|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто теми : “Нові методи здійснення закупівель, які визначені новою редакцією Закону”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання відповідальності пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
АТ Укрпошта - суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність в одній із сфер господарювання, визначених частиною другою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме надання послуг поштового зв’язку.
Відповідно до пункту 16 частин 5 статті 3 цього ж Закону його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема, бланки документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту.
Відповідно до пункту 1.3.2. Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку (спільний наказ Міністерств фінансів, внутрішніх справ та Служби безпеки України від 25.11.1993 № 98/118/740 «Про затвердження Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку») знаки поштової сплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками) відносяться до бланків документів суворої звітності.
Відповідно до Положення про знаки поштової оплати з урахуванням змін, які внесені наказом Міністерства інфраструктури України від 14.01.2021 № 8 «Про внесення змін до Положення про знаки поштової оплати», виготовлення знаків поштової оплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками) здійснюється відповідно до законодавства України, що регулює порядок виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, з обов'язковим використанням спеціальних елементів захисту.
Таким чином, поштові марки, конверти з марками, листівки з марками (знаки поштової оплати) є бланками документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту.
Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на випадки, якщо предметом закупівлі є знаки поштової оплати (поштові марки, конверти з марками, листівки з марками)?
|
|
Закупівля - UA-2020-12-09-016064-c
НВК "Балтська ЗОШ І-ІІІст.№3-колегіум" (Замовник) опублікував 09.12.2020 року звіт про договір про закупівлю за предметом «Послуга з проведення експертного дослідження», вартість закупівлі 45109,44 грн. та оприлюднив договір №227 від 01.12.2020 року. Згідно ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель Замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Ст. 10 ЗУ «Про публічні закупівлі» встановлює, що Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю (п. 13 ч.1). Враховуючи, що договір між Замовником (НВК «Балтська ЗОШ І-ІІІ ст. №3-колегіум») та Харківським НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса МЮУ укладено 01.12.2020 року, звіт про даний договір повинен був бути опублікований Замовником не пізніше 04.12.2020 року. Однак в порушення вимог ЗУ «Про публічні закупілі» Замовник опублікував звіт про цю закупівлю лише 09.12.2020 року. Окрім того опублікований в системі Прозорро договір №227 від 01.12.2020 року не містить відбитка печатки Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса МЮУ, та опубліковано копію договору, а не оригінал.
Про зазначені порушення мною було повідомлено 20 січня 2021 року Держаудитслужбу шляхом подання звернення через систему Прозорро "Інформувати про порушення", однак станом на 22.03.2021 відповідь не надана.
В звязку з вищезазначеним, прошу надати розяснення, чи розглядають органи Держаудитслужби звернення громадян, подані через майданчик Прозорро про порушення під час проведення закупівлі на суму до 50 тис. гривень. Якщо ні, то який орган здійснює моніторинг та контроль за такими закупівлями, до якого органу їх можна оскаржити.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною третьою статті 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Частиною першою статті 44 Закону установлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
При цьому в електронній системі публічних закупівель “Prozorro” є можливість подання електронних звернень щодо виявлених порушень до Держаудитслужби. Цей функціонал був розроблений на виконання Розпорядження КМУ від 18 грудня 2018 року № 1088-р “Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” 2018-2020 роках”. Згідно зі статтею 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", акти Кабінету Міністрів України, зокрема розпорядження, є обов'язковими до виконання.
Тому, з питань, що стосується порушення законодавства про закупівлі, у тому числі щодо надходження електронного звернення до ДАСУ через електронну систему закупівель, слід звертатися до Держаудитслужби.
Водночас, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|