|
05.12.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Стаття 4 Закону "Про публічні закупівлі" передбачає: "Дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:...
2) паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів);".
Чи означає цей пункт, що у разі закупівлі газу виключно для потреб обігріву власних приміщень підприємства, УДППЗ "Укрпошта" може не проводити процедуру закупівлі, і укласти договір без застосування Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання введений у дію Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що з метою надання методологічної допомоги на офіційному сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено лист від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 2 Закону дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів).
Таким чином, у разі якщо замовник у розумінні абзацу третього частини першої статті 2 Закону здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва зокрема теплової енергії, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пунктів 2 частини першої статті 2 Закону.
При цьому, оскільки відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України (далі - Мінрегіон України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема що забезпечує формування державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та відповідно до пункту 3 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України основними завданнями якого є формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі, з питання віднесення газу до паливно-енергетичних ресурсів для виробництва теплової енергії пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади.
|
|
02.12.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Скажіть, будь ласка, замовник, який провадить діяльність в окремій сфері господарювання, закуповуючи електроенергію за бюджетні кошти, для виробництва теплової енергії повинен проводити тенедрную процедуру? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання введений у дію Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що з метою надання методологічної допомоги на офіційному сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено лист від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 2 Закону дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів).
Таким чином, у разі якщо замовник у розумінні абзацу третього частини першої статті 2 Закону здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва зокрема теплової енергії, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пунктів 2 частини першої статті 2 Закону.
При цьому, оскільки відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України (далі - Мінрегіон України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон Укрїни є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема що забезпечує формування державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та відповідно до пункту 3 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України основними завданнями якого є формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі, пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади.
|
|
24.11.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Наше підприємство здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, порогова планка для товарів і послуг – 1 млн. грн., а порогова планка для робіт - 5 млн. грн..
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» у 2017 році предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з п. 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», за показником третьої – п’ятої цифр, а робіт із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Як правильно визначити загальну вартість предмету закупівлі, якщо при формуванні додатку до річного плану закупівель роботи та послуги перетинаються згідно Єдиного закупівельного словника, за показником третього знака.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
24.11.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Наше підприємство здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, порогова планка для товарів і послуг – 1 млн. грн., а порогова планка для робіт - 5 млн. грн..
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» у 2017 році предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з п. 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», за показником третьої – п’ятої цифр, а робіт із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Як правильно визначити загальну вартість предмету закупівлі, якщо при формуванні додатку до річного плану закупівель роботи та послуги перетинаються згідно Єдиного закупівельного словника, за показником третього знака.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
15.11.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
ДП «Криворізька теплоцентраль» є юридичною особою, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, та є замовником у розумінні Закону України №922 –VIII від 25.12.2015р.
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. « Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» розділ 2 част.1 абзац 2 предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з п. 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 року № 1749, за показником третьої – п’ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуг.
Відповідно до пункту 12 частини 1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою недопущення порушень у сфері державних закупівель просимо Вас надати роз’яснення:
За яким знаком доцільніше визначати предмет закупівлі на 2017 рік (СРVвступає в силу з 01.01.2017 р.)(за третім, четвертим або за п’ятим) для того, щоб правильно визначити загальну очікувану вартість предмету закупівлі та необхідність проведення процедури закупівлі у розумінні Закону України № 922-VIII «Про публічні закупівлі» від 25.12.2016 року.
В таблиці на прикладі показано визначення предмету закупівлі за показниками третьої та п’ятої цифри основного словника.
Тому не зрозуміло при визначені предмету закупівлі за показником третього знаку є необхідність проведення відкритих торгів, а при визначенні за п’ятим знаком вартість предмету закупівлі є меншою порогової вартості. Як бути замовнику, тачи не планується внесення змін до Порядку визначення предмету закупівлі ?
Відповідь просимо надіслати за адресою: 50014, м.КривийРіг, вул.Електрична,1, ДП «Криворізька теплоцентраль».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмету закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Так, Порядком установлено, що положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року.
Відповідно до абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показниками третьої – п’ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Водночас виходячи зі змісту статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
З огляду на викладене, з 01 січня 2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначатиметься замовником з дотриманням вимог Закону, ураховуючи при цьому, що метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища, за показниками або третьої, або четвертої, або п’ятої цифр основного словника ДК 021:2015, керуючись при цьому абзацом сьомим статті 2 Закону, яка забороняє умисний поділ предмета закупівлі та дотримуючись принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону.
Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством економічного розвитку і торгівлі України опрацьовується питання внесення змін до Порядку в частині конкретизації відповідного показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі.
|