|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
19.04.2020 року введено в дію нову редакцію Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якої значно понижено пороги закупівель, що обовязково здійснюються в електронній системі закупівель, шляхом введення спрощеної закупівлі. Отже якщо до 19.04.2020 р. замовники мали можливість провести допорогову закупівлю на товари, послуги вартістю до 200 тис.грн, та 1, 5 млн для робіт відповідно до інструкції 10 чи шляхом оприлюднення Звіту про укладений договір, то наразі допороговими закупівлями є закупівлі до 50 тис. грн.
Одразу, хочу зазначити, що ознайомилась з листом Мінекономіки № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 р. та відповідями у цьому розділі на схожі питання. Але в ході роботи я бачу, що замовники по різному розуміють викладене в зазначеному листі і тому дуже прошу відповісти більш конкретно на конкретне питання.
1. Якщо в в кошторисі установи на закупівлю хліба (ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) було передбачено 80 тис. грн.До 19.04.2020 р. з них було використано 50 тис. грн. шляхом укладання прямого договору, вснесення закупівлі до річного плану та оприлюднення Звіту про укладений договір. Однак після 19.04.2020 року установі необхідно закупити цього ж товару - хліба (ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) на суму 30 тис. грн. Тобто загалом в 2020 році сума за одним кодом ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби становить 80 тис. грн. Чи плюсуються суми закупівель здійснені до 19.04. і після 19.04 в одну? Однак яку процедуру закупівлі обрати цу цьому разі? Які дії має вчинити замовник: внести зміни до річного плану та на 30 тис. грн. передбачити окрему строчку і обрати спрощену процедуру, не зважаюси на те, що спрощені від 50 тис. грн. Чи це є новим предметом закупівлі (адже здійснена закупівля по цьому ж коду на 50 тис. до 19.04. завершена укладанням договору та Звітом) і замовник в такому випадку має право обрати допорогову закупівлю чи закупівлю без використання ЕСЗ та оприлюднити Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, адже сума після 19.04. становить лише 30 тис., тобто не сягає порогів спрощеної закупівлі?
2. Чи вірно є те, що ЕСЗ дозволяє провести спрощені на суми значно менше 50 тис. грн, а відкриті торги значно менше 200 тис. і замовники обирають процедуру на власний розсуд? А як же розмежування процедур закупівель з залежносві від сум?Виходить, що деякі замовники купують, купують по 10 тис. грн, наприклад один і той предмет, а потім коли річна сума досягає певної суми наприклад 50 тис. на останні 10 проводять спрощену сплюсувавши закупівлі за кодом за рік. Або навпаки мають в кошторисі на рік 60 тис. грн на товар і двічі проводять спрощені по 30 тис, хоча ст. 3 Закону передбачено, що спрощені від 50 тис? Так можна?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування закупівель та інших передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Щодо питання 2
Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини 3 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених Законом.
Враховуючи вищезазначене виникає питання, під час здійснення закупівлі без застосування порядку проведення спрощених закупівель у зв’язку з відсутністю конкуренції з технічних причин (абз.4 п.2 ч. 7 ст. 2 Закону) зазначення у договорі про закупівлю, який підписується в червні 2020 року, формулювання «Керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України Сторони встановили, що умови Договору застосовуються до відносин між ними починаючи з 01 січня 2020 року.» буде порушенням вимог цього Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю − господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно абзацу 3 частини 7 статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (зі змінами) (далі - Закон) Замовник протягом одного робочого дня з дня оприлюднення звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення (далі - звернення) зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.
На що ДП «Прозорро» повідомило: «Електронна система публічних закупівель «Ргоzоrrо» (далі – Система) розроблена та функціонує відповідно до Технічного завдання, затвердженого Міністерством економіки, торгівлі та сільського господарства України, та відповідає вимогам Закону. Відповідно до ч.7 ст.14 Закону у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.
ПРИ ПЕРЕХОДІ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ НА НАСТУПНИЙ ЕТАП У ЗАМОВНИКА ЗНИКАЄ ТЕХНІЧНА МОЖЛИВІСТЬ ВІДПОВІДАТИ НА ВИМОГИ».
Просимо надати відповідь щодо технічної можливості оприлюднення Замовником роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі (не порушуючи термін: протягом одного робочого дня з дня оприлюднення звернення) у період подання пропозицій учасниками.
Неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі/несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації є порушенням законодавства про закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання особливостей проведення окремих етапів спрощеної закупівлі міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи треба проводити спрощену закупівлю на утримання прибудинкових територій, якщо річна сума перевищує 50 тисяч, грн. на рік, але об"єкти знаходяться за різними адресами. Чи це буде визначено різними предметами закупівлі по будівлях і публікується звіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 705/2020 та № 688/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Філія планує провести три окремі процедури відкритих торгів з наступними конкретними назвами закупівель: 1)послуги з ремонту автотранспорту , 2) послуги шиномонтажу, 3) послуги мийки автотранспорту. Загальна вартість усіх послуг біля 4 млн.грн. Всі закупівлі відносяться до одного коду ДК 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання.
Поняття «предмет закупівлі» зазначено в п.22) ст.1 Закону:
«предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.»
Відповідно до абз. 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі (наказ Мінекономіки від 17.03.2016 № 454) «предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Враховуючи вищевикладене, предмет закупівлі складається з наступних складових:
- цифрового коду за ДК 021:2015
- назви коду за ДК 021:2015
- конкретної назви товару чи послуги у дужках.
Крім того, наявність достатньої матеріально-технічної бази для надання трьох різних по суті послуг у одного учасника не можлива.
Враховуючи вищевикладене, на думку замовника 1)послуги з ремонту автотранспорту , 2) послуги шиномонтажу, 3) послуги мийки автотранспорту є окремими предметами закупівлі у розуміні Закону, але з проведенням відкритих торгів по кожному з них окремо.
Прошу повідомити, чи дійсно 1)послуги з ремонту автотранспорту , 2) послуги шиномонтажу, 3) послуги мийки автотранспорту є окремими предметами закупівлі у розуміні Закону, але з проведенням відкритих торгів по кожному з них окремо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Визначення поняття “послуги” наведено у пункті 21 частини першої статті 1 Закону.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774 розміщено лист від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)".
При цьому замовник самостійно визначає предмет закупівлі з урахуванням визначення понять, Порядку та вимог Закону.
|