|
13.12.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Шановні панове!
Я звертаюся до вас та прошу роз’яснити чи підпадає державне підприємство під визначення Замовник у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» виходячи з наступного.
Державне підприємство засноване на державній власності та належить до сфери управління відповідного Уповноваженого органу управління. Відповідно п. 2.1 Статуту, підприємство створено та діє з метою підготовки, супроводження, управління, реалізації з дотриманням вимог законодавства та в межах повноважень інвестиційних проектів, проектів, спрямованих на будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт), ремонт, модернізацію інфраструктури, об’єктів, в тому числі таких, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, виконання в установленому законодавством порядку функцій замовника будівництва, а також отримання прибутку (доходу) від своєї господарської діяльності.
Діяльність державного підприємства, як і інших груп управління проектами, що здійснюють супровід Проєктів, які фінансуються за кошти Міжнародних фінансових організацій регламентовано Порядком діяльності груп управління проектами економічного і соціального розвитку України, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства юстиції України від 29.10.2002 року № 905/308/550/93/5. При цьому, жодних індивідуальних актів державних органів, які б регулювали діяльність та / або покладали б конкретно на наше державне підприємство певні функції із забезпечення суспільних потреб держави або населення, немає.
Крім того, вважаємо за доцільне повідомити, що єдиним джерелом доходу державного підприємства є господарсько-правовий договір із уповноваженим органом управління на надання послуг з поточного управління та супроводу Проєктів, що фінансуються Міжнародними фінансовими організаціями. Зазначений договір укладається за результатами переговорної процедури та публікується на Прозорро.
З урахуванням вищенаведеного, прошу роз’яснити мені чи відноситься наше державне підприємство до Замовників у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 " Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", та від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20%09Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.
|
|
27.07.2023
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 10 Особливостей визначено, що закупівлі послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708, а їх вартість становить або перевищує 200 000 грн, проводяться шляхом застосування відкритих торгів, у порядку, визначеному Особливостями.
Тобто, закупити вказані послуги, очікувана вартість яких менше 200 000 грн замовник може шляхом укладання прямого договору із надавачем послуг
Виходячи з положень наказу Мінекономіки від 5 квітня 2020 р. № 708, замовник має право укласти прямий договір вартістю до 200 000 грн на поточний ремонт мостів на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення.
Питання:
Чи може укласти замовник прямий договір вартістю до 200 000 грн на виготовлення проектно-кошторисної документації на поточний ремонт мосту?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 04.08.2023 № 3323-04/40119-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06%C2%A0 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=40119 Будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
25.05.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовники торгів закупівлі шоломів кулезахисних, балістичних в частині технічних вимог до предмету закупівлі вказують конкретний матеріал з якого повинен бути виготовлений предмет закупівлі. При цьому також зазначають, що може бути наданий еквівалент (якщо є звернення до торгових марок і тд).
В більшості випадків, замовники вимагають, щоб предмет закупівлі були виготовлені із араміду (так званий кевлар), або його пропорцій з іншими композитами та компонентними матеріалами.
Іншими вимогами до предмету закупівлі є його відповідність визначеному класу захисту згідно ДСТУ (що повинно підтверджуватись протоколом балістичних випробувань та сертифікатом відповідності).
В порівнянні з арамідом є більш сучасні матеріали, які витриваліші до впливів навколишнього середовища, кращими є для зберігання та тривалого використання - тобто не поступаються якісним характеристикам. Але, у більшості випадків, замовники відхиляють пропозиції в яких зазначено, що шоломи кулезахисні виготовлені з інших матеріалів.
Хоча шолом відповідає всім іншим вимогам замовника: щодо класу захисту (підтверджується документами) та щодо конструкції.
Тобто, єдиною причиною відмови для найбільш економічно вигідної пропозиції є аргументація, що у технічній специфікації учасника вказується інший матеріал - який відрізняється від затребуваного. Замовник вказує, що матеріали не можуть бути еквівалентами, в той час, коли захисні та конструктивні елементи, функції та завдання зберігаються.
Таким чином, замовник без іншої аргументації та самовільно визначає, що матеріали не можуть бути еквівалентними.
Чи є правомірними вимоги зі сторони замовника щодо конкретного матеріалу з якого повинен бути вироблений шолом кулезахисний, якщо предмет закупівлі з іншого матеріалу відповідає витребуваному класу захисту та дотримуються всі інші умови?
Чи є вимога поставки шолома кулезахисного з конкретного матеріалу обмеженням конкуренції?
Чи можна вимагати від замовника внести зміни в тендерну документація щодо матеріалу з якого виготовлений шолом кулезахисний?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 335/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=36019d11-7ff7-4e7e-b21b-dccc27978083&lang=uk-UA Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. Отже, у разі необхідності учасник може звернутись до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Відповідно до пункту 23 Особливостей моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Водночас відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері публічних закупівель.
|
|
01.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
За яким КЕКВ та в якому порядку забезпечується сплата винагороди централізованій закупівельній організації бюджетною установою ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами). Згідно з пунктом 17 цих Особливостей винагорода централізованій закупівельній організацій за організацію та проведення тендеру здійснюється замовником у разі, коли проведення тендерів в інтересах такого замовника зазначеною організацією не є обов’язковим. Розмір винагороди визначається для кожної централізованої закупівельної організації у рішенні органу, який приймає рішення про її визначення. Перелік розпоряджень, якими визначені ЦЗО знаходиться за посиланням: https://prozorro.gov.ua/centralizovana-zakupivelna-organizaciya. Тому з питань сплати винагороди централізованій закупівельній організації слід звертатися до відповідної централізованої закупівельної організації, послугами якої користується замовник. Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333). Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету.
|
|
06.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Частиною 4 статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі" передбачено, що за результатами здійснення закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони – 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Водночас частиною 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 2958-IX установлено, що визначена частиною 5 статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі» інформація, що не оприлюднена у період з 24.02.2022 по день набрання чинності цим Законом, оприлюднюється державним замовником відповідно до вимог Закону України «Про оборонні закупівлі» протягом 60 днів з дня, наступного за днем набрання чинності частиною п’ятою статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі».
Якими вартісними межами керуватися при звітуванні державному замовнику?
Керуватися частиною 4 статті 30 Закону України "Про оборонні закупівлі" частиною 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 2958-IX - для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує -200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони – 1,5 мільйона гривень? Якщо вартісні межі нижчі, чи потрібно звітувати?
Або державному замовнику при звітування потрібно керуватися вартісними межами що були встановлені відповідною Постановою, згідно з якою було укладено договір, тобто вартісними межами встановленими Постановою № 1275 від 11.11.2022 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275) та Постановою №169?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання стосовно особливостей здійснення оборонних закупівель висвітлені в листах від 21.06.2023 № 33-11/282 "Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" та від 21.06.2023 № 33-11/283 "Щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану", розміщених на вебсайті Мінекономіки підрубрики "Закупівлі для державних замовників в сфері оборони" рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” за посиланням: http://surl.li/ioxjz
|