|
|
28.08.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Замовником в Тендерній документації було встановлено кваліфікаційний критерій у вигляді підтвердження фінансової спроможності (при цьому розмір доходу чи відсоток встановлено не було). Учасник надав баланс, розмір якого складає лише 30% від вартості предмету закупівель, після чого був дискваліфікований Замовником через непідтвердження фінансової спроможності. Чи правомірна дискваліфікація? Чи вважається, якщо Замовником не вказано менший відсоток, що "за замовчуванням" мається на увазі, що розмір доходу за балансом повинен становити 100% вартості предмету закупівлі ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Так, згідно з абзацом пункту 28 Особливостей у тендерній документації зазначаються, зокрема один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Виходячи з підпункту 4 частини другої і частини третьої статті 16 Закону, замовник може установити такий кваліфікаційний критерій як наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
Таким чином, замовник самостійно та з дотриманням законодавства установлює вимоги у тендерній документації, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
При цьому пунктом 44 Особливостей визначено вичерпний перелік підствав, через які замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель.
Водночас виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Про визначення постановою № 1178 особливого підходу до встановлення кваліфікаційних критеріїв до учасника докладніше в узагальненій відповіді, що надана листом від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
12.05.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час розгляду пропозиції учасника у відкритих торгах а особливостями було виявлено що учасник недозавантажив декілька документів, а саме: 1-Форма цінова пропозиція, 2-Проект договору. Чи надає замовник 24 години на виправлення помилок, у цьому випадку дозавантаження документів, або одразу відхиляє дану тендерну пропозицію учасника і переходить до наступної тендерної пропозиції іншого учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 235/2023 та в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=91e09f3b-de22-4301-8eef-567d81b8a5bd&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
|
|
|
10.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як відомо, наразі здійснення закупівель здійснюється згідно ном Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості).
Відповідно до пункту 34) частини 1 статті 1 Закону, товари – це продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів;
При цьому підпунктом 5 пункту 21 Особливостей, договір вважається нікчемним коли найменування предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.
У зв’язку з чим виникає питання, чи якщо замовник закуповує товар разом із супутніми послугами, вартість яких не перевищує вартості самих товарів керуючись пунктом 34) частини 1 статті 1 Закону, чи е буде укладений договір про закупівлю за наслідком такої процедури закупівлі вважається нікчемним згідно підпункту 5 пункту 21 Особливостей? Адже найменування предмета закупівлі (товару разом з послугою) із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником може не відповідати товарам та послугам, що фактично закуплені замовником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником самостійно у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок). Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника. При цьому, виходячи зі змісту пункту 34 частини першої статті 1 Закону, до товарів також можуть належать послуги, пов'язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Питання щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель висвітлено в у листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Тому, у разі якщо замовник визначає предмет закупівлі з дотриманням вимог Закону та Порядку, то це не створює неузгодженості з підпунктом 5 пункту 21 Особливостей, яким передбачено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі, коли назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником. |
|
|
02.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи потрібно проводити тендер на організацію харчування дітей в школі за кошти батьків, організацію роботи буфету ( кейтерінг). Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості).
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Так, згідно статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
При цьому згідно Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником передбачено здійснення придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон та Особливості не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти).
|
|
|
07.04.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
29.03.2023 року відбулася закупівля товару.
Даною процедурою закупівлі передбачалося придбання філією «Стрийський вагоноремонтний завод» АТ «Укразізниця» запасних частин до зварювального обладнання, встановленого на виробничих потужностях філії, торгових марок «Fronius», «ABICOR BINZEL» та виробництва Заводу автогенного обладнання «Донмет».
Учасник запропонував до постачання весь асортимент товару, визначений технічною специфікацією, виробником якого зазначено ЧАНЧЖОУ ЕДАВЕЛТ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД (КНР).
При цьому, даним учасником використано маркування і найменування товару, які використовуються при реалізації продукції торговими марками «Fronius», «ABICOR BINZEL» та виробником - Заводом «Донмет».
Відповідно до абзацу 2 пункту 39 Постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (зі змінами) замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
З метою реалізації даного права, філія «Стрийський вагоноремонтний завод» звернулася до ТОВ «Фроніус», ПІІ ТОВ «Бінцель Україна ГмбХ», Завод автогенного обладнання «Донмет» з проханням надати відповідь на наступні запитання: чи надавалися ЧАНЧЖОУ ЕДАВЕЛТ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД повноваження бути офіційним представником вищезазначених виробників зварювального обладнання, чи зберігатиметься гарантія виробників на обладнання при використанні неоригінальних запасних частин, чи вправі ЧАНЧЖОУ ЕДАВЕЛТ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД виготовляти згадані види продукції з використанням найменування та маркування торгових марок «Fronius», «ABICOR BINZEL» та виробника - Заводом «Донмет».
Із змісту отриманих отриманих відповідей вбачається, що ЧАНЧЖОУ ЕДАВЕЛТ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ ЛІМІТЕД не отримувала дозволів, ліцензій або інших передбачених законодавством документів щодо виготовлення комплектуючих торгових марок «Fronius», «ABICOR BINZEL» та виробника - Заводу «Донмет», внаслідок постачання та використання в роботі неоригінальних комплектуючих існує ризик виходу з ладу обладнання, а обслуговування такого обладнання вказаними суб’єктами буде проводитись на основі пост гарантійних випадків.
Прошу надати відповідь чи являються наведені факти достатньою підставою для відхилення пропозиції учасника з приведеною найнижчою ціною відповідно до абзацу 1 підпункту 1 пункту 41 Особливостей, якщо учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно абзацом 2 пункту 39 Постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до абзаців другого та третього пункту 39 Оособливостей замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 44 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.
Згідно з пунктом 41 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом другим пункту 39 цих особливостей.
Водночас будь-які рішення щодо проведення процедури закупівлі, у тому числі щодо наявності/відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції у конкретному випадку приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|