|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з п.1.5 та п.2.1.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 оплата праці (включаючи гонорари працівників, які не перебувають у штаті підприємства, (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності) входить до фонду основної заробітної плати фонду оплати праці.
Відповідно до п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу при нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором (далі — договір ЦПХ) за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагород. Тобто сторона по договору (замовник) виступає податковим агентом, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу).
Згідно з класифікацією видатків замовника до фонду оплати праці включено винагороду відповідно до умов цивільно-правових договорів.
Враховуючи вищенаведене прошу надати роз’яснення чи поширується дія закону Закону України “Про публічні закупівлі” на укладення цивільно-правових договорів, з врахуванням того що винагорода за виконання таких договорів буде проводитись за рахунок коштів фонду оплати праці?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користвачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 886/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63491996-51c6-4e79-959f-a505874c1727&lang=uk-UA
|
|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні колеги!
Прошу надати роз’яснення застосування підстав для проведення переговорної процедури закупівлі згідно вимог ч.2 ст.40 Закону «Про публічні закупівлі».
Випадок 1.
Учасник вимагає розірвати договір про закупівлю на постачання електричної енергії, укладений у січні 2020 р.за результатами відкритих торгів, з причини незгоди замовника підвищити ціни на товар (не надає відповідну довідку з ТПП, яка вимагається пунктами укладеного договору). Договір може бути розірвано протягом 21 дня. Чи може замовник в залежності від суми договору використати положення нової редакції Закону, що діє з 19.04.2020?
Провести переговорну процедуру, якщо 20% від суми розірваного договору це надпорогова сума- абз.4 п.3 ч.2 ст.40 Закону або укласти прямий договір та розмістити звіт згідно абз.4 п.3 ч.7 ст.3 Закону на відповідну допорогову суму без спрощеної закупівлі?
У разі неможливості використати підстави нової редакції Закону при потребі, яка є надпороговою сумою, замовник може лише оголосити тендер та не встигнути до розірвання договору з діючим постачальником укласти новий. Замовник змушений буде укладати договір з постачальником останньої надії, ціна якого вище, чим може бути порушений принцип здійснення публічних закупівель – максимальна економія та ефективність.
Випадок 2 приклад
Договір на проведення робіт укладений до 19.04.2020 за результатами тендеру, виникла потреба в додаткових роботах.
Чи може замовник використати п.4 ч.2 ст.40 Закону та провести переговорну процедуру закупівлі для надпорогової суми таких додаткових робіт або п.5 ч.7 ст.3 Закону для допорогової суми додаткових робіт?
Замовник вже не має право використати для закупівлі додаткових робіт стару редакцію Закону, що діяла до 19.04.2020 та у разі неможливості використати підставу для переговорної процедури п.4 ч.2 ст.40 Закону укласти новий договір з тим самим підрядником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо частини сьомої статті 3 Закону
Частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.
Щодо пункту 5 частини другої статті 40 Закону
Аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA
Щодо пункту 3 частини другої статті 40 Закону
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Згідно з частиною другою статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера
Отже, у разі укладення договору про закупівлю до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, замовник може здійснити переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої абзацом четвертим пункту третього частини другої статті 40 Закону у разі розірвання такого договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника.
|
|
|
27.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, підкажіть, будь ласка, тепер потрібно проводити спрощені закупівлі на технагляд і авторський нагляд? Раніше публікували звіт про укладений договір, сума 60-90 тис грн.
Адже авторський нагляд здійснюється автором проекту.
А технагляду замовник має довіряти, а через аукціон може виграти компанія/особа, що буде прикривати підрядника.
Як правильно вчиниити та які процедури обрати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
23.04.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами закупівлі укладено договір на капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення. У відповідності до ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон). Виходячи зі змісту ст.19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю. В подальшому, договірні взаємовідносини між сторонами здійснюються у відповідності до цивільного та господарського законодавства.
В розумінні Закону, процедура закупівлі завершується оприлюдненням звіту про результати її проведення, а не оприлюдненням звіту про виконання договору про закупівлю.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону договір укладається відповідно до норм ЦКУ та ГКУ з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно ст.638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Частиною 5 ст.318 ГКУ передбачено, що договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін, якими за таким видом договору є підрядник та замовник, предмет договору (найменування об'єкту, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; вартість та порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт).
Крім того, правовідносини в сфері капітального будівництва регулюються Постановою КМУ № 668 від 01.08.2005 (Загальні умови). Абзацем 9 п. 30 Загальних умов передбачено право Підрядника ініціювати внесення змін у договір підряду. Згідно п. 98 Загальних умов, у договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Пунком 117 Загальних умов передбачено, що внесення змін у договір підряду чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором підряду або законом. Внесення змін у договір підряду оформлюється додатковою угодою, про що робиться застереження у договорі підряду.
Таким чином, постала необхідність внести зміни до договору передбачивши можливість здійснення попередньої оплати.
При цьому, просимо врахувати, що вимогами Закону(ст.36) встановлено обмеження щодо внесення змін до договору про закупівлю виключно в частині зміни його істотних умов. Звертаємо Вашу увагу, що умова щодо можливості попередньої оплати не визначена як істотна жодним чинним законом, а її необхідність для договорів підряду в капітальному будівництві не передбачена жодним чинним нормативно-правовим актом. Тому, умова щодо можливості попередньої оплати не є істотною умовою договору про закупівлю, а тому користуючись наданим п.98 Загальних умов правом, підрядник просить внести відповідні зміни до договору.
Частина 1 ст.651 ЦКУ передбачає можливість внесення змін до договору за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, ні умовами укладеного договору, ні вимогами чинного законодавства не встановлено обмежень, про які йдеться у вказаній статті ЦКУ. Частина 1 ст.627 ЦКУ передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору проявляється у т.ч. у можливості, наданій сторонам, визначати умови такого договору. Крім того, свобода договору визнається однією із основних засад цивільного законодавства України (п.3 ст.3 ЦК України). Проте, як вже зазначалося вище, умова щодо можливості здійснення попередньої оплати не є істотною умовою договору підряду, а тому до неї не можуть бути застосовані обмеження, передбачені ст.36 Закону.
Просимо надати роз’яснення, щодо можливості внесення змін до договору після завершення процедури закупівлі в частині здійснення попередньої оплати.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі - Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
При цьому зазначаємо, що в запиті 405/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA розміщено відповідь щодо внесення змін до договору про закупівлю.
|
|
|
17.04.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Наше управління є Замовником робіт з будівництва та капітальних ремонтів об'єктів міста. В тендерній документації до Учасників виставляємо вимогу відповідно до ст.16 ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме : підтвердження Учасником виконання аналогічного договору (довідка встановленої форми у вкладенні).
1.Чи може бути Замовником у договорі, що наданий Учасником , як аналогічний, юридична особа, яка не підпадає під визначення "Замовник" у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі".
2.Чи можна вважати аналогічним договором, договір наданий Учасником на підтвердження виконання робіт ним як субпідрядником , тобто за договором між Генпідрядноком( з однієї сторони) та Учасником (з іншої сторони). Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у пунктах 1-6 частини першої статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Ураховуючи викладене, замовник в тендерній документації самостійно встановлює вимогу щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору або аналогічних договорів, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням статті 5 Закону.
|