|
12.06.2019
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
16.05.2019 р. Замовник (комунальне підприємство) оголошує процедури закупівлі відкриті торги на закупку будівництва (Інші завершальні будівельні роботи, код CPV за ДК 021:2015 — 45450000-6). Очікувана вартість - 86 305 981,20 грн. Кінцевий термін подання пропозицій до 03.06.2019 р. Аукціон призначено на 04.06.2019 р.
Тендерні пропозиції подало три учасника. Аукціон відбувся без пониження вартості пропозицій. Система визначила найбільш економічно вигідну пропозицію. Учасник очікує рішення. Але Замовник 07.06.2019 р. скасовує торги. Причина скасування: Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» в разі відсутності подальшої потреби в закупівлі.
11.06.2019 р. той же самий Замовник оголошує знову ту ж саму закупівлю, на той же самий предмет закупки. Тендерна документація, її зміст, умови, додатки, зміст додатків не змінюються і залишаються таким ж самим як у закупівлі, яка скасована. Змінено тільки очікувану вартість закупівлі. Вона складає 86 009 771,00 грн. Її було зменшено на 296 210,20 грн.
Але ж станом на 07.06.2019 р. Замовник визнає відсутність подальшої потреби у даній закупівлі, а 11.06.2019 р. знову її оголошує.
Чи є такі дії Замовника порушенням чинного законодавства України?
Чи є у такого Замовника зловживання під час здійснення державних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади
При цьому повідомляємо, що відповідь на подібне питання зазначена у запиті 187/2018 за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e896f60f-d3a8-4bc3-a2f5-f1ed862f1adb&lang=uk-UA
Разом з тим згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас контроль у сфері закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону, якою встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
15.03.2019
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Після проведення оцінки пропозицій щодо закупівлі, участь в якій прийняло два учасника, замовником прийнято рішення про відхилення тендерних пропозицій як першого так і другого учасника, після чого прийнято рішення про відміну торгів (з підстав відхилення всіх тендерних пропозицій). Учасник вважає рішення про відхилення його пропозиції незаконним та має намір його оскаржити. Скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. При цьому, скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю. Але, враховуючи що замовником замість повідомлення про намір укласти договір, внесено в систему рішення про відміну торгів, електронна система закупівель блокує можливість подачі скарги до АМКУ, що фактично унеможливлює оскарження та порушує права учасника та принципи здійснення закупівель, визначені ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі".
Представники АМКУ, відповідаючи на телефонне звернення підтвердили правову позицію щодо наявності права оскарження такого рішення і повідомили про готовність розглядати скаргу, у випадку її надходження у встановленому порядку.
Суть питання: як учаснику реалізувати своє право на оскарження, враховуючи наявність такого технічного збою/порушення в роботі електронної системи закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03
Таким чином, оскільки відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”, щодо технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, користувачам системи необхідно звертатись до зазначеного підприємства, як адміністратора системи.
|
|
27.12.2018
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Міністерством надано роз’яснення на запити 156/2017, 261/2017 та 321/2017, розміщені на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA, стосовно застосування переговорної процедури.
Водночас в даному роз’ясненні зазначається, цитую: «Варто зазначити, що зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій)».
Яким нормативно-правовим актом передбачено застосування саме абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону?
Закон чітко визначає, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, а не абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону, серед умов відміни Замовником торгів, умова відміни тендеру через відсутність достатньої кількості учасників відсутня.
Так само можна визначити недостатність учасників у разі коли допущено до оцінки менше двох тендерних пропозицій …. та/або відхилено всі тендерні пропозиції, оскільки в цих двох випадках, також, не достатня кількість учасників для вибору переможця торгів, який би відповідав кваліфікаційним критеріям.
Оскільки існує невідповідність між умовою застосування переговорної процедури, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону та ст. 35 Закону не містить причин відміни торгів через відсутність достатньої кількості учасників, просимо дати роз’яснення щодо терміну «недостатня кількість учасників» з посиланням на нормативно-правовий акт, яким він визначений.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону. Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Водночас відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі − фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (абзац третій частини першої статті 25 Закону.)
У свою чергу, статтею 20 Закону встановлено, що для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 та є вичерпним.
Таким чином, кількість учасників, яка достатня для проведення відкритих торгів (тендеру), становить не менше двох. Тому, замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій.
З огляду на викладене, застосуванню як виняток переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону, мають передувати двічі відмінені торги через відсутність достатньої кількості учасників, тобто якщо на оголошені замовником двічі торги було подано менше ніж достатню кількість пропозицій, у зв"язку з чим замовник був зобов"язаний відмінити тендер.
|
|
11.11.2018
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Виникла така ситуація, замовником було визнано переможця, опубліковано повідомлення про намір укласти договір, проте через 16 днів замовником прийнято рішення відмінити торги з підстав неможливості усунення порушень, які виникли через виявлені порушення законодавства про закупівлі.
Основним мотивом є те, що на час подання переможцем документів, відповідно до вимог ст. 17, сплив термін чинності тендної пропозиції відповідно до вимог тендерної документації.
Станом на момент визначення переможця цей термін не ще сплив.
Питання наступне: як правильно визначити термін спливу чинності тендерної пропозиції, враховуючи що в чинній редакції законі про закупівлі немає чіткого визначення до якого строку має бути чинна тендерна пропозиція (до якого строку чинна тендерна пропозиція?).
В минулій редакції закону про закупівлі чітко вказано строк спливу - саме до моменту визначення переможця.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.
Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
Поряд з цим рішення приймаються замовником самостійно та з дотриманням законодавства.
|
|
11.10.2018
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
ПАТ "АК "Києвводоканал" після визнання органом оскарження переможцем відкритих торгів ТОВ "Вертекс Україна" відмінило торги у зв’язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі. Через місяць ПАТ "АК "Київводоканал" повторно оприлюднило оголошення із закупівлі аналогічного обладнання. Чи законно це? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічні за змістом питання надано у запитах 202/2016, 187/2018 та 616/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4fd21dac-2c14-49dc-8540-483f4e51b192&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e896f60f-d3a8-4bc3-a2f5-f1ed862f1adb&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d8b946d6-ff36-4bbc-9b56-b8ed245260b7&lang=uk-UA
|