Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Державне підприємство "Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень" створено в 1971 році на підставі наказу № 225 Міністерства хімічної промисловості СРСР. Відповідно до п. 1.1 Статуту Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» (нова редакція), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 грудня 2016 року № 3624/5, державне комерційне підприємство «Державний інститут судових економіко - правових та технічних експертних досліджень» засноване на державній власності (100 % частки в статутному капіталі) та належить до сфери управління Міністерства юстиції України. Згідно із п. 3.1. Статуту головною метою підприємства є задоволення потреб органів досудового розслідування, судових органів, інших державних органів, а також фізичних та юридичних осіб у забезпеченні їх належною, кваліфікованою та об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки. Пунктом 1.5 Статуту підприємства визначено, що останній відповідно до покладених на нього завдань здійснює експертну, навчальну, консультаційну, аналітичну, маркетингову, дослідницьку та комерційну діяльність з метою задоволення потреб держави, фізичних, юридичних осіб та одержання прибутку. Підприємство здійснює комерційну господарську діяльність і не фінансується за рахунок бюджетних коштів. Аналіз чинних нормативно-правових актів щодо регулювання публічних закупівель, судової практики в сфері публічних закупівель, листів Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 330206/1287506 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 330206/1374707 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” дозволив зробити висновок, що наше підприємство не є замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі". Натомість, з метою дотримання законності при здійсненні господарської діяльності підприємства, просимо надати роз'яснення, чи є ДП "ДІСЕД" замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" при здійсненні комерційної діяльності, направленої на закупівлю послуг з проведення експертиз (експертних досліджень) за умови, що в штаті підприємства відсутні такі штатні одиниці як експерт та такі послуги закуповуються з метою задоволення потреб замовників без використання бюджетних коштів цільового користування (юридичні особи приватного публічного права, фізичні особи або учасники судових процесів за судовим рішенням (ухвалою) суду).

Відповідь

21.06.2017

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

6321 / 6199

Комунальне підприємство "Діловий центр" Чернігівської обласної ради ,згідно Статуту, здійснює свою діяльність з метою отримання прибутку, що підпадає під поняття "здійснення діяльності на комерційній основі". Згідно рішення сесії Чернігівської обласної ради, статутний капітал КП "Діловий центр" було збільшено на 2,0 млн грн з метою придбання кінообладнання та глядацьких меблів для кінотеатру "Дружба" в м. Чернігів. Просимо дати роз'яснення чи підпадає КП "Діловий центр" під поняття "замовник закупівель" та вибору процедури закупівлі кінообладнання: з використанням системи електронних закупівель ProZorro чи іншим способом на договірній основі.

Відповідь

24.05.2017

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

9897 / 9649

На даний час проходить реформування Державної кримінально-виконавчої служби України та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 року № 343 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» розпочато процедуру припинення діяльності Державної пенітенціарної служби України, а функції з реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації передані до Міністерства юстиції України (далі - Міністерство) відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 697-р «Питання Міністерства юстиції». Для забезпечення потреб Державної кримінально-виконавчої служби України здійснює відповідні закупівлі за державні кошти, при цьому, до сфери управління Міністерства передаються близько 110 промислових та сільськогосподарських підприємств, що входять до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Слід зазначити, що вищезазначені підприємства виготовляють велику кількість товарів, які можуть частково або у повному обсязі забезпечити деякі потреби Державної кримінально-виконавчої служби України. У зв’язку із чим просимо надати інформацію щодо можливих механізмів здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, що безпосередньо виробляються, виконуються та надаються підприємствами Державної кримінально-виконавчої служби України для власних потреб служби.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

При цьому відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.

Згідно з пунктами 3 і 7 частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

При цьому одержувач бюджетних коштів – суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону замовники – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Закон застосовується, зокрема до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону.

При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону передбачений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону.

Таким чином, якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт та послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону.

