|
16.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи правомірним є відхилення пропозиції конкурсних торгів юридичної особи, якщо вона здійснює господарську діяльність згідно з незареєстрованими кодами КВЕД?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
Таким чином, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, учасник подає замовнику тендерну пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота), відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому кожна фізична/юридична особа має право звернення за роз’ясненням щодо положень тендерної документації, виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
Зокрема відповідно до пункту четвертого частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, у тому числі щодо положень тендерної документації або прийнятих рішень, керуючись статтею 18 Закону.
|
|
30.11.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
просимо надати рекомендації щодо зміни ціни договору відповідно до зміни індексу споживчих цін за формулою:
ЦДн=Цра*(ПВвп*ІСЦпх+ПВве*Кзце+ПВів), де:
ЦДн - ціна договору нова,
Цра - ціна за результатами аукціону,
ПВвп - питома вага вартості продуктів,
ІСЦпх - індекс споживчих цін продуктів харчування,
ПВве - питома вага вартості електроенергії,
Кзце - коефіцієнт зміни ціни на електроенергію,
ПВів - питома вага інших витрат
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених пунктом 7 частини четвертої статті 36 Закону, може здійснюватись у разі, якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни ціни.
При цьому порядок зміни ціни відповідно до змін індексу споживчих цін визначається замовником у проекті договору про закупівлю, ураховуючи вимоги пункту 7 частини другої статті 22 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту статей 18 та 23 Закону, учасник процедури закупівлі, який вважає, що вимоги тендерної документації не відповідають вимогам законодавства або рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо процедури закупівлі суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або щодо внесення змін до неї, та/або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження (Антимонопольного комітету України) або до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України.
Разом з тим умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури (частина четверта статті 36 Закону).
|
|
07.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У грудні місяці держадміністрація Мелітопольського району направила мапіинобудівному заводу проект державного контракту на поставку в березні наступного року для потреб міста 20 одиниць дорожньо-ремонтних комбайнів. Завод відмовився підписати договір і повідомив державного замовника, що в листопаді він уклав договори з покупцями на продаж всіх комбайнів планово¬го виробництва і виконати замовлення зможе тільки через рік. Однак зва¬жаючи на те, що комунальним службам міста вкрай потрібні вказані машини, завод згоден випустити понад план 20 машин, але за умови, що замовник повністю забезпечить його всією необхідною сировиною і комплектуючими деталями і оплатить поставлені машини в іноземній валюті.
Адміністрація міста звернулася до господарського суду з вимогою зобов'язати завод, який є монопольним виробником дорожньо-ремонтних ма¬шин, укласти державний контракт.
Чи завод зобов`язаний приєдеуватись до даного контракту????
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 1 Закону України “Про природні монополії” від 20.04.2000 № 1682-III (далі – Закон № 1682-III) природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги).
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону № 1682-III суб'єкт природної монополії - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.
Крім того, згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1682-III зведений перелік суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним комітетом України на підставі реєстрів суб’єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а в інших сферах, в яких діють суб’єкти природних монополій, - національними комісіями регулювання природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої влади, що здійснюють функції такого регулювання до створення зазначених комісій.
При цьому, відповідно до статті 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.
Разом з тим, статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
|
|
22.11.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Якщо Замовником було укладено тендерний договір в поточному році, але через відсутність фінансування договір не вибрано на всю суму. Чи може Замовник працювати по цьому договору в наступному році ? Якщо так, то як його відображати в річному плані на наступний рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (в частині “Щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань”) за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
При цьому згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет.
Разом з тим Закон, а також нормативно-правові акти, прийняті для реалізації положень Закону, не містять вимог щодо відображення в річному плані закупівель (додатку до річного плану) інформації щодо зміни істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених Законом.
При цьому річний план складається і затверджується щодо закупівель, які планується провести, тобто без урахування зобов”язань за договорами про закупівлю, строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.
|
|
09.11.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. як уповноважена особа маю скласти річний план закупівель 2017 для замовника.
у Замовника в наявності діючий договір на обслуговування оргтехніки, укладений в липні 2016р., договір діє до липня 2017 року.
Якщо дія договору перевищує 1 рік(договір перехідний з року в рік), для визначення виду процедури закупки(допорогова чи по ЗУ) до уваги при закупівлі даного виду послуг в 2017 році приймається загальна сума договору, що укладений в 2016 році, чи річний бюджет закупки на певний вид послуг на відповідний рік?
дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
|