|
14.04.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Замовник має намір придбати товар, якому не має аналогів (еквівалентів) в Україні, у зв’язку з чим виникають наступні запитання:
1. Як прописати тендерну документацію, при цьому не порушити принцип «недискримінація учасників та рівне ставлення до них» (п.4.ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі»)?
2. Яким чином Замовник має право придбати цей товар?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 302/2021 за посиланням https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=56bc904b-57b7-4dfa-b9a4-0adbf8e70cba
|
|
22.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
15.04.2020 року затверджено проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт нежитлового приміщення (гаражів) КП «ХМЦПМСД №2» по вул. Кам’янецькій,14 в м. Хмельницькому в сумі 382225,00 грн.
17.04.2020 року, до введення в дію нової редакції Закону «Про публічні закупівлі» укладено договір з підрядником на загальну суму 350278,00 грн.
В процесі виконання робіт виникла необхідність в додатковому обсязі будівельних матеріалів (бетон для заливання підлоги), які не були передбачені в проектно-кошторисній документації. Площа підлоги, яку необхідно улаштувати бетонною стяжкою, передбачена в ПКД, але глибина заливки виявилася більшою, відповідно, необхідно використати більший обсяг будівельних матеріалів.
В зведеному кошторисному розрахунку передбачено кошти на покриття ризиків для всіх учасників будівництва в сумі 7358,00 грн.
Просимо надати роз’яснення щодо можливості використання даних коштів для закупівлі додаткового обсягу будівельних матеріалів підрядником, шляхом укладання додаткової угоди, яка передбачає збільшення суми договору з підрядником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1147/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b123883-e3e7-4252-9fe2-2b57ca6a98be&lang=uk-UA
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання можливості використання коштів, передбачених на покриття ризиків всіх учасників будівництва для закупівлі додаткових обсягів будівельних матеріалів, пропонуємо звернутися до Мінрегіону.
|
|
04.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Замовником встановлено у тендерній документації вимогу щодо накладання електронного цифрового підпису або кваліфікованого електронного підпису на документи тендерної пропозиції. Натомість, учасником закупівлі не накладено ЕЦП/КЕП на документи пропозиції. Статтею 31 Закону встановлено вичерпний перелік підстав для відхилення. Чинна редакція Закону не містить підставу як то невідповідність пропозиції учасника вимогам документації. Проте чинне законодавство містить норму щодо необхідності накладення ЕЦП/КЕП, тож дана вимога відображена у тендерній документації. Питання: яка підстава для відхилення з визначених у статті 31 Закону повинна застосовуватись у даному випадку?.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №1619/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463&lang=uk-UA.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
05.11.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Статтею 26 Закону передбачено, що Замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Просимо надати відповідь, який порядок повернення банківської гарантії у випадку повного виконання договору про закупівлю товарів відповідно до Закону Учасником-переможцем, однак з порушенням строку поставки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначене у запиті 730/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2e62ad9c-db7d-45e3-b844-2136019b1269&lang=uk-UA
Разом з тим, статтею 563 ЦК України зазначено правові наслідки порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією.
|
|
13.09.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Втретє задаю питання, на яке працівники МЕРТ в розділі "консультації" не надають відповіді по суті. Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Постановою КМУ №459 від 20.08.2014 р.: "4. Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань: ...55) здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель; ...57) надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель;...57-1) надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель". Таким чином саме на МЕРТ офіційно покладено обов'язок роз'яснити застосування законодавства у сфері публічних закупівель, якщо це запитання щодо загального застосування правових норм. Дане запитання саме щодо застосування законодавства, жодного посилання на конкретну закупівлю в запитанні немає. Відправлення запитувача до замовника говорить про невиконання зобов'язань, покладених на МЕРТ. Таким чином втретє прошу виконати покладені законодавством на МЕРТ обов'язки і роз'яснити законодавство з наступного питання: "Чи відповідає законодавству подача учасником документів тендерної пропозиції, які засвідчені факсиміле, якщо в тендерній документації прямої вказівки на таку можливість не було, було зазначено про "підпис учасника" або "підпис посадової особи учасника" на документах тендерної пропозиції, якщо строк на звернення до замовника вже пройшов і у замовника такого не уточнити, якщо учасник і не збирався запитувати у замовника, керується в публічних закупівлях чинним законодавством, а не думкою замовника"? Прошу навести об'єктивну, аргументовану відповідь по суті, з посиланням на регулювання даного питання чинними нормами права, а не відправляти до замовника. Питання в конкретній закупівлі буде вирішуватися із замовником, а зараз потрібна консультація з регулювання законодавством даного питання. Також повідомляю, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян»: «Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги". За невиконання даного обов'язку передбачене притягнення винної особи до відповідальності згідно ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Основні функції Мінекономіки визначено статтею 8 Закону, зокрема надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06, розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
При цьому повідомляємо, що аналогічна відповідь зазначена у запиті 706/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=38c14633-d343-4d7d-84cd-80dc170ce9cc&lang=uk-UA
|