|
25.08.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Просимо надати роз'яснення стосовно закупівель. Нами, як підрядником, до 19 квітня 2020 року було укладено прямий договір на виконання робіт з капітального ремонту внутрішніх приміщень. Чи має право Замовник відповідно до п.5 ст.40 Закону України «Про публічні закупівлі» у останній редакції у разі виникнення необхідності у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника укласти без проведення тендера новий прямий договір на виконання таких робіт на суму, яка не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю протягом трьох років після його укладення. Можливість і умови таких додаткових робіт не були передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендерної закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 29/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA
Водночас відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
23.12.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Учасник залучив субпідрядників/співвиконавців для виконання кваліфікаційних вимог визначених Замовником в тендерній документації, про що зазначив в своїй тендерній пропозиції.
Водночас в складі тендерної пропозиції цей же Учасник надав лист (вимагався вимогами ТД) що він не планує залучати субпідрядників/співвиконавців до фактичного виконання робіт/послуг.
Чи правомірно Учасник підтвердив свої кваліфікаційні критерії субпідрядником/співвиконавцем якого він не планує залучати до фактичного виконання договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону).
Отже, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону. Крім цього, будь-які рішення, у тому числі щодо розгляду тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації, приймаються замовником самостійно.
Своєю чергою, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
Зазначаємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб`єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
|
|
12.05.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник під час порилюднення річного плану закупівель заповнив очікувану вартість предмету закупівлі по декількам джерелам. Але під час укладення договору Замовник поділяє загальну суму договору за декількоми джерелами і сума одного із джерел вийшла більша ніж вказано в річному плані. При цьому загальна сума договору не перевищує очікувану вартість предмету закупівлі, яка була вказана Замовником в річному плані. У відповідності до вимог п.1 ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Чи може Замовник здійснити закупівлю (укласти договір) з Учасником -переможцем з сумою договору, яка не перевищує очікувану вартість предмету закупівлі, але перевищує суму одного із джерел.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Разом з цим, ураховуючи вимоги статті 4 та частини третьої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі”, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що планує закупівлі.
При цьому розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення процедури закупівлі.
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”, що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
17.08.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно ч.16 ст.29 ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо Замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та подання яких вимагалось тендерною документацією, Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей. Просимо надати роз'яснення, які саме невідповідності маються на увазі, відсутність документа, який вимагався тендерною документацією відноситься до таких невідповідностей чи ні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту статті 29 Закону замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію. При цьому протокол розгляду тендерних пропозицій повинен містити інформацію про результат розгляду кожної тендерної пропозиції (відхилення тендерної пропозиції/допущення до аукціону).
За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з Законом.
У свою чергу, відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Разом з тим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону.
Отже, у разі якщо під час розгляду виявлено виключно невідповідності, визначені частиною шістнадцятою статті 29 Закону, замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей.
Водночас у разі якщо тендерна пропозиція учасника, крім невідповідностей в інформації та/або документах, визначених частиною шістнадцятою статті 29 Закону не відповідає іншим вимогам тендерної документації, така пропозиція підлягає відхиленню згідно відповідних підстав, визначених у статті 31 Закону із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель без застосування механізму 24 годин.
Принагідно інформуємо, що аналогічні відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020, 1562/2020, 1332/2020 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
|
|
26.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Харківський національний медичний університет є бюджетною організацією та Юридичною особою, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади і у закупівлях виступав у ролі "Замовника". Зараз в університеті є можливість виконати послуги з мед.оглядів, брати участь у закупівлях та виступати у ролі "Учасника".
Питання: Які нормативні акти є для цього? Хто є представником для участі у закупівлях ? Тендернитй комітет ? Уповноважена особа? В примірному Положенні про тендерний комітет та уповноважену особу немає функцій "Учасника" закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару..
Водночас статтею 5 Закону встановлено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.
Отже, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону незалежно від форм власності та організаційно-правових форм.
При цьому Закон не встановлює вимог щодо того, хто може бути представником для участі в закупівлях.
Водночас рішення щодо того, хто буде виконувати функції представника для участі в закупівлях у бюджетній організації визначається розпорядчими рішеннями керівництва організації та посадовими інструкціями працівників.
|