|
Доброго дня, потрібна фахова допомога.
Провели двічі ВТ з англійською мовою на закупівлю Послуги фінансового лізингу на придбання комунальної техніки (ДК 021-2015: 66110000-4 - Банківські послуги)
Financial leasing services for the purchase of communal equipment (DK 021-2015: 66110000-4 - Banking).
Перші не відбулися 07 листопада 2021 р, другі- 21 січня 2022 р., в зв'язку з тим, що для участі у закупівлі було подано менше двох тендерних пропозицій в обох випадках.
Чи маю право оголосити переговорну процедуру на підставі двох відмінених вищезазначених торгів?
У цьому випадку підтвердженням наявності підстав для застосування переговорної процедури закупівлі виступатимуть звіти про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що були відмінені у зв’язку з відсутністю достатньої кількості пропозицій.
Оскільки, Закон не містить вимог та / або обмежень щодо обов’язкового проведення переговорної процедури закупівлі у тому ж бюджетному періоді, що й процедури відкритих торгів, які були відмінені через недостатню кількість учасників та можуть слугувати обґрунтуванням підстави для переговорної процедури закупівель, то ми маємо таку можливість. Чи є якась заборона?
Отже, якщо для забезпечення потреби відповідного року замовником було двічі відмінено торги через відсутність достатньої кількості учасників, ми можемо застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з пунктом 1 частини 2 статті 40 Закону, зазначивши в обґрунтуванні застосування переговорної процедури закупівлі під час оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю посилання на звіти про результати проведення процедур закупівель, що були відмінені у зв’язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, предметом закупівель за 2021 рік у яких були ті самі послуги, що є предметом даної переговорної процедури закупівлі, та завантаживши відповідні підтвердні документи.
Дякую за відповідь.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб.
При цьому питання делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто в листі від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 "Щодо делегування здійснення закупівель" (приклад наведено у Додатку 1), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06
|