03.05.2017

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

9244 / 9175

Замовника ДК "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" в системі прозоро 14.04.17 надав оголошення на закупівлю UA-2017-04-14-000773-b «Послуги щодо добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров’я)». Форма проведення процедури закупівлі – допорогова закупівля з бюджетом 1,8 млн грн. без ПДВ. Учасник закупівлі в період уточнень звернув увагу Замовника на порушення вартісних меж проведення допорогової закупівлі, оскільки очікувана вартість оголошеної допорогової закупівлі становить 1,8 млн. грн., що суперечить п. 1.2. Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого Наказом ДП "Зовнішторгвидав України" 13 квітня 2016 року N 35 в частині, що допорогова закупівля – це закупівля замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 Закону. Замовник надав відповідь, що ДК «Укрспецекспорт» не є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Учасник надав обґрунтовану вимогу Замовнику щодо правочинності проведення допорогової закупівлі на 1,8 млн грн, яку останній відхилив, та надав свої тлумачення в Протоколі №76 від 26.04.2017р опираючись на листи роз’яснення Мінекономрозвитку від 12.05.2016р №3302-06/13747-07, та від 29.04.2016р №3302-06/12875-06. Проте вважаємо, що ДП "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" не вірно розтлумачив роз’яснення Мінекономрозвитку, на які посилався, та відповідно, безпідставно не відносить себе до Замовника у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон). Із урахуванням викладеного до запиту листа(додається) та Листа Мінекономрозвитку від 31.03.2017 р. N 3302-06/10639-06, який не містить відповідей на порушені у нашому листі питання, просимо надати роз’яснення щодо наступного: 1.Яким чином юридична особа повинна приймати рішення щодо своєї приналежності до Замовників згідно Закону «Про публічні закупівлі» в межах конкретної процедури Закупівлі та чи повинна така особа надавати законодавче обґрунтування такого рішення на запити третіх осіб, зокрема учасників процедури? 2.Чи зобов’язані в обов’язковому порядку юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом, при наявності у них одночасно хоча б однієї з ознак, визначених у абзацах 6 та 7 пункту 9 частини 1 статті 1 Закону, визнавати себе Замовниками у розумінні абзацу 5 пункту 9 частини 1 статті 1 Закону? 3.Якщо особа, що має всі законодавчо визначені ознаки Замовника у розумінні Закону «Про публічні закупівлі», проводить допорогові закупівлі із перевищенням вартісних меж вищезгаданого Закону, які наслідки можуть бути застосовані до результатів такої закупівлі та який орган уповноважений здійснювати заходи впливу на таку особу? 4.Яка відповідальність може бути застосована до особи, що безпідставно не визнала себе Замовником у межах Закону України «Про публічні закупівлі» та провела сумнівні допорогові закупівлі із перевищенням вартісних меж?

Відповідь

Щодо питань 1-2

Повідомляємо, що питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листах Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.

Таким чином, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, в тому числі юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, визначених Законом, самостійно визначають наявність хоча б однієї з передбачених Законом ознак та приналежність до замовників (замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання) в розумінні Закону.

Щодо питань 3-4

У свою чергу, питання здійснення контролю розглянуто в листі Мінекономрозвитку від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.

Таким чином, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють органи, визначені частиною третьою статті 7 Закону.

Крім того, відповідно до статті 9 Закону громадський контроль у сфері публічних закупівель забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, до аналізу та моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органів, уповноважених на здійснення контролю, про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Варто також зазначити, що виходячи зі змісту статті 57 Господарського кодексу України в установчих документах (статуті) суб’єкта господарювання повинні бути зокрема зазначені відомості про його органи управління і контролю, їх компетенцію.

Поряд з цим, згідно зі статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, виходячи зі змісту статті 65 Господарського кодексу України, посадовими особами підприємства є керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства, а також інші особи, визначені статутом підприємства.

Крім того, до юридичних осіб можуть застосовуватись заходи кримінально-правового характеру у разі наявності підстав, визначених статтею 96-3 Кримінального кодексу України.

При цьому відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Крім того, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Таким чином, суб'єкт господарювання, який вважає, що його права і законні інтереси було порушено, може звернутись до органів, уповноважених на здійснення державного контролю у сфері публічних закупівель, органу, що здійснює функції управління та контролю за діяльністю юридичної особи, правоохоронних органів, суду.

04.04.2017

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

7018 / 6949

На підставі контракту, укладеного між Black & Veatch International Ltd. (BVIL) та Державною Корпорацією «Українське державне об`єднання «Радон» Уряд Великобританії погодився спонсорувати певні послуги для підтримки процесу введення в експлуатацію, ліцензування та управління централізованим сховищем відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання на комплексі «Вектор» у Чорнобильській зоні відчуження. Контракт зареєстровано в Мінекономрозвитку та отримано картку проекту. Згідно умов контракту оплата донором буде здійснюватись поетапно в фунтах стерлінгах Великобританії на підставі технічного завдання та інвойсу, виставленого Виконавцем (ДК "Укр ДО "Радон")та підтверджуючих документів наданих суббідрядними організаціями, що визначені у тех. завданні. Питання: чи зобовязана ДК "Укр ДО "Радон", як виконавець міжнародного контракту та замовник послуг у субпідрядників та території України, проводити тендери на закупівлю товарів, робіт та послуг, а також чи підпадають кошти міжнародної технічної допомоги під дію Закону України "Про здійснення публічних закупівель".

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2