|
13.04.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
1. Рішенням (наказом) начальника організації (військового інституту) фунцій уповноваженої особи покладено на військовослужбовця (як додаткової роботи, але без відповідної доплати згідно з законодавством). Чим порушено вимоги статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”. Окрім того у листі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 3304-04/24218-06 від 10.04.2020 вказано: Згідно статті 11 нової редакції Закону уповноважена особа визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи із відповідною доплатою згідно з законодавством. Цей спосіб може бути використаний невеликими замовниками, що проводять незначну кількість закупівель на рік та штатну чисельність працівників якої у зв’язку з цим збільшувати не доцільно, але за умови що уповноважена особа в обов'язковому порядку отримає доплату за здійснення додаткової до основних посадових обов'язків роботи з організації та проведення закупівель. В даному випадку необхідно покласти обов'язки уповноваженої особи на працівника(ів) зі штатної чисельності організації розпорядчим рішенням замовника. У листі зазначено, що уповноважена особа в обов'язковому порядку отримає доплату за здійснення додаткової до основних посадових обов'язків роботи з організації та проведення закупівель. Відсутність доплати є порушенням Закону України “Про публічні закупівлі” чи для військовослужбовців відсутність доплати законна? Якщо законна, то на якій підставі?
2.Чи має право і на якій підставі військовослужбовець відмовитися від виконання фунцій уповноваженої особи (як додаткової роботи, без відповідної доплати згідно з законодавством)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь стосовно способів визначення уповноважених осіб міститься у запиті 595/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a1d52d4-686b-4c94-aff9-c4f8fceeaa23&lang=uk-UA
Ц свою чергу, звертаємо увагу, що відповідно до пункту першого частини 1 статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів, зокрема шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством.
Отже, у разі якщо уповноважену особу визначено у зазначений спосіб, здійснення доплати є обов"язком, а не правом замовника.
Разом з тим, статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
|
|
13.04.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Нами було опубліковано план закупівель та оголошено спрощену закупівлю по предмету закупівлі з конкретною назвою предмета, а саме «Подрібнювач гілок АМ-120ТР-К PRO” ДК 021:2015 – 43810000-4 «Деревообробне обладнання». В Додатках до оголошення закупівлі зазначалася можливість розгляду та придбання еквівалента, а саме в Додатку 1 «Цінова пропозиція» та Додатку 2 «Технічна специфікація». За результатами аукціону переміг учасник, який запропонував еквівалент, надавши на нього цінову пропозицію, технічну специфікацію та порівняльну таблицю. Еквівалент влаштував замовника. Було прийнято рішення про намір укласти договір. Постає тепер питання як бути з договором, який потрібно заключити, в проекті якого було зазначено конкретний предмет закупівлі «Подрібнювач гілок АМ-120ТР-К PRO” ДК 021:2015 – 43810000-4 «Деревообробне обладнання», а підійшов еквівалент згідно пропозицій переможця аукціону з назвою предмету «Подрібнювач гілок PG-120T-K».
Так виглядає проект договору в частині предмета закупівлі:
«1.1. Постачальник зобов’язується, за результатами проведених торгів на закупівлю, поставити у власність Покупця, а Покупець належним чином прийняти та оплатити товар, а саме: «Подрібнювач гілок АМ-120ТР-К PRO» (ДК 021:2015 - 43810000-4 — Деревообробне обладнання) (надалі – Товар) на умовах, що зазначені в цьому договорі.
Чи маємо ми право:
- при укладанні договору зазначити в частині предмета закупівлі наприклад так:
«1.1. Постачальник зобов’язується, за результатами проведених торгів на закупівлю, поставити у власність Покупця, а Покупець належним чином прийняти та оплатити товар, а саме: «Подрібнювач гілок АМ-120ТР-К PRO» (ДК 021:2015 - 43810000-4 — Деревообробне обладнання) - еквівалент «Подрібнювач гілок PG-120T-K» (надалі – Товар) на умовах, що зазначені в цьому договорі.»
