|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз'яснення чи підпадає закупівля ефір метил-трет-бутиловий (МТБЕ)(CPV - 2495000-8) під пункт 5 Закону, а саме:
4) вуглеводнева сировина, нафтопродукти для їх подальшої переробки і реалізації та пов’язаних і необхідних для цього супутніх послуг: з переробки, виробництва, транспортування, фрахтування, страхування, переміщення, вантажних перевезень, зберігання, зливу/наливу, інспекції кількості та якості, митно-брокерських, інформаційно-аналітичних послуг щодо ринкових цін та біржових котирувань, фінансових послуг, послуг бірж, аукціонів, систем електронних торгів;
Додатково зазначаємо, що МТБЕ застосовується у виробництві автомобільних бензинів А-92 та А-95 як високооктановий компонент, який має високе октанове число, відсутність ароматичних вуглеводнів та низький вміст сірки. Виробництво автомобільних бензинів не можливе без цього компоненту оскільки не буде забезпечена відповідність продукції вимогам Технічного регламенту.
Дякуємо
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі таких предметів закупівлі, як: вуглеводнева сировина, нафтопродукти для їх подальшої переробки і реалізації та пов’язаних і необхідних для цього супутніх послуг: з переробки, виробництва, транспортування, фрахтування, страхування, переміщення, вантажних перевезень, зберігання, зливу/наливу, інспекції кількості та якості, митно-брокерських, інформаційно-аналітичних послуг щодо ринкових цін та біржових котирувань, фінансових послуг, послуг бірж, аукціонів, систем електронних торгів, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі пункту 4 частини шостої статті 3 Закону.
Водночас, оскільки відповідно дo Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 р. № 32 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 р. № 847), Мінекоенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах, з питань віднесення ефіру метил-трет-бутиловий (МТБЕ) до вуглеводневої сировини, нафтопродуктів пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, якщо капітальний ремонт приміщення амбулаторії триває з 2017 р. по сьогоднішній день і загальна вартість робіт з початку ремонту становить 1 454,3 тис. грн., а ремонт триває, то наступну закупівлю, наприклад, вартістю 150 тис. грн. уже потрібно проводити як "відкриті торги"?
1:45
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Разом з тим, оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва.
Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими статтею 3 Закону.
При цьому у разі виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити або виділення додаткових коштів, такий предмет закупівлі буде вважатися новим предметом договору.
Крім того, у запиті 183/2019 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f4a32a0e-5cb5-4ec0-9b8b-5b96e1adbbb5&lang=uk-UA міститься відповідь щодо внесення змін до договору.
|
|
28.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи правомірно буде здійснити визначення предмета закупівлі з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки окремо для кожного об`єкта
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 742/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=59c44c7f-edaf-4b5b-b557-3016a98c9406&lang=uk-UA
|
|
27.04.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 3 нової редакції Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 10 нової редакції Закону оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро.
Чи може замовник проводити процедуру відкритих торгів за конкретною запланованою закупівлею, без дотримання вимог ч. 3 ст. 10 нової редакції Закону, якщо очікувана вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені цією частиною, проте загальна запланована сума за кодом по підприємству є більшою, ніж межі, встановлені ч. 3 ст. 10 нової редакції Закону?
Чи буде таке проведення закупівлі вважатися поділом предмета закупівлі, враховуючи, що в одному коді можуть знаходитися закупівлі, які технічно та фактично не підлягають об’єднанню, проте за четвертою цифрою Єдиного закупівельного словника відносяться до одного коду ДК?
Так наприклад, за кодом ДК 021:2015 71630000-3 Послуги з технічного огляду та випробовувань – загальна очікувана вартість закупівель в цілому по підприємству становить біля 32 мільйонів гривень.
Цей код містить закупівлі за такими конкретними назвами як:
Технічний огляд транспортних засобів – 36 000 гривень;
Контрольно-інспекторське обстеження ГТС – 240 000 гривень;
Огляд і технічне обслуговування аварійно-рятувального та протипожежного майна – 1 140 000 гривень; і т.д.
У даному випадку за конкретними назвами закупівель (наприклад - Огляд і технічне обслуговування аварійно-рятувального та протипожежного майна – 1 140 000 гривень) потрібно проводити відкриті торги чи відкриті торги з публікацією оголошення англійською мовою?
|
|
Відповідь
|
|
Швновний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 605/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92593d8c-44e1-4e85-bab2-f58b7079af8f&lang=uk-UA
|
|
27.04.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Прошу надати консультацію з такого питання наведеного у листі (додаток).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
При цьому пунктом 2 частини другої статті 4 Закону визначено, що у річному плані повинна міститися зокрема інформація щодо назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено лист від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 “Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів” за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06
Таким чином, замовники для визначення предмету закупівлі можуть використовувати Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок), в частині, що не суперечить вимогам Закону.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|