Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
30.06.2023 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
1407 / 1509
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Миколаївській області є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». У цьому календарному році Службою заплановано здійснити капітальний ремонт даху та капітальний ремонт підвального приміщення адміністративної будівлі у якому розташована наша організація. Проєктно-кошторисна документація розроблена окремо на капітальний ремонт даху та окремо на капітальний ремонт підвального приміщення. Вартість капітального ремонту даху складає 1 300 000,00 грн., вартість капітального ремонту підвалу складає 300 000, 00 грн. При плануванні закупівель виникло питання щодо визначення предмету закупівлі. Настановою з визначення вартості будівництва зазначається, що «об’єкт – окремий будинок, будівля, споруда, лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури, а також їхня частина». Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення: чи маємо ми право визначати кожну частину яка буде капітально ремонтуватись (дах, підвал) окремим об’єктом і укласти прямі договорі, чи нам необхідно підсумувати вартість двох закупівель та провести відкриті торги на кожну закупівлю?
Відповідь
23.06.2023 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
1462 / 1486
Як правильно здійснювати поточний ремонт ігрових/спортивних майданчиків: здійснювати за кодом ДК чи окремо за кожним поточним ремонтом ігрового/спортивного майданчика?
Відповідь
15.06.2023 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
938 / 1037
Відповідно до частини 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (зі змінами) (далі – Особливості) «замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності цією постановою». Згідно з частиною 2 Загальних положень Особливостей «у цих особливостях терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про публічні закупівлі», постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 22, ст. 855) та від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407)». Проте в жодному з вищезазначених нормативно-правових актів, в тому числі і в Особливостях, відсутні терміни: «країна походження» та «виробник», що спричиняє неоднозначний підхід до трактування даних понять. На сьогоднішній день відповідно до термінології, розміщеної на офіційному сайті Верховної Ради України, чинні нормативно-правові акти місять 91 (дев’яносто одне) визначення «виробник» та 12 (дванадцять) визначень «країна походження». Зважаючи на наведене вище, просимо надати роз’яснення щодо наступного. 1. Якими нормативно-правовими актами слід керуватись у визначенні терміну «виробник»? 2. Якими нормативно-правовими актами слід керуватись у визначенні терміну «країна походження»? Якими нормативно-правовими актами слід керуватись при встановленні «країни походження» (це має бути країна-виробництва чи країна, з якої товар/продукцію/послугу було імпортовано)? 3. Як визначити «країну походження» та «виробника» товару, складові якого та комплектація були здійснені різними виробниками в різних країнах, які не є групою країн та які не входять до митних союзів країн?
Відповідь
14.06.2023 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
1367 / 1268
Відповідно до положення пункту 6-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення " Закону України "Про публічні закупівлі" замовники повинні та пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законому України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовник здійснює закупівлю товарів, враховуючи ступінь локалізації виробництва, якщо такий товар входить до відповідного переліку. Нами, як замовником, заплановано придбання шляхом проведення відкритих торгів транспортного засобу для перевезення 10 осіб і більше, а саме мікроавтобуса на 16 місць бувшого у використанні іноземного виробництва. Оскільки потенційні учасники майбутньої закупівлі не являються виробниками товару, який відповідно не виготовлявся (повністю чи частково) на території України, тому вони не можуть надати підтвердження ступеня локалізації на даний вид товару. Тому суттєво і важливо знати чи потрібно враховувати під час проведення закупівлі ступінь локалізації, якщо товар являється бувшим у використанні та повністю виготовлений за межами України.
Відповідь
02.06.2023 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1400 / 1347
Запит щодо надання інформації: Добрий день! Дочірнє підприємство «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» (далі – Підприємство) просить надати роз’яснення з наступного питання: Статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено 4 категорії замовників, віднесення до однієї з яких зобов’язує відповідний суб’єкт діяти як Замовник в розумінні Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг. Відповідно до п.4 ч.4 статті 2 Закону Підприємство може відноситися до четвертої категорії, а саме: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 2 Закону встановлено, що: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак: - органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання; - наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв. Щодо здійснення діяльності в окремих сферах господарювання Підприємством, то фактично діяльність, визначена частиною другою статті 2 Закону, Підприємством не здійснюється, проте статутом Підприємства, затвердженим рішенням правління акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 27.10.2022, протокол №335 передбачені види діяльності, які підпадають під частину другу статті 2 Закону, зокрема виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, електричної енергії тощо. Питання 1: Чи може в такому випадку Підприємство вважатися таким, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, якщо фактично така діяльність не здійснюється? Також, враховуючи, що вищим органом управління Підприємства є Засновник – акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яке є Замовником у розумінні закону, то Підприємство підпадає під ознаку абзацу другого п.4 ч.1 ст. 2 Закону та що Підприємство є єдиним учасником ТОВ «Нафтогаз Біоенергія – Т», яке є Замовником в розумінні Закону. Питання 2: Враховуючи все вище перелічене чи вважається Підприємство Замовником в розумінні Закону?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2