- тоді і в специфікації відповідно зазначити тільки еквівалент:
Специфікація
Найменування Товару
Подрібнювач гілок PG-120T-K 43810000-4
Підкажіть будь ласка чи правомірно та оформити договір. Чи існує інший варіант вирішення даного питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
12.04.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати роз’яснення стосовно переліку документів що є необхідними для участі у державних закупівлях ( в якості постачальника товарів).
Зокрема,
1.) Чи передбачений згідно чинного законодавства вичерпний перелік обов’язкових документів для участі в публічних закупівлях для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям?
2.) Чи є правомірною вимога по наданню крім інших документів щодо підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям Сертифікатів ISO при проведенні публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схожі за змістом питання зазначена у запитах 1025/2020 та 67/2019 за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ea696420-f3bf-4a18-bc0a-9a150e3d3d8b&lang=uk-UA
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47129a99-ec11-458c-8a1c-cac07c8329c9&lang=uk-UA
|
|
12.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Власниками одного приміщення є державна установа (75%) та банк (25%). На території державної установи розміщений твердопаливний котел. Банк відшкодовує державній установі витрати на обслуговування цього котла та опалення його частки приміщення. Державна установа, яка є замовником у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі", має намір оголосити закупівлю котла електричного (замінити твердопаливний). Чи може державна установа оголосити торги на закупівлю котла із його потужністю на все приміщення (100%), маючи у власності лише 75%. Яким чином оформити отримання коштів банку на закупівлю? Чи закупляти котел із потужністю лише на власне приміщення (75%) (тоді банк має закупити свій котел)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповідь у запиті 89/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ac4d641-8ae7-4165-9a2d-620418baf24a&lang=uk-UA
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
|
|
12.04.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами проведення тендеру у 2019 році між Департаментом будівництва, містобудування та архітектури Вінницької обласної державної адміністрації, правонаступником котрого, в теперішній час, є Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації (далі – Замовник) та міським комунальним підприємством «Аварійно-диспетчерська служба» укладено Підрядний договір на виконання робіт по об’єкту: «Реконструкція нежитлових приміщень універсальної концертної зали існуючої будівлі по вул. Театральна, 15 в м. Вінниці» від 06.11.2019 року № 19 (UA-2019-10-04-001184-c) (далі – Підрядний договір).
Відповідно до розпорядження Голови Вінницької обласної державної адміністрації від 22 грудня 2020 року № 800 «Про передачу функцій замовника» державному підприємству «Архітектурно-будівельний інжиніринг» від Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації передано функції замовника з виконання робіт, у тому числі, за об'єктом: «Реконструкція нежитлових приміщень універсальної концертної зали існуючої будівлі по вул. Театральна, 15 в м. Вінниці».
Враховуючи зазначене, виникла потреба в заміні замовника у Підрядному договорі з Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації на державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг».
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до частини 3 статті 510 Цивільного кодексу України якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Відповідно до частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, як слідує зі змісту вказаних норм, зміна замовника передбачена законодавством.
Проте, як вищевказувалось, Підрядний договір укладений за результатами тендеру.
Відповідно до пункту 12 та 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» основними функціями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства є, у тому числі: надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Враховуючи зазначені норми права та обставини що склались, просимо надати відповідь: чи є правові підстави здійснення заміни замовника в Підрядному договорі, укладеному за результатами тендеру, з Управління будівництва Вінницької обласної державної адміністрації на державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг» та чи не суперечить чинному законодавству здійснення відповідної заміни.
Одночасно просимо вказати правові підстави можливості чи заборони такої заміни.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 210/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d493b826-ed59-4420-8e04-3690a198f7cb&lang=uk-UA
Поряд з цим, відповідь щодо виконання зобов'язань правонаступниками міститься у запиті 80/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47718eb0-3514-445d-b5ba-c2fd62107bc7&lang=uk-UA
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 розміщено лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”.
Крім того, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|