|
27.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз'яснення з наступного питання, щодо відповідності застосування норм Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції від 19.04.2020 (далі – Закон) по абзацу першому частини третьої Статті 22, докладніше у вкладенні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
При цьому згідно статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону. Так, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі:
не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;
не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;
Водночас рішення про відхилення приймаються замовником самостійно.
Разом з тим питання щодо віднесення помилок, допущених учасниками в тендерних пропозиціях до формальних (несуттєвих), розглянуто у запиті № 2018/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0588eda2-8315-4015-a6f0-0abef67c1dc9&lang=uk-UA
|
|
27.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Нашим управлінням було оголошено відкриті торги на закупівлю послуг з поточного ремонту мереж зовнішнього освітлення, Після оголошення переможця, інший учасник процедури подав скаргу в АМК. Рішенням АМК скаргу було задоволено. Не погодившись з рішенням, нами було подано позов до окружного адміністративного суду м. Києва. На період оскарження було заключено договір на 20%. Але вже більше місця суд не надсилає ухвалу про відкриття провадження для написання відзиву АМК, а кошти за договором на 20% вже закінчуються. Підскажіть чи передбачає Закон, як діяти в таких випадках. Чи є можливість заключити прямий договір або провести переговорну процедуру, як наслідок нагальної потреби, що складалася через числі скарги жителів міста та ТГ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 566/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f5fd0c3b-f0f3-4828-86d0-fff679ceeae8
|
|
23.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Я задав питання та отримав відписку з посиланням та перепосиланням, які не містять відповіді на моє питання.
"Запит № 638/2021 опрацьовано та надано відповідь, яка розміщена за посиланням:
Посилання на відповідь розміщене на сайті Мінекономрозвитку"
ПРОШУ надати мені конкретну відповідь без перепосилань.
Документ із накладеним зображенням типу ватермарк та без КЕП, без "Згідно з оригіналом", без посади, дати та підпису є скан-копією документа чи ні?
Ще раз прошу виконати свою роботу та надати відповідь без посилань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон).
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому пунктом першим частини другої статті 22 Закону визначено, що тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Разом з цим, згідно статті 24 цього Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті10 цього Закону.
Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення чи є документ сканованою копією.
Таким чином, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
23.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Донецьким територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з 24.03.2021 року проводиться відкриті мультилотові торги № UA-2021-03-24-003485-c щодо надання послуг з нерегулярних перевезень.
12.04.2021 року відбувся електронний аукціон на майданчику «E-Tendr» в якому прийняли участь наступні перевізники:
1. ФОП Шевченко А.А.;
2. ФОП КАРАСТОЯНОВ ПАВЛО ВОЛОДИМИРОВИЧ;
3.ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДОНБАССТРАНС-ЛОГІСТІК"
За лотом № 1 (сума лоту - 677 711,00 грн) найбільш економічно вигідну пропозицію надало приватне підприємство «Донбас-Логістік» - 560 000,00 грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Поряд з цим розгляд тендерних пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо у учасника процедури закупівлі, зокрема наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
При цьому згідно з пунктом 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, визначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.
|
|
20.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. 12.01.2021 р. підписано договір між контрагентами на постачання електричної енергії. Згідно Додатку №5 до договору розрахунок за спожиту електричну енергію відбуваєтьчя за формулою (Додаток у вкладенні) та згідно п. 5.2.2. Вартість послуг постачальника (маржинальний прибуток) становить 0,11 грн. без ПДВ за одиницю товару і не може бути змінено без попередньої згоди Споживача.
Загальна ціна договору та порядок розрахунку, як істотні умови договору є незмінними. Але при цьому ціна за 1 кВт*год при розрахунках згідно формули постійно змінюється.
Чи є правомірним застосовуння в даному випадку п.5 ст41 ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо коливання ціни на ринку електричної енергії? Оскільки істотні умови договору та маржинальний прибуток не змінюються.
Питання відкрите для великої кількості замовників(споживачів). Оскільки не має жодних роз'яснень кваліфікованих спеціалістів законодавчої та виконавчої гілок влади щодо розрахунків та закриття за формулою, при фіксації лише загальної суми договору, а не ціни за Квт*год. Коли згідно ЗУ "Про публічні закупвлі" зміни істотних умов договору не відбуваються.
Заздалегідь вдячні за розгорнуту відповідь на дане питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії”, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
При цьому відповідно дo Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
Тому, з питань щодо розрахунків та закриття за формулою додатково пропонуємо звернутись до вищезазначених органів.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|