|
|
29.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з другим абзацом ч. 3 ст. 16 Закону «якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців». Чи вірно ми розуміємо, що у зазначеному випадку учасник може залучати потужності тільки суб’єктів господарювання, а залучати фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, за договорами цивільно-правового характеру не має право, бо це буде суперечити абзацу 2 ч. 3 ст. 16 Закону? Якщо може, то просимо пояснити на яких підставах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1766/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=16907495-567f-4442-b2b3-6cc380bc701a&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Який період оскарження у спрощеній закупівлі після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір? Через скільки днів можна укладати договір?
На майданчику Zakupki.Prom.ua після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір період оскарження два робочих дня.
Разом з тим частиною 15 статті 14 «Спрощені закупівлі» встановлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Згідно з частиною 5 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Стаття 33 має посилання на процедуру закупівлі/спрощену закупівлю.
Через такі різночитання прошу Вашого роз’яснення по цьому питанню. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання особливостей проведення окремих етапів спрощеної закупівлі міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
19.11.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Наша організація є розпорядником бюджетних коштів та Замовником у розумінні Закону. У березні 2018 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір на закупівлю робіт по об’єкту на суму 16,3 млн. грн. У грудні 2018 року укладено договір на закупівлю додаткових робіт, не передбачених початковим проектом по цьому ж об’єкту, за переговорною процедурою закупівлі на суму 7,4 млн. грн. з тим самим учасником, що і на суму 16,3 млн. грн. Станом на 18.11.2020 знову виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не передбачених початковим проектом по вказаному об’єкту на суму 1,33 млн. грн.
Просимо дати роз’яснення:
1) Чи можемо ми застосувати здійснення закупівлі без використання електронної системи (звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель) з тим самим учасником?;
2) Якщо ні, тоді яку саме та на яких підставах необхідно застосувати процедуру закупівлі для укладання договору закупівлі на додаткові роботи, не передбачені початковим проектом по цьому ж об’єкту на суму 1,33 млн. грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 775/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
14.07.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Замовником було двічі оголошено процедуру відкритих торгів на закупівлю послуг, обидві процедури не відбулись, через недотсатню кількість учасників. Був зареєстрований лише один учасник з ціновою пропозицією меншою за очікувану вартість. На даний час планується провести переговорну процедуру на підставі ч.2 п.1 статті 40.
Запитання: Яку очікувану вартість зазначити в переговорні поцедурі?
1. Таку як була у відкритих торгах, чи
2. Ту що була подана одним учасником в процедурі відкитих торгів (менша за очікувану)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 затверджено примірну методику визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі – Методика).
Отже, замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі та може керуватися Методикою.
Водночас схоже за змістом питання щодо зміни очікуваної вартості предмета закупівлі під час переговорної процедури закупівлі міститься запиті 156/2017 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
|
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо Вас надати роз’яснення з такого питання:
Чи зобов'язаний Замовник, на виконання вимог пункту 9 частини першої статті 17 Закону 922-VIII та пункту 9 частини другої статті 9 Закону 755-IV відхилити тендерну пропозицію учасника – юридичної особи, якщо у ЄДР інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” надана не в повному обсязі (наприклад, відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника), а можливість її доповнити - відсутня? (більш детально питання викладене в додатковому матеріалі)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06, який містить інформацію щодо відхилення тендерної пропозиції.
При цьому відповідно до Положення Міністерства юстиції України (далі- Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику, зокрема у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців.
Поряд з цим, в листі Міністерства юстиції України від 23.04.2020 № 3887/8.4.4/32-20 за посиланням:
https://minjust.gov.ua/files/general/2020/04/24/20200424115843-80.pdf міститься інформація щодо подання документів для встановлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та дати, з якої у юридичної особи виникає обов’язок подавати держаному реєстратору документи для встановлення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Тому, з питання порушеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до Мін’юсту.
|