|
|
21.05.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Керівними нормативно-правовими актами для діяльності державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (далі – Агенція) є постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 494 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель службою державного замовника» (далі – Постанова № 494), яка визначає Порядок використання Агенцією коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення та наказ Міністерства оборони України від 04.08.2023 № 449 (зі змінами), що уповноважує Агенцію на виконання функцій служби державного замовника, визначає порядок взаємодії останньої із усіма сторонами процесу оборонних закупівель та уповноважує Агенцію на укладення державних контрактів (договорів).
Відповідно до абзацу другого пункту 4 Постанови № 494 у рамках забезпечення здійснення службою державного замовника закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за відповідною бюджетною програмою бюджетні кошти спрямовуються, зокрема на виконання контрактів (договорів) із закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в тому числі на закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення через міжнародні спеціалізовані організації, їх представництва, спеціалізовані фонди, підприємства, установи та організації, а також через програми міжнародних військових продажів, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.
Системний аналіз названих нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що Агенція не позбавлена можливості здійснювати оборонні закупівлі як служба державного замовника шляхом укладання посередницьких договорів, одним із видів якого є договір комісії.
Так, відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
При цьому законодавець чітко встановлює, що істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (частина третя статті 1012 ЦК України). Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 1014 ЦК України).
Враховуючи викладене, та посилаючись на вищевказані нормативно-правові акти просимо надати роз’яснення стосовно наявності можливості та законодавчих підстав для укладення Агенцією як службою державного замовника з контрагентами, зокрема зі спецекспортерами, для закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони договорів комісії.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення. Також сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону.
Варто зазначити, що відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.
Так постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2024 року № 122 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275” внесено зміни до Постанови № 1275.
Питання щодо здійснення закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд висвітлено в пунктах 43-49 розділу “Проведення закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації 3 озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженернотехнічних і фортифікаційних споруд” Особливостей № 1275.
Так відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”.При цьому порядок проведення таких закупівель, у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Також у випадку укладання державного контракту (договору) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд відповідно до пунктів 43-49 Особливостей № 1275 є виключні підстави для внесення змін до державного контракту (договору), що визначені пунктом 48 Особливостей № 1275.
Крім цього, питання щодо укладення договору комісії врегульовано главою 69 Цивільного Кодексу України. Відповідно до статті 1011 Цивільного Кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, то його дія не поширюється на інші правовідносини, зокрема до тих, які виникають щодо укладення договору комісії. Отже, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є державним договором (контрактом) у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Разом з тим, у разі якщо державними замовниками у сфері оборони, службами державного замовника, а також військовими частинами, організаціями (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони, здійснюється придбання товарів, робіт і послуг, яке передбачає укладання державного контракту (договору), то така закупівля має відбуватися відповідно до положень чинного законодавства, зокрема і вимог Закону та положень Постанови № 1275.
Підсумовуючи, зазначаємо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках, а отже, і підстав розірвання державних контрактів (договорів). Разом з тим, інформуємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|
|
|
07.05.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Додаток 2 Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності УЧАСНИКА кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону “Про публічні закупівлі” вимагається - На підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) Учасник має надати, п.п.п.1.1.3. копії/ю документів/а на підтвердження виконання не менше, ніж одного договору, зазначеного в наданій Учасником довідці (усі видаткові накладні та ТТН-ліс). Звертаємо Вашу увагу на той факт , що згідно Наказу від 27.09.2021 № 621 Про затвердження Інструкції з ведення електронного обліку деревини, п. 36. Вивезення деревини із місць заготівлі на склади лісокористувача (нижні, проміжні склади, цехи переробки та інші підрозділи) власним чи найманим транспортом здійснюється на підставі ТТН-ліс, сформованої в КПК. П. 37. Переміщення деревини між складами підрозділу лісокористувача, де одна і та ж відповідальна особа, здійснюється на підставі ТТН-ліс. Тобто оформлення ТТН ліс здійснюється коли однією з сторін яка переміщує деревину є лісокористувач, в той же час якщо при виконанні постачання товару за аналогічним (аналогічними) за предметом закупівлі договору (договорами), виконується постачання товару між Постачальником який не є лісокористувачем та Замовником, то такий Постачальник не має складати ТТН ліс та надавати їх на підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). В такому випадку підтвердженням досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) є первинні облікові документи, а саме Видаткові накладні. Вимагаємо виключити вимогу про надання ТТН-ліс на підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
2. Згідно Додатку 3 Технічна специфікація п. Учасник-переможець повинен мати склад чи інше приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області. Встановлюючи зазначену вимогу Ви суттєво обмежуєте кількість потенційних Учасників. Зазначена вимога не є обґрунтованою, оскільки кількість товару та кількість місць постачання є не настільки великими, щоб потребували наявності складу чи інше приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області. Відповідно до рекомендацій Антимонопольного комітету України (надалі АМКУ), які зазначено у листі №4-13-рк від 31.03.2020р: - частина 60: 1 Дискримінація учасників, це встановлення замовником вимог до учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізовані порівняно з вимогами, які звичайно висуваються та вважаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. Включення до тендерної документації дискримінаційних умов призводить до необгрунтовано звуження кола потенційних учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які СПРОМОЖНІ виконати умови договору, брати участь у конкурсі. Вважаємо, що встановлення вимоги щодо наявності складу чи інше приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області, є дискримінаційною. Відповідно до Закону України '"Про публічні закупівлі":- одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип недискримінації учасників (частина перша статті 5); - замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників (частина четверта статті 5). На підставі вищенаведеного просимо видалити дискримінаційні вимоги та внести зміни до тендерної документації.
Чи обов’язковим є зміна тендерної документації відповідно до даних вимог, згідно з законодавством???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 212/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5c67a02c-0083-4133-973b-7d43db8506da&lang=uk-UA
|
|
|
24.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 16 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:
«бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, паспорти, бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, виборчі бюлетені з виборів Президента України та/або народних депутатів України, марки акцизного податку, що виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, а також товари і послуги, необхідні для їх виготовлення»
Пунктом 4 наказу Міністерства освіти і науки України від 10.12.2003р. №811 встановлено, що Державне підприємство "Інфоресурс" повинно забезпечити
- Функціонування ІВС "ОСВІТА" відповідно до чинного Положення;
- Організацію замовлення, видачі та обліку документів про базову середню освіту та повну загальну середню освіту згідно з чинним Порядком.
Документи про загальну середню освіту повинні відповідати таким умовам: зразкам та описам, затвердженим в установленому законодавством порядку, та малюнку, що затверджений Міністерством освