|
|
01.02.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ТД учасник повинен мати ліцензію на постачання природного газу. Питання ліцензування господарської діяльності з постачання природного газу регулюється статтею 9 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 року № 329-VIII та статтею 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VIII від 02.03.2015 в чинній редакції від 26.11.2016 року. Зокрема законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності» скасовано такі види ліцензійної діяльності як - постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим та нерегульованим тарифом. У частині 2 статті 8 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачено, що у разі скасування ліцензування виду господарської діяльності орган ліцензування втрачає повноваження органу ліцензування, а ліцензії, видані на здійснення цього виду діяльності, вважаються недійсними. На сьогоднішній день постачальники природного газу мають два види ліцензій за регульованим та нерегульованим тарифом. Виходячи з норм законодавства викладених вище дані ліцензії не є дійсними, з чим згодна НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ. Так в листі № 5930/16.3.2/7-16 від 13.06.2016 опублікованому на своєму офіційному сайті 23.06.2016 НКРЕ КП посилаючись на Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» повідомляє, про те що на підставі статті 8 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» видані раніше ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом вважаються недійсними, а НКРЕКП позбавлена повноважень здійснювати ліцензування діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом. Враховуючи вищенаведене, чи буде допущений до оцінки учасник, який не має відповідної ліцензії щодо постачання природного газу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
|
|
|
30.01.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. При поданні форми "«Цінова пропозиція" учасник не дотримався п.10, ч2, ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідно до якого, тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. Учасник закупівлі помилково зазначив даний строк - 30 днів, що суперечить п.10, ч2, ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі». Після аукціону (учасник понижав ціну) він дозавантажив оновлену форму "Цінова пропозиція", що і повинен був зробити (вимога нашої тендерної документації). Також учасник виправив свою помилку щодо терміну дії цінових пропозицій і написав вже правильно згідно ЗУ«Про публічні закупівлі»- 90 днів. СКАЖІТЬ БУДЬ-ЛАСКА, ЯКИЙ ДОКУМЕНТ "ЦІНОВА ПРОПОЗИЦІЯ" НАМ БРАТИ ДО УВАГИ ПІД ЧАС АНАЛІЗУ ПРОПОЗИЦІЇ УЧАСНИКА - ДО АУКЦІОНУ чи завантажений ПІСЛЯ АУКЦІОНУ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону строк дії тендерної пропозиції – установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція втрачає чинність.
Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.
У свою чергу, відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями. При цьому тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій.
Поряд з цим, статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Водночас згідно зі статтею 25 Закону учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
|
|
|
24.01.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
В додатку 2 тендерної документації зазначені кваліфікаційні критерії, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів.Чи дана вимога є порушенням ст.16 ЗУ "про публічні закупівлі",де йдеться про аналогічний договір.Чи має Замовник право для підтвердження досвіду установлювати вимогу як не менше 2-х договорів
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. При цьому Закон не містить визначення терміну “аналогічний договір”.
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Ураховуючи викладене, замовник в тендерній документації самостійно встановлює вимогу щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору або аналогічних договорів, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
|
|
|
24.01.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи має право замовник торгів в тендерній документації на закупівлю продуктів, що швидко псуються, обмежити коло учасників торгів тільки товаровиробниками, що мають виробничі потужності в конктетному місті чи області?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”.
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.
|
|
|
23.01.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи законно вимагати в тендерній документації надання переможцем цінової пропозиції приведеної у відповідності до останньої запропонованої ціни на аукціоні, або вимагати від учасника, пропозиція якого визначена електронною системою закупівель як найбільш економічно вигідна, завантаження "приведеної" цінової пропозиції у систему? Адже у пункті 5 статті 25 Закону зазначено, що учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання...Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються в разі, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання тендерних пропозицій. У абзаці 3 пункту 1 статті 35 зазначено, що учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію. Отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру, форма якого встановлюється Уповноваженим органом. Частиною 4 статті 36 Закону вже передбачено необхідність відповідності пропозиції за результатом аукціону умовам договору про закупівлю. Для чого вимагати "приведену" цінову пропозицію, якщо в договорі про закупівлю (який також буде розміщено в системі) та специфікації до договору (у разі її наявності) ми будемо бачити (принаймні повинні) останню пропозицію за результатами аукціону? Наприклад як під час цього тендеру UA-2016-11-15-000419-c найбільш економічно вигідну пропозицію було відхилено відповідно до частини 4 пункту 1 статті 30 Закону у зв'язку з невідповідністю тендерної пропозиції умовам тендерної документації (учасник не завантажив у електронну систему закупівель протягом двох робочих днів після аукціону "приведену" цінову пропозицію, як вимагалось у тендерній документації). Водночас, під час розгляду пропозицій учасників до проведення аукціону (закупівля більше 133 тис. євро), тендерні пропозиції такого учасника не були відхилені відповідно до Закону та допущені до аукціону. Виходить до аукціону тендерна пропозиція відповідала Закону та тендерній документації, а після аукціону вже ні, однак внести зміни до пропозиції відповідно до пункту 5 статті 25 Закону після закінчення строку її подання учасник не має права. Крім цього, у коментарях до статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що система має технічну можливість для завантаження документів після аукціону, які відповідно до пункту 3 статті 17 підтверджують заявлену учасником відсутність умов його дискваліфікації...Як бути у випадку з дозавантаженням "приведених" пропозицій...? На мою думку під час тендеру UA-2016-11-15-000419-c підстави для відхилення учасника після аукціону відповідно до частини 4 пункту 1 статті 30 Закону були відсутні. Заздалегідь вдячний за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця за результатами аукціону.
У свою чергу, згідно зі статтею 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зокрема зазначається інформація про ціну.
Статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
При цьому, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Водночас учасник, який визначений переможцем процедури закупівлі за результатами оцінки, може використовувати електронну систему закупівель для надання документів, які підтверджують згідно із законодавством відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону, відповідно до вимог Закону та тендерної документації.
У свою чергу, відповідно до абзацу першого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження.
Ураховуючи зазначене, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суб”єкти можуть звертатись до органу оскарження та/або до органів, які уповноважені здійснювати контроль у сфері публічних закупівель.
|