|
|
15.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Станом на 15.02.2024 року у відділеннях КНП «Обласна лікарня» виникла потреба у трубках трахеостомічних, інтегральних сечовідних стентах, АЗФ, провідникових катетерах, наборах для коронарографії, балонних катетерах, провідниках коронарних, інфляційних пристроях, стент-системах. Відповідно до Постанови КМУ №34 від 05.01.2024 року оновлено список медичних виробів у додатку до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, закупівля яких здійснюється закладами охорони здоров’я, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій з використанням електронного каталогу (через запит (ціни) пропозиції). Однак, станом на 15.02.2024 електронний каталог не містить вищевказаних медичних виробів.
Який вид закупівлі обрати, якщо потреба закладу нагальна?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки листом від 27.02.2024 № 3323-04/14987-03 (додається) за належністю нідіслало ваш запит до Міністерства охорони здоров’я України та ДП “Медичні закупівлі”. Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства. В рамках цієї роботи будуть опрацьовані порушені у запиті питання та розглянуто можливість їх врахування під час наступного внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель.
|
|
|
26.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Виходячи з листа «Правова позиція Нотаріальної палати України щодо співвідношення нотаріальної діяльності та процедури публічних закупівель, в якому зазначено:
НОТАРІУС та вчинювані нотаріусом нотаріальні дії за суб’єктним та об’єктним складом не підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі».
НОТАРІУС не є суб’єктом процедури публічних закупівель.
НОТАРІУС не надає послуги у сфері права, які є предметом закупівель у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі».
Нотаріус вчиняє нотаріальні дії та стягує плату за вчинення нотаріальної дії.
Закон України «Про публічні закупівлі» не містить поняття «закупівлі нотаріальних дій» і не може їх містити, оскільки нотаріальні дії не є послугами.
Сплата фізичними та юридичними особами нотаріусу плати за вчинення нотаріальної дії здійснюється не на підставі Закону України «Про публічні закупівлі», а на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат».
Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі"на надання нотаріальних послуг ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано у запиті № 983/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fefcc3ee-fc35-4a49-9c05-16459ee6b7f6&lang=uk-UAРазом з тим повідомляємо, що народним депутатом України Фросом Ігорем Павловичем (IX скликання) розроблено та підготовлено проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо вдосконалення правового регулювання предмету закупівель". Законопроект має на меті вдосконалення правового регулювання предмету закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Так, законопроектом передбачається доповнити пункти двадцять перший та двадцять другий частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» змінами, згідно з якими не є предметом закупівлі - вчинення нотаріальних дій нотаріусом, як уповноваженою державою фізичною особою, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчення прав, а також фактів, що мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій, з метою надання їм юридичної вірогідності, в межах, визначених Законом України "Про нотаріат". Пропонуємо ознайомитись з текстом проекту Закону "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо вдосконалення правового регулювання предмету закупівель" за посиланням: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=69638 |
|
|
06.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! У зв’язку зі змінами до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою КМУ від 9 лютого 2024 р. № 131, щодо обовʼязкової процедури запиту пропозицій постачальників для закупівлі частини продуктів харчування якщо їх очікувана вартість 100 тис. грн. або більше, виникло наступне питання:
Чи стосуються дані зміни замовників, які підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» відповідно п. 3 ч. 1 ст. 2 (юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків;), але при цьому здійснюють закупівлі за власні кошти (кошти від господарської діяльності підприємства)?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
14.02.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Прошу надати роз’яснення з приводу змісту ситуації для коректного визначення замовником дій, які він має вчинити.
Згідно п. 47 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту.
Учасник на виконання вимог вказаної норми надає відповідні документи в останній день вказаного строку, обрахованого з урахуванням вимог ст. 253, 254 ЦК України шляхом їх оприлюднення в електронній системі закупівель, що здійснює о 22:00, в той час коли робочий день замовника – до 18:00.
Разом з тим, системний аналіз вимог законодавства дає підстави стверджувати, що в наявному випадку розміщення документів в електронній системі закупівель не є самостійною (остаточною) метою дій.
Так, відповідно до пп. 3 п. 44 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі НЕ НАДАВ у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 цих особливостей;
Згідно п. 47 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен НАДАТИ ЗАМОВНИКУ шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи …
Отже, остаточною метою дій з розміщення документів в електронній системі закупівель є їх надання замовнику.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 255 ЦК України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
Оскільки робочий час замовника закінчився раніше часу оприлюднення документів учасником, учасником подано відповідні документи за межами строку, встановленого законодавством.
В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦК України, письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Оскільки документи розміщено в електронній системі закупівель як належному засобі зв’язку між замовником та учасником до закінчення останнього дня строку, то вони вважаються такими, що здані своєчасно.
Отже, в наявному випадку вбачається колізія між ч. 1 та ч. 2 ст. 255 ЦК України.
У зв’язку з вищевикладеним, прошу надати роз’яснення з приводу наступного питання: чи вважаються документи, оприлюднені учасником в електронній системі закупівель в останній день строку на їх надання, однак після закінчення робочого часу замовника (після 18:00) такими, що надані учасником у строк, встановлений законодавством.
Під час надання відповіді прошу врахувати, що Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, має інший предмет правового регулювання, а отже вищевказане питання не регулюється ним. Крім того, він має нижчу юридичну силу порівняно з нормами закону, між якими існує колізія.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 123/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c50d66b-a34f-4b83-8ae3-e1fdea208d80&lang=uk-UAВодночас наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства слід також звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Крім того зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань щодо покращення роботи електронної системи закупівель. Питання зазначене у запиті буде додатково опрацьовано в рамках цієї роботи. |
|
|
20.02.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можлево відхилення тендерної пропозиції на поставку товару від специкації товару в проекті договору, а саме чи допустимо вказувати не всі параметри товару в договорі які вимагались тендерною документацією?
І чи правомірним є прийом товару який відповідає умовам договору, але не відповідає всім параметрам тендерної пропозиції переможця (зокрема січення одного з конструктивних елементів товару в тендерній пропозиції вказано 80х80 мм, фактично поставляється 90х90, але цього параметру немає в специфікації до договору)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Згідно з пунктом 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
У свою чергу, відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю.
Водночас замовник самостійно приймає рішення щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі наявності підстав, встановлених пунктом 44 Особливостей, у тому числі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.
При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках .
|