|
|
13.12.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наша установа в 2019р уклала договір на закупівлю електричної енергії з постачальником універсальних послуг. В кінці року нами проведено дві процедури відкритих торгів на закупівлю електричної енергії на 2020 рік, які не відбулись через відсутність учасників. Проведення переговорної процедури закупівлі і укладання договору з новим постачальником завершиться на початку 2020 року, тобто в нас виникає потреба продовжити дію договору зг ч.5 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" в обсязі, що не перевищує 20% від остаточної суми договору. Дію договору ми пролонгуємо на наступний рік в 2019р, а в 2020 році, після затвердження кошторисів, укладемо нову додаткову угоду вказавши суму і ціну за одиницю товару.
Питання полягає в наступному: яку ціну за одиницю товару ми маємо вказати в додатковій угоді яка буде укладена в 2020 році: та що була прописана в договорі 2019р., чи нову, яка діятиме з 01.01.2020р.?
І що робити у випадку коли ціна за одиницю товару у 2020р. (в даному випадку електричної енергії) зросте більше ніж на 10%?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на запит міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06
|
|
|
27.04.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Прошу надати консультацію з такого питання наведеного у листі (додаток).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
При цьому пунктом 2 частини другої статті 4 Закону визначено, що у річному плані повинна міститися зокрема інформація щодо назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено лист від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 “Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів” за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06
Таким чином, замовники для визначення предмету закупівлі можуть використовувати Порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок), в частині, що не суперечить вимогам Закону.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
22.06.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Процедура допорогових закупівель, що на разі не врегульована жодними законодавчими актами, в електронній системі передбачає наявність ряду статусів, зокрема статус «Період уточнень» та статус «Період прийняття пропозицій».
Протягом «Періоду уточнень» потенційні учасники можуть звертатись за роз’ясненнями та з вимогами, а також замовник має можливість вносити зміни до конкурсної документації. Однак після переходу допорогової процедури зі статусу «Період уточнень» до статусу «Період прийняття пропозицій» у Замовника зникає технічна можливість відповідати на питання, навіть ті, що поставлені безпосередньо перед закінченням «Періоду уточнень», а також Замовник не має технічної можливості вносити зміни до закупівлі за необхідності.
Вказана умова значно обмежує права замовника.
У зв’язку з викладеним прошу надати відповідь щодо можливості та строків усунення обмежень в електронній системі для замовника відповідати на поставлені питання та вносити зміни до конкурсної документації після завершення «Періоду уточнень»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, застосовується “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі””, яка затверджена Наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
|
|
|
04.05.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відповідності до ст.24 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції.
У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.
Випадки коли тендерне забезпечення не повертається визначені частиною 3 ст.24 Закону.
Виходячи з того, що вимагати надання забезпечення тендерної пропозиції це право, а не обов’язок Замовника і згідно ч.2 ст.24 Закону Замовник, в разі вимагання забезпечення тендерної пропозиції повинен уточнити випадки не повернення тендерного забезпечення то у такому випадку, чи зобов’язаний Замовник в разі вимагання забезпечення тендерної пропозиції, зазначати усі, передбачені ч.3 ст.24 Закону випадки коли тендерне забезпечення не повертається чи може зазначити окремі на свій розсуд ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.
Перелік випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається визначений частиною третьою статті 24 Закону, та є вичерпним.
Таким чином, частиною третьою статті 24 Закону встановлено імперативну норму щодо підстав неповернення забезпечення тендерної пропозиції.
|
|
|
20.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нас як учасника відкритих торгів було визнано переможцем, однак іншим учаснтком подано вимогу до Замовника в результаті перегляду даної вимоги Замовнико прийнято рішення щодо дискваліфікації нас як переможця, питання чи може бути вчинена така дія Замовником. Закупівля за № UA-2020-06-09-007111-b
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України “Про публічні закупівлі” фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Крім цього, згідно з частиною третьою статті 31 Закону у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Отже, вимога щодо усунення порушення під час проведення тендеру та вимога надати додаткову інформацію про причини невідповідності пропозиції учасника умовам тендерної документації подається згідно з статтями 23 і 31 Закону.
Водночас зазначаємо, що статтею 18 Закону визначено порядок оскарження процедур закупівлі, який передбачає подання скарги суб'єктом оскарження до органу оскарження.
|