|
|
21.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Звертаюсь до Вас за роз'ясненнями стосовно відкритих торгів, що не відбулись через недостатню кількість учасників. Закупівля була оголошена до вступу в дію нового Закону. Після того як не було учасників закупівлю було оголошено вже після введення в дію нового Закону. Пропозиції надав тільки один учасник. Я можу розглянути його пропозицію за переговорною процедурою? Чи потрібно ще раз перевиставити торги? Початкова очікувана вартість була 32 тис., а потім 33 тис. Для застосування переговорної процедури потрібно щоб два тендери що не відбулись повинні бути ідентичні без внесення жодних змін?
І ще одне питання, чи потрібно під кожну закупівлю до 50 тис. робити протокол УО? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь стосовно застосування переговорної процедури зазначена у запиті 421/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f8c1784-7e9c-41f0-a564-12b95a8ac596&lang=uk-UA
Поряд з цим аналогічна відповідь щодо граничних меж застосування вимог Закону міститься у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Водночас аналогічна відповідь щодо оформлення протоколів міститься у запиті 382/2020 (питання 3) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef64ce4b-fba0-4f75-aada-ebe478bb56ba&lang=uk-UA
|
|
|
21.04.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У новій редакції Закону, при проведенні спрощеної закупівлі, передбачено, що у вимогах до предмета закупівлі, які містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників. Таке формулювання я розцінюю як можливість на власний розсуд визначати, чи потрібно зазначити про можливість надання аналогів чи еквівалентів до відповідного предмету закупівлі. У разі відсутності можливості надання аналогів чи еквівалентів ця норма суперечить принципам недискримінації учасників, максимальної економії та ефективності, які, відповідно до цього законопроекту, застосовуються й у спрощених закупівлях.
Тому до сих пір, після подання оголошення у допорогових закупівлях, завжди задається одне і теж питання (я рахую адміністрацією майданчика) щодо еквівалентів і аналогів.З цього питання точяться постійні чвари між замовником і учасниками, які плутають допорогові закупівлі з конкурентними процедурами. Як правильно поступати Замовнику? Особливу у новаціях нової редакції Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
18.06.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником було проведно переговорну процедуру закупівлі послуг з цетнралізованого водопостачання. Учасником цієї процедури закупівлі є монополіст КП Компанія Вода Донбасу. Замовник був не згоден з деякими пунктами договору, і підписав договір з зазначенням у ньому позначки "з протоколом розбіжностей". Договір був оприлюднений належним чином, але протокол розбіжностей не підписаний. Чи може Учасник закупівлі який є монополістом не підписувати даний протокол розбіжностей, оскільки зоконом заборонено внесення змін до договору після його укладення? І чи буде взагалі правомірним підписання даного протоколу розбіжностей після завершення переговорної процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі” за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
06.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є порушенням з боку замовника вимог п.10 статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону) в частині оголошення декількох, п’яти відкритих торгів на придбання товарів за одним і тим самим предметом закупівлі згідно ДК 016:2010 очікувана вартість кожної окремо закупівлі становить в еквіваленті менше 133 тис. євро. Разом по п’яти торгах очікувана вартість становить більше 133 тис.євро та, відповідного, не оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про закупівлю англійською мовою, як це визначено положеннями частини третьої статті 10 цього Закону?
Аналогічне питання було в запиті 130/2017 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b7c2f27-204b-4fab-bc7b-96482ec5a116&lang=uk-UA від Антонюк О.А. та надана чітка відповідь, зокрема: «Таким чином, замовник може проводити декілька процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону в межах єдиної процедури».
Ми ознайомились з відповіддю на запит 605/2020 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92593d8c-44e1-4e85-bab2-f58b7079af8f&lang=uk-UA від Укртрансгаз, в якому було задано аналогічне питання (запит) щодо дії цієї норми в ЗУ «Про публічні закупівлі» в новій редакції. Наразі, нам як учаснику, не зрозуміло «чи замовник може проводити декілька процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 3 Закону в межах єдиної процедури?
Прохання надати просту відповідь, аналогічно відповіді на запит 130/2017:
може проводити - тому що,
чи не може проводити - тому що,
зважаючи на те, що в відповіді на запит 605/2020 частина учасників закупівель, чітко не отримала розуміння Вашої відповіді., щодо можливості проведення декількох процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 3 Закону в межах єдиної процедури. З повагою, дякую за чітку виключну відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону.
Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Отже, оскільки складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель та передує їх проведенню, замовник в залежності від наявної потреби може періодично вносити зміни в річний план.
При цьому Закон не містить обмежень щодо проведення кількох закупівель з однаковим предметом закупівлі протягом року. Водночас плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини 10 статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
|
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, що діє з 19.04.2020 (далі – Закон), проведено закупівлю послуг за переговорною процедурою відкритих торгів та укладено договір про закупівлю на основі типового договору, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно ч. 1 ст. 41 Закону Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною четвертою ст. 2 Закону визначені 4 категорії замовників, що використовуються у цьому Законі.
Відповідно до вимог Закону інформація про категорію замовника повинна міститись у річному плані, в оголошеннях конкурентних процедур закупівель/спрощеної закупівлі, в протоколах розкриття тендерних пропозицій/пропозицій, розгляду тендерних пропозицій і кваліфікаційного відбору, повідомленні про намір укласти договір про закупівлю, звітах про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель і про результати проведення процедури закупівлі, у повідомленні про внесення змін до договору та у звіті про виконання договору про закупівлю.
Вимогу щодо наявності інформації про категорію замовника у договорі у Законі відсутня.
Цивільний та Господарський кодекси України також не містять вимог, щодо визначення сторони договору з посиланням на його категорію або іншого використання категорії у договорі.
Враховуючи зазначене просимо надати роз’яснення щодо правомірності укладання договору про закупівлю без зазначення у договорі категорії замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Разом з тим Закон не містить вимог щодо обов’язкового зазначення категорії замовника в договорі про закупівлю.
|