|
|
15.06.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прохання надати роз’яснення щодо порядку визначення предмету закупівлі медичних виробів.
Відповідно до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 (далі - Особливості) пункту 15 предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Відповідно Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII статті 1 пункту 22 предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до Наказу № 1082 від 11.06.2020 року «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» пункту 13 «крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо:… коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу».
Відповідно до Наказу Мінекономіки № 4139 від 24.05.2023 р. скасовано національний класифікатор НК 024:2019 “Класифікатор медичних виробів”, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.02.2019 № 159 та затверджено національний класифікатор НК 024:2023 Класифікатор медичних виробів”, який набирає чинності 15.06.2023 року.
Відповідно до статті 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) за порушення порядку визначення предмета закупівлі передбачена відповідальність - 1 700 грн або 3 400 грн.
Враховуючи вищевикладене, прохання надати відповіді на наступні питання.
1. Чи будуть внесені зміни в Наказ № 1082 від 11.06.2020 року?
2. Коли будуть внесені зміни в Наказ № 1082 від 11.06.2020 року?
3. Чи буде надано офіційний лист-роз’яснення щодо порядку визначення предмету закупівлі медичних виробів?
4. Як вірно після 15.06.2023 року визначати предмет закупівлі медичних виробів? Надати приклад.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
02.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи потрібно проводити тендер на організацію харчування дітей в школі за кошти батьків, організацію роботи буфету ( кейтерінг). Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості).
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Так, згідно статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
При цьому згідно Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником передбачено здійснення придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон та Особливості не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів (бюджетні або власні кошти).
|
|
|
02.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Запит щодо надання інформації:
Добрий день! Дочірнє підприємство «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» (далі – Підприємство) просить надати роз’яснення з наступного питання:
Статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено 4 категорії замовників, віднесення до однієї з яких зобов’язує відповідний суб’єкт діяти як Замовник в розумінні Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг.
Відповідно до п.4 ч.4 статті 2 Закону Підприємство може відноситися до четвертої категорії, а саме: юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 2 Закону встановлено, що:
юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак:
- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання;
- наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв.
Щодо здійснення діяльності в окремих сферах господарювання Підприємством, то фактично діяльність, визначена частиною другою статті 2 Закону, Підприємством не здійснюється, проте статутом Підприємства, затвердженим рішенням правління акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 27.10.2022, протокол №335 передбачені види діяльності, які підпадають під частину другу статті 2 Закону, зокрема виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, електричної енергії тощо.
Питання 1: Чи може в такому випадку Підприємство вважатися таким, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, якщо фактично така діяльність не здійснюється?
Також, враховуючи, що вищим органом управління Підприємства є Засновник – акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яке є Замовником у розумінні закону, то Підприємство підпадає під ознаку абзацу другого п.4 ч.1 ст. 2 Закону та що Підприємство є єдиним учасником ТОВ «Нафтогаз Біоенергія – Т», яке є Замовником в розумінні Закону.
Питання 2: Враховуючи все вище перелічене чи вважається Підприємство Замовником в розумінні Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Водночас визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється суб’єктами самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіють самі суб’єкти та/або їх органи управління.
|
|
|
15.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник, який є юридичною особою та суб’єктом господарювання, що здійснює діяльність в окремій сфері господарювання, визначеній ч. 2 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), розглядає можливість здійснення закупівлі товару у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд). Вартість товару складає понад 100 тис. грн. При цьому, Фонд здійснює продаж такого товару через систему Прозорро.Продажі та не бере участі в якості учасника в тендерах, що проводяться замовниками відповідно до Закону з урахуванням «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 зі змінами (далі – Особливості).
З огляду на викладене вище, просимо надати роз’яснення:
- чи може Замовник здійснити закупівлю такого товару через систему Прозорро.Продажі, не застосовуючи при цьому електронну систему закупівель і оприлюднивши при цьому звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель?
- чи не буде така закупівля розглядатися як порушення норми Особливостей, щодо заборони укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених цими особливостям.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 50/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=53acd591-e68a-4024-92c3-5d9c130b5ef8&lang=uk-UAПри цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання визначений частиною шостою статті 3 Закону, та є вичерпним. Так, згідно з пунктом 5 частини шостої статті 3 Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах. Таким чином, у разі якщо державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень на товари, роботи, послуги затверджені ціни (тарифи), або такі ціни визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то такі закупівлі здійснюються без застосування Закону. В інших випадках замовник здійснює придбання згідно вимог законодавства. При цьому до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів до таких, на які не поширюється дія Закону у конкретних випадках. Водночас правові відносини, що виникають, чи можуть виникнути між адміністратором, організатором, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі “Prozorro.Продажі ЦБД2” регулюються Регламентом роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права. Мінекономіки звернулося листом від 20.06.2023 № 3323-04/29698-07 (додається) до ДП “ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ” з проханням надати інформацію щодо наявності переліку товарів, робіт та послуг, ціни на які визначаються на електронних аукціонах в електронній торговій системі “Prozorro.Продажі ЦБД2”, відповідно до повноважень та в порядку, встановленому вищевказаними органами та переліку нормативно-правових актів, що регулюють продаж та придбання шляхом проведення вищевказаних аукціонів. Порушені у вашому запиті питання також враховані у зверненні. Листом від 27.06.2023 № 342-07/2023 (додається) надійшла відповідь від АТ “ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ”. При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення предмета закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
04.08.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Маємо наступне питання: під час проведення процедури було відхилено учасника з найбільш економічно вигідною ціною, дійшовши до етапу розгляду пропозиції іншого учасника, учасник пропозицію якого відхилили подав скаргу на АМКУ.
Згідно Закону України "Про публічні закупівлі" розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частинами десятою та дванадцятою статті 29, частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону. Виходячи з вищевикладеного, строки призупиняються після надсилання повідомлення про намір укласти договір. Водночас, постановою №1178 від 12.10.2022 замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.
Прошу надати інформацію, чи може замовник під час оскарження розглядати пропозицію іншого учасника та визнавати його переможцем (у випадку якщо всі документи відповідають встановленим вимогам тендерної документації). Завчасно дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 440/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b9fa0470-4094-4622-a8ab-2e5779b59696&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Відповідно до пункту 67 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей.
Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Тому в разі оскарження процедури закупівлі замовник завершує закупівлю з врахуванням рішення органу оскарження.
Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативноправовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим повідомляємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|