Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
07.02.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
356 / 361
Чи є визначений термін укладання «прямого» договору після відміни відкритих торгів в разі неподання жодної пропозиції? Наприклад: торги не відбулись 30.12.2023року, а 01.02.2024 року буде укладений прямий договір за цієї підстави. Ми вважаємо: У випадку якщо замовник запланував здійснення закупівлі, відобразив її в річному плані та оголосив закупівлю за процедурою відкриті торги, орієнтуючись на наявні власні потреби у предметі закупівлі саме на 2023 рік, вважаєємо, що відміна у 2023 році процедури відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій унеможливлює укладання прямого договору по підпункту 6 пункту 13 Особливостей у 2024 році. Оскільки закупівля, проведена у минулому році відображає фактичну наявну потребу в закупівлі 2023 року та вимагає реєстрації бюджетних та фінансових зобов’язань з подальшим здійсненням відповідних платежів попереднього бюджетного періоду за рахунок видатків наступного періоду, що суперечитиме бюджетному законодавству. Для забезпечення потреби у певному предметі закупівлі у наступному році (2024) замовник може наприкінці поточного року (2023) розпочати закупівлю зокрема шляхом проведення відкритих торгів.. За умови правильного оприлюднення річного плану в частині відображення потреби саме на 2024 рік, не бачимо перешкод для замовника щодо застосування підпункту 6 пункту 13 Особливостей у 2024 році. Адже результатом укладання прямого договору по пункту 13 буде забезпечення наявної потреби 2024 року, що відповідатиме бюджетним та фінансовим зобов’язанням даного бюджетного періоду. Чи згодні ви з нашим твердженням?
Відповідь
30.01.2024 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
344 / 333
У тендерній документації (далі – ТД) встановлено технічні вимоги до предмета закупівлі – капітальний ремонт, у тому числі «Вимоги щодо формування договірної ціни»: «Вартість тендерної пропозиції учасника на виконання робіт – це договірна ціна на весь обсяг робіт, яку учасник згоден виконати. Договірна ціна розраховуються по об’єкту в цілому. Вид договірної ціни – динамічна.» Інформація про спосіб документального підтвердження відповідності запропонованої пропозиції технічним вимогам повинна бути підтверджена документами, зокрема розрахунком ціни тендерної пропозиції, який включає в себе договірну ціну та підтверджуючі розрахунки за статтями витрат, а саме:  «Договірна ціна»;  пояснювальна записка;  розрахунок коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами;  локальні кошториси до «Договірної ціни»;  розрахунки до документа «Договірна ціна»;  підсумкова відомість ресурсів до локальних кошторисів. Тобто учасник надає розрахунок ціни тендерної пропозиції, який включає в себе договірну ціну та підтверджуючі розрахунки за статтями витрат з метою підтвердження виконання робіт згідно з технічним завданням. При цьому дуже часто учасники під час складання договірної ціни та/або кошторисної документації припускаються помилок, наприклад: 1) зазначено вид Договірної ціни у невідповідності до вимог ТД 2) Договірну ціну, у якій враховано ризики, при цьому вид договірної ціни – динамічна або; 3) Є помилки в обсягах та одиницях виміру у підтверджуючих розрахунках за статтями витрат тощо. Чи вважаються невідповідності вимогам тендерної документації та законодавства, яких учасники припустилися під час складання договірної ціни та/або кошторисної документації та які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі такими, що їх виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі - роботи. Чи зобов’язан Замовник розміщувати повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей?
Відповідь
18.01.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
316 / 311
Постачальник звернувся до Замовника щодо повернення Забезпечення виконання договору після утримання штрафних санкцій на інший рахунок, ніж вказано у реквізитах договору. Чи має право Замовник повертати кошти на цей рахунок. Дія договору закінчилась, рахунок вказаний у реквізитах договору закритий.
Відповідь
15.01.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
677 / 632
ТОВ «Радник ЮА» звертається до вас з проханням роз’яснити наступне. З 01.01.2024 має відбутись коригування порогових значень (СПЗ). Винятки, за яких вимоги підтвердження ступеня локалізації не застосовуються, визначені пунктом 3 Постанови № 861: «Порядок не застосовується до закупівель товарів, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді про державні закупівлі, укладеній 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, а також положеннях про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема угодах про вільну торгівлю, в гривневому еквіваленті на дату закупівлі і країною походження яких є країни, з якими Україна уклала такі угоди, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, що підтверджується сертифікатом про походження товару». Отже, вимога стосовно підтвердження ступеня локалізації не застосовується до товару, країною походження якого є країни, з якими Україна уклала такі угоди, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася. При цьому кожна з таких угод має свої порогові межі, які відраховуються в СПЗ. І як зазначалось у листі Мінекономіки від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06: «Розрахунок порогових значень базується на середньому денному курсі національної валюти в СПЗ за попередній дворічний період (наприклад, на 2022–2023 рр. розрахунок проводиться з урахуванням курсу з листопада 2019 року по жовтень 2021 року). На 2022–2023 рр. для України цей курс складатиме 1 СПЗ = 37,8442 грн. Наступне коригування порогових значень буде здійснено через два роки й набуде чинності з 01.01.2024». У зв’язку з вищевикладеним, просимо роз’яснити: 1. Де має бути висвітлений новий рівень СПЗ, коригування порогових значень якого та набуття чинності відбулось 01.01.2024 2. Де має бути розміщений звіт по локалізації
Відповідь
14.01.2024 Запитання      Тема: Тендерна документація Розширений перегляд
656 / 649
Просимо надати відповідь на наступні питання: 1. Чи відповідає чинному законодавству про публічні закупівлі положення Замовника в тендерній документації, що переможець процедури закупівлі, зобов’язаний провести науково-технічну експертизу та/або експертну оцінку та/або незалежну оцінку вартості послуг, за результатом аукціону/розкриття тендерних пропозицій та надавати Замовнику документ, що підтверджує вартість вказаних послуг. У разі надання документу де вартість послуг буде нижча ніж зазначив Учасник за результатом аукціону/розкриття тендерних пропозицій, Учасник-Переможець зобов’язується відшкодувати, на рахунок Замовника, різницю між вартістю послуг за результатом проведеної процедури закупівлі та вартістю послуг, що вказана в документі за результатом проведеної експертизи в повному обсязі. Предметом закупівлі є послуги з надання ліцензії на програмне забезпечення. 2. Враховуючи, що вартість послуг з надання ліцензії на програмне забезпечення, за результатом аукціону/розкриття тендерних пропозицій не є об’єктом ні наукової, науково-технічної експертизи, ні професійної оціночної діяльності, просимо надати роз’яснення, яке підприємство, установа, організація повинна здійснювати таку науково-технічну експертизу та/або експертну оцінку та/або незалежну оцінку вартості послуг та на підставі якого нормативно-правового акту, із вказанням посилання на конкретне положення такого акта, яке регулює це питання. 3. Чи може учасник оскаржувати дану вимогу як таку, що не відповідає Закону, Особливостям та порушує принципи публічних закупівель визначені в ст. 5 Закону. Детальніше надаємо в окремому файлі
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2