Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Доброго дня! Прошу надати відповідь на таке питання. Замовником було проведено переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” – у зв’язку з тим, що процедуру відкритих торгів було двічі відмінено через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Однак, з певних причин договір про закупівлю, до початку його виконання, був достроково розірваний за згодою сторін (і ініціативи учасника). При цьому жодних поставок товару та проплат за договором на момент його (сторони не приступили до виконання договору). Питання: чи має право замовник у даній ситуації згідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону повторно провести переговорну процедуру закупівлі на цій же підставі (попередньо відмінені тендери через недостатню кількість учасників). Усі вимоги до учасників, технічні, якісні і навіть кількісні характеристики предмета закупівлі, а також його очікувана вартість залишаються незмінними. Адже Закон, як неодноразово зазначали фахівці Міністерства, не вимагає, щоб відкриті торги із зазначених підставі були відмінені двічі підряд. Чи все ж таки необхідно оголошувати нові відкриті торги, а підстава для проведення переговорної процедури згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону себе вичерпала, у зв’язку з проведеною раніше переговорною процедурою, договір за якою був розірваний до початку його виконання.

Відповідь

Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону.

Вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень, виходячи зі змісту статті 38 Закону.

Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір.

Разом з тим Законом не передбачено можливості повторного застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту четвертого частини другої статті 35 Закону у разі розірвання договору про закупівлю, укладеного за результатами проведеної переговорної процедури закупівлі.

24.07.2017

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

9010 / 8904

Чи може підрядна організація, яка не подавала інформацію про намір залучення субпідрядника та з якою укладено договір за результатами проведення торгів, залучити субпідрядника вже в процесі виконання робіт? Залучення субпідрядника за письмовою згодою замовника визначено у проекті договору підряду, складеного з урахуванням вимог Постанови КМУ від 01.08.2005 № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві"

Відповідь

11.07.2017

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

6643 / 6941

У квітні 2017 року Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України встановлено орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, який доцільно враховувати при визначенні вартості будівництва. Зокрема, Мінрегіонбудом визначено, що на стадії виконання договорів можливе уточнення розміру кошторисної заробітної плати. Просимо надати роз’яснення: чи можливо, а якщо так, то в якому порядку переглядати договори підряду, вже укладені за результатами тендерних процедур закупівель, в частині збільшення розміру кошторисної заробітної плати. Чи являється орієнтовний розмір кошторисної заробітної плати, встановлений Мінрегіонбудом, підставою для зміни істотних умов договору, визначеною п.7 ч.4 ст.36 Закону Україи «Про публічні закупівлі», а саме: зміною регульованих цін (тарифів) і нормативів?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить вичерпну відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.

Разом з тим, відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України відповідно до покладених на нього завдань затверджує державні будівельні норми, зокрема кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування при здійсненні будівництва із залученням державних коштів, методологію проектування, будівництва та реконструкції об’єктів цивільного і промислового призначення, інженерно-транспортної інфраструктури у звичайних і складних інженерно-геологічних умовах.

Тому з питання , зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищевказаного органу виконавчої влади.

10.07.2017

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

5731 / 5834

Добрий день! Відповідно до п. 17 ст. 22 ЗУ Про публічні закупівлі у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Чи можна для субпідрядних організацій встановлювати вимогу про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, працівників? Можна керуватися п. 3 даної статті?Дякую

Відповідь

21.06.2017

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

8698 / 8127

Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» просить надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель. Програмою економічного і соціального розвитку м. Києва на 2017 рік передбачені асигнування на будівництво об’єктів житлово-комунального господарства, зокрема на: - Реконструкцію Шліхтеровського каналізаційного колектора Д = 600 - 700 - 900 - 1250 - 1450 - 2450 мм.; - Реконструкцію Каунаського каналізаційного колектора Д = 700 - 800 - 960 - 1040 мм.; - Реконструкцію III черги Ново-Дарницького каналізаційного колектора Д = 2980 мм.; - Будівництво каналізаційного колектора по бульвару Лесі Українки в Печерському районі м. Києва; - Будівництво каналізації Д = 1200 мм, L = 1150 м на вул. Урлівській від вул. Здолбунівської до вул. А. Ахматової в м. Києві. Проекти будівництва по цим об’єктам пройшли комплексну державну експертизу та були затверджені відповідними Розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією (копії позитивних експертних звітів та розпоряджень КМДА додаються). Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11.09.2012 № 1591 замовником будівництва даних об’єктів виступало комунальне підприємство «Інженерний центр». За окремими об’єктами це комунальне підприємство мало договори генерального підряду, укладені за результатами проведених ним процедур закупівель, але роботи з будівництва цих об’єктів не розпочинались, хоча дозволи на виконання будівельних робіт або декларації про початок виконання будівельних робіт по деяким об’єктам були оформлені. Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 13.02.2015 № 118 «Про передачу функцій замовника будівництва об’єктів від комунального підприємства «Інженерний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» комунальному підприємству «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» передано функції замовника будівництва ряду об’єктів комунального господарства міста Києва, в тому числі вищезазначених об’єктів. Відповідно до роз’яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.12.2013 № 7/15-19498, кошторисна документація, розроблена та затверджена у складі проекту у встановленому порядку, у зв’язку з введенням з 01.01.2014 національних стандартів з ціноутворення не перераховується і використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі. Враховуючи вищевикладене та те, що попереднім замовником будівництва вищезазначених об’єктів були укладені договори генерального підряду, КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» просить надати роз’яснення з наступних питань. Чи можна визначити очікувану вартість предмета закупівлі робіт на підставі вищезазначених проектів будівництва по цим об’єктам, у разі якщо вони пройшли комплексну державну експертизу та були затверджені відповідними Розпорядженнями? Чи можливо замінити сторону в договорах, укладених за результатами торгів або КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» як новий замовник, має проводити процедури закупівлі будівельних робіт по вищезазначених об’єктах, за умови, що вартість цих робіт перевищує межі, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі»?

Відповідь

Щодо питання 1

Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 25.11.2016№ 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.

У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва.

Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону.

Щодо питання 2

Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Таким чином, виходячи з частини четвертої статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, а істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених цією частиною цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва, в результаті чого права та обов'язки передаються іншим юридичним особам внаслідок припинення юридичної особи згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі та саме між замовником і учасником.

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2