|
|
07.09.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.3 ч.2 ст.22 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості: ...."інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;".
У разі якщо, в тендерній документації зазначити предмет закупівлі технічні та якісні характеристики якого відповідають відповідному стандарту (наприклад ГОСТ, ДСТУ тощо), який є у відкритому доступі, з додаванням виразу або "еквівалент" чи обов'язково повинна бути у складі тендерної документації додатково технічна специфікація.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Перелік відомостей, які має містити тендерна документація встановлений частиною другою статті 22 Закону.
При цьому відповідно до пунктів 3 і 4 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості: інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби).
При цьому згідно з статтею 23 Закону технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками. У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент".
Технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент". Замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларація або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.
Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.
|
|
|
01.06.2023
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Рішення 15 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 28.02.2023 р. №350/23 "Про організацію діяльності комунального підприємства «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» Комунальному підприємству «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» доручено забезпечити виконання функцій централізованої закупівельної організації та здійснити організаційно-правові заходи у встановленому законодавством порядку з урахуванням особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 р. № 1216.
При цьому, згідно пп.6 п.13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації.
Враховуючи вищевикладене, прошу надати роз’яснення з наступного питання:
Чи має право замовник-комунальне підприємство, закупівлі якого здійснюються через КП «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради», укласти договір про закупівлю товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, або послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, або робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги, організовані КП «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» в інтересах комунального підприємства, через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником, Комунальним підприємством КП «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради».
Директор С.М. Калачова
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 38 частини першої статті 1 Закону, централізовані закупівельні організації (далі - ЦЗО) - це юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону. Особливості створення та діяльності ЦЗО установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами).
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 7 Особливостей ЦЗО, у тому числі утворені під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, організовують і проводять в інтересах замовників процедури закупівлі відкриті торги відповідно до цих особливостей та закупівлі за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом, а також можуть формувати та супроводжувати електронний каталог відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”.
Натомість замовник може укласти прямий договір згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей, якщо відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації.
Отже, у разі якщо під час організації та проведення закупівлі через ЦЗО в інтересах замовників відкриті торги були відмінені внаслідок неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах, то це не є підставою для укладення прямого договору згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей замовником самостійно.
|
|
|
16.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні колеги, просимо надати роз’яснення щодо застосування (дії) Постанов Кабінету Міністрів України (далі – Постанова) від 09.11.2022р. №1260 , від 16.11.2022р. №188 та від 29.11.2022р. №1340, відповідно яким до Переліку товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита (Постанова КМУ № 224 від 20.03.2020).
В той же час п. 2 Постановою від 16.11.2022р. №1340 зазначається «Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє до 1 квітня 2023 року, але не пізніше останнього дня місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.». Тобто самою Постановою передбачено обмеження строку її дії але Постановою від 25.04.2023р. №383 було продовжено строк дії зазначеного карантину.
Фактично зазначені Постанови діють на момент написання даного питання (16.05.2023р.) але спільнотою та Державними установами України ширяться різні трактування норм та вимог.
Наприклад Державна Митниця України 28.04.2023р. опублікувала офіційну новину про завершення дії пільгового імпорту товарів необхідних для відновлення енергетичної інфраструктури України - https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/1-travnia-2023-roku-zavershuietsia-period-pilgovogo-importu-tovariv-dlia-vidnovlennia-energetichnoyi-infrastrukturi-ukrayini-1146.
За даними інформаційної веб сторінки Hotline зміна цін на товари необхідні для відновлення енергетичної інфраструктури України, починаючи з березня 2023 року, пішли на спад. Де рівень спаду коливається від 25 до 50% від цін в час його дефіциту.
Тобто ринок, як і передбачалось законотворцями, на період дії Постанови нівелював дефіцитний стан товарів. Станом на зараз в більшості позицій ринок товарів, що зазначені в Постановах перевищує попит (не враховуючи специфічні запити Замовників).
Купівля визначених Постановою товарів, в даний час, несе ряд ризиків. Замовники/Учасник та інші дотичні по різному трактують норми, дехто не застосовує/застосовує норму щодо локалізації; нарахування ПДВ чи ввізного мита.
Просимо зазначити:
1. Чи діють на сьогоднішній час Постанови в частині спрощення проведення закупівель (без локалізації) та без нарахування ПДВ й мита?.
2. Розглянути можливість приведення до одного варіанту розуміння зазначених норм (Постанов) всіма дотичними чи/або їх відміні, в разі наявності економічного обґрунтування законотворцями (ініціаторами Постанови).
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті №1194/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e4b5360e-01be-497d-a519-c22752d4fb97&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
25.05.2023
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
За процедурою закупівлі було подано скаргу на рішення Замовника щодо неправомірності відхилення пропозиції Учасника. Однак після подачі скарги процедуру не було заблоковано і Замовник приймає рішення про обрання переможцем учасника, пропозиція якого була найбільш економічно вигідною з тих, які залишилися.
Питання скасування рішення про обрання переможця в первісній скарзі не ставилося, адже на момент її подання таке рішення ще не було опубліковане Замовником (Замовник опублікував його через день після реєстрації скарги). Механізму уточнення скарги та вимог, які в ній містяться, законодавством не передбачено.
Просимо надати роз'яснення як Учасник має діяти у даній ситуації
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 23 Особливостей моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому з питань здійснення контролю пропонуємо звертатися до органів, визначених у статті 7 Закону.
Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Отже, з питань технічної реалізації вимог законодавства слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО” з необхідними даними, які дозволять ідентифікувати процедуру закупівлі для надання вичерпних пояснень.
Водночас відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері публічних закупівель.питань здійснення контролю пропонуємо залучати органи, визначені устатті 7 Закону.
|
|
|
15.06.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прохання надати роз’яснення щодо порядку визначення предмету закупівлі медичних виробів.
Відповідно до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 (далі - Особливості) пункту 15 предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Відповідно Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII статті 1 пункту 22 предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до Наказу № 1082 від 11.06.2020 року «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі» пункту 13 «крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо:… коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу».
Відповідно до Наказу Мінекономіки № 4139 від 24.05.2023 р. скасовано національний класифікатор НК 024:2019 “Класифікатор медичних виробів”, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.02.2019 № 159 та затверджено національний класифікатор НК 024:2023 Класифікатор медичних виробів”, який набирає чинності 15.06.2023 року.
Відповідно до статті 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) за порушення порядку визначення предмета закупівлі передбачена відповідальність - 1 700 грн або 3 400 грн.
Враховуючи вищевикладене, прохання надати відповіді на наступні питання.
1. Чи будуть внесені зміни в Наказ № 1082 від 11.06.2020 року?
2. Коли будуть внесені зміни в Наказ № 1082 від 11.06.2020 року?
3. Чи буде надано офіційний лист-роз’яснення щодо порядку визначення предмету закупівлі медичних виробів?
4. Як вірно після 15.06.2023 року визначати предмет закупівлі медичних виробів? Надати приклад.
|
|
Відповідь
|
|
|