|
29.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи вважаються кошти зекономлені в процесі проведення процедур закупівель - новим предметом закупувлі в редакції Нового закону про закупівлю № 114-ІХ від 19.09.2019. Чи дійсне розяснення Мінекономрозвитку вих 3302-06/29640-06 від 14.09.2016 року
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019 (далі − Закон).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Поряд з цим сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону.
Таким чином, в залежності від предмета закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання з дотриманням вартісних меж, визначених пунктом 28 частини першої статті 1, пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 та частиною третьою статті 3 Закону.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Отже, у разі перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель, та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору.
|
|
28.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! В Положенні Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста чітко зазначено, що він є виконавчим органом Кам’янець-Подільської міської ради і реалізує повноваження міської ради у сфері контролю за управлінням та використанням комунальної власності територіальної громади міста, здійснює повноваження власника щодо майна, яке приватизується відповідно до прийнятих рішень міської ради та здійснює повноваження орендодавця комунального майна згідно рішень виконавчого комітету.
Запитання : прошу надати роз'яснення чи можна застосовувати пп.4 п.5 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" (придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно) для Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської, тобто не виконувати вимоги ЗУ «Про публічні закупівлі» в закупівлі послуг, робіт та товарів, які пов’язані із виконанням функції надання в оренду будівель та приміщень комунальної власності, а також приватизації комунального майна.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 970/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=590c0f4b-6f58-4301-8e8e-214c90f96b4e&lang=uk-UA
|
|
26.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник оголошує відкриті торги на поточний середній ремонт дороги у технічному завданні передбачено дві частини, одна з яких містить виготовлення проектно-кошторисної документації, інша-виконання робіт, відповідно до проектно-кошторисної документації, а також встановлено вимогу, щодо надання в тендерній пропозиції динамічної договірної ціни учасником, в якій повинна бути передбачена оплата експертизи проектно-кошторисної документації. Чи можливо Замовнику поєднувати ці дві роботи? Чи можливо оголошувати відкриті торги з публікацією англійською мовою, не маючи експертного звіту та проектно-кошторисної документації? Чи це є законним зі сторони Замовника?Якщо ні, то якими нормативно-правовими актами регулюється необхідність проведення проектно-кошторисних робіт, потім експертного звіту, а після цього відкритих торгів на закупівлю поточного ремонту дороги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь щодо порядку визначення предмета закупівлі робіт.
При цьому визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
26.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Будь ласка підскажіть якщо закупівлі до введення нового закону про публічні закупівлі по одному коду дк складали за менш 150тис.грн. після 19 квітня ящо проводити закупівлю по томуж коду суми складаються чи ні.Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
|
|
26.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Оголосили закупівлю "Капітальний ремонт кранової установки вантажного автокрана марки ЗИЛ-133ГЯ (КС-3575)", ДК321:2015:50100000-9 "Послуги з ремонту і технічного обслуговування моторанспортних засобів і супутньогог обладнання", вартістю предмета закупівлі 480000,00 гривень (КЕКВ 3132 "Капітальний ремонт інших об'єктів" процедурою закупівлі - відкриті торги.
Чи правильно визначений предмет закупівлі як послуга?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь щодо порядку визначення предмета закупівлі робіт.
Водночас відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
При цьому визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
|