Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
08.10.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3011 / 3132
Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон) зазначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Відповідно до п. 1.2.1. Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі – Правила) передбачено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановок споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку. Водночас в пункті 6 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії (у тому числі ядерне паливо (опромінене чи неопромінене, зокрема поглинаючі стрижні систем керування та захисту), ядерні матеріали) проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин. Виходячи з вищевикладеного, просимо надати роз'яснення щодо можливості в рамках чинного законодавства укласти договір з електропостачальником без проведення тендерної процедури.
Відповідь
07.10.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3263 / 3439
КП Покровськтепломережа є виробником та постачальником теплової енергії, замовник в окремій сфері господарювання. Чи можемо ми, на даний час не проводити відкриті торги по закупівлі електричної енергії.
Відповідь
07.10.2020 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
3210 / 3402
Доброго дня! Наше товариство є • оператор системи розподілу електричної енергії, що здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії у м. Дніпро та Дніпропетровській області у межах місць провадження господарської діяльності, визначених Постановою НКРЕКП від 27.11.2018 № 1533; Питання: При закупівлі послуги з розподілу електроенергії яким чином проводити процедуру закупівлі та як укладати договір?
Відповідь
06.10.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2968 / 2990
Громадська організація отримала кошти (грант) з місцевого бюджету для реалізації культурного проекту. Чи підпадає вона під дію закону про публічні закупівлі і чи є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів в розумінні цього закону?
Відповідь
06.10.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3237 / 3397
Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) чітко передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Аналогічна правова позиція викладена в листі Мінекономіки №3304-04/32275-06 від 21.05.2020 "Щодо визначення замовників", де зазначено, що у разі, якщо юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі є розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів, то такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону. Аналіз вищенаведеного доводить, що замовниками є, зокрема, юридичні особи та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, у разі здійснення ними своєї діяльності не на промисловій чи комерційній основі. При цьому, такі особи повинні відповідати однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Таким чином, вирішальною ознакою для віднесення юридичної особи до замовника в розумінні Закону є те, чи здійснюється діяльність на промисловій чи комерційній основі. У разі, якщо юридичні особи та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади здійснюють свою діяльності на промисловій чи комерційній основі, відповідно вони не є замовниками у розумінні п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». У такому випадку, немає необхідності досліджувати чи вказані особи мають наступні ознаки: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів. Зазначена правова позиція неодноразово підтверджувалась рішеннями судів. Зважаючи на вищевикладене, прошу надати узагальнене роз'яснення для органів Казначейства щодо визначення замовників,а саме роз'яснити, що не будь-яка юридична особа, яка є розпорядником (одержувачем)бюджетних коштів вважається замовником в розумінні Закону, а лише та юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади та одночасно не здійснює свою діяльності на промисловій чи комерційній основі. Про наслідки розгляду цього звернення прошу повідомити у встановлений законом строк електронною поштою: [email protected]
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2