|
|
23.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу Вас роз'яснити:
- чи рекомендує Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України державним органам влади під час проведення публічних закупівель керуватися не тільки Законом України '"Про публічні закупівлі", але й національним стандартом України ДСТУ ISO 20400:2019 Стійкі закупівлі. Настанови?
- чи узгоджуються положення ДСТУ ISO 20400:2019 з нормами права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі"?
З повагою,
Віталій Редько
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим під час здійснення закупівель замовник може використовувати: нормативно-правові акти, стандарти тощо, що не суперечить нормам Закону.
Крім того, вимоги тендерної документації/умови оголошення про проведення спрощеної закупівлі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам/умовам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання ДСТУ та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах № 812/2020 і 1552/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA
|
|
|
11.08.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо Вас надати роз'яснення щодо правомірності встановлення доплати за збільшення обсягів виконуваних робіт, премії чи укладення трудового договору цивільно-правового характеру з головним інженером та чи не суперечитиме встановлення такої оплати Постанові Кабінетів Міністрів від 30 серпня 2002 року №1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
Принагідно пропонуємо ознайомитись з темою “Організація закупівельної діяльності: уповноважена особа/тендерний комітет, централізовані закупівельні організації” за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Водночас зазначаємо, що Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи, що питання трудових правовідносин не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian або http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться питання трудових правовідносин.
|
|
|
03.08.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
1. На який орган в Україні покладено обов’язок по визначенню примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі?
2. Чи має право Замовник скористатись Примірною методикою затвердженою наказом МЕРТ від 18.02.2020 року за № 275 та обрати для визначення очікуваної вартості метод порівняння ринкових цін способом направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій з послідуючим обранням для визначення очікуваної вартості найнижчої цінової пропозиції ?
3. Чи існує в законодавстві спосіб перевірки визначення Замовником очікуваної вартості предмета закупівлі і який орган відповідає за таку перевірку?
4. Чи може невірне визначення очікуваної вартості предмета закупівлі призвести до отримання завищених цін на товар за результатами аукціону?
5. Які установи, підприємства, організації в Україні наділені повноваженнями щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі на умовах, що визначаються Замовником до предмета закупівлі (доставка до місця поставки за рахунок Постачальника, відстрочення платежу, банківська гарантія, забезпечення договору тощо)?
6. Які організації, установи та/або підприємства в Україні мають право видавати офіційні документи щодо рівня ринкових цін на товар і чи може їх застосовувати Замовник при визначенні очікуваної вартості закупівлі, якщо вони не містять інформації про умови конкретного замовника (порівняні комерційні умови), наприклад, Державної служби статистики?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1, 2
Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер.
Щодо питання 3
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає вжиття адміністративних заходів (стягнень), пов'язаних з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі.
Щодо питання 4
Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії.
Щодо питань 5, 6
Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою.
При цьому Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.
|
|
|
30.07.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2020 році було укладено договір про розроблення «Детального плану території».
У зв’язку із несприятливою епідеміологічною обстановкою та встановленням на території України карантину у 2020 році договір було виконано лише частково, оскільки кошти на покриття витрат за договором у нас були відсутні. Внаслідок цього, у кінці 2020 року цей договір було розірвано за згодою сторін.
Тим не менше, у 2021 році, з огляду на покращення епідеміологічної обстановки та наявністю коштів постала потреба у завершенні Детального плану території.
У відповідності до п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності існуючої необхідності у захисті прав інтелектуальної власності.
Договором 2020 року встановлено, що «Детальний план території» є авторським твором, авторські права на який належить контрагенту за договором
Оскільки Заповіднику необхідно завершити такий «Детальний план», а він є об’єктом інтелектуальної власності контрагента., виходячи із змісту п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлю таких робіт необхідно здійснити без застосування порядку проведення спрощеної закупівлі через закупівлю без використання електронної системи закупівель.
Однак, з метою недопущення помилок та уникнення порушень при оформленні закупівлі, у відповідності до чинного законодавства України, просимо надати консультацію-роз’яснення з приводу наведеного.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим відповідь міститься у запиті 609/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
|
|
|
28.07.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи має право Замовник брати до розгляду документи, які були завантажені Учасником процедури закупівлі після закінчення терміну подачі документів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Пунктом 6 частини другої статті 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається інформація про кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Поряд з цим, виходячи зі змісту частини восьмої статті 26 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Таким чином, замовник розглядає документи, що були завантажені учасником процедури закупівлі саме до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Водночас Законом передбачена можливість виправлення учасником процедури закупівлі невідповідностей в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлених замовником після розкриття тендерних пропозицій шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
|