|
15.05.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
08.02.2019р. тендерним комітетом комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва, у подальшому - “Замовник”, оголошено відкриті торги по закупівлі за державні кошти UA-2019-02-08-000257-c; ДК 021:2015: 34330000-9 - Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів.
ID закупівлі: 7678e219cfd249cdb02347c1070607f6.
В торгах взяли участь шість учасників.
25.02.2019р. пропозиції учасників торгів були розкриті, торги відбулись на майданчику “Е-Тендер” системи “ПРОЗОРРО”.
Найбільш економічно вигідні пропозиції інших учасників замовник відхилив.
Переможцем торгів замовник визнав ТОВ “Агротехценр”, при цьому порушивши вимоги закону.
Уповноважений орган прийняв рішення № 4963-р/пк-пз від 23.04.2019, яким зобов’язав замовника скасувати рішення про визначення ТОВ "Агротехцентр" переможцем процедури закупівлі.
02.05.2019р. замовник виконав рішення уповноваженого органу, своє рішення про визначення ТОВ "Агротехцентр" переможцем процедури закупівлі - скасував.
Прийняті рішення про відхилення розглянутих пропозицій замовник не скасовував.
Після відхилення всіх тендерних пропозицій замовник, згідно вимог закону, зобов’язаний відмінити торги чи визнати їх такими, що не відбулися.
Однак замовник такого рішення на вимогу закону не прийняв.
Натомість в цій самій процедурі закупівлі без зазначення причин і правових підстав вдруге провів розгляд раніше вже відхилених пропозиції учасників, повторно приймаючи рішення про відхилення раніше вже відхилених пропозицій.
На даний час замовник заново розглядає як переможну пропозицію ТОВ “Агротехцентр”, рішення про визнання переможцем якого було вже раніше скасовано замовником на вимогу уповноваженого органу.
Приймаючи до уваги викладені обставини, просимо роз’яснити, чи являються правомірними дії замовника з повторної оцінки раніше вже відхилених пропозицій учасників? Чи відповідають вимогам закону дії замовника щодо визнання як переможної пропозиції ТОВ “Агротехцентр”, рішення про визнання переможцем якого було вже раніше скасовано замовником на вимогу уповноваженого органу в зазначеній закупівлі? Які правові норми порушені або не порушені зазначеними діями замовника та які дії має вчинити змовник за даних обставин?
З повагою, Директор Т.Поліщук
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
14.05.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! При проведенні мультилотової процедури закупівлі по 7 з 10 лотів двічі не відбулись торги, що дає право на проведення закупівлі за переговорною процедурою по 7 лотам з 10.
Якщо по 3 іншим лотам цього ж предмету закупівлі теж не відбудуться торги чи дає це право замовнику провести ще одну переговорну чи іншу передбачену законом процедуру закупівлі по даним 3 лотам. Чи не буде це вважатись поділом одного предмету закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 16/2016, 35/2016 та 110/2016, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=560633d6-ef52-4f04-9aea-c143c40b4e83&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2996b65-ecae-47b8-b0ac-4fe60fcd69c4&lang=uk-UA
|
|
13.05.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. На даний момент замовником здійснюється закупівля путівок до літніх таборів для дітей пільгових категорій шляхом проведення відкритих торгів. Торги проводимо за двома лотами: перший - 39 путівок до приміських таборів, 1 путівка до табору України. Відкриті торги двічі не відбулися, у зв'язку з відсутністю пропозицій. Зідно Закону ми маємо право провести переговорну процедуру. В той же час батьки дитини, для якої закуповується путівка по України відмовляються їхати до табору по Україні, а напроти хочуть до приміського табору.
Чи можемо ми провести переговорну процедуру за одним лотом на загальну кількість путівок, тобто на 40 путівок? Чи всеж таки це повинні бути дві переговорні процедури за кожним лотом окремо? І чи можуть буди укладені договори за кожним окремим лотом з одним і тим же постачальником/надавачем послуг?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. При цьому Законом передбачена можливість здійснювати переговорну процедуру закупівлю за окремими частинами предмета закупівлі (лотами).
Водночас підстави відміни переговорної процедури закупівлі визначені частиною четвертою статті 35 Закону. Зокрема відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг. При цьому переговорна процедура закупівлі може бути відмінена замовником частково (за лотом) (абзац сьомий частини четвертої статті 35 Закону).
У свою чергу, питання часткової відміни процедури закупівлі (за лотом), та укладення договору про закупівлю за лотами розглянуто в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774
|
|
10.05.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Закупівля відкриті торги по двох лотах, перший раз не відбулася- відсутність учасників. Другий раз відбулася частково- за одним лотом. Запитання: Чи має право замовник здійснити закупівлю по лоту, який не відбувся, попередньо зробивши зміни до Додатку до річного плану. А вже потім зробити звіт про укладений договір, не проводячи переговорної процедури згідно ст. 35 Закону. Завчасно дякуємо. З повагою військова частина А2641.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання здійснення закупівель, які замовник об’єктивно не міг передбачити на момент здійснення первинної закупівлі, та питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та в від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предмета закупівлі (лотами)”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774-06
Отже, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
|
|
02.05.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо розтлумачити чи слід враховувати в допороговій закупівлі в сумі за кодом в межах 200 000 грн, якщо процедура закупівлі була оголошена, але не відбулася через відсутність пропозицій з боку учасників.Наприклад, сума закупівлі по коду становить 160 000 грн, оголосили закупівлю на 30 000 грн. Закупівля не відбулася, чи маємо ми право оголосити повторну допорогову закупівлю на суму 30 000 грн?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640
Таким чином оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер внесення змін до річного плану закупівель (додатку до річного плану), то замовник може вносити такі зміни відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків, дотримуючись при цьому вимог частини сьомої статті 2 Закону.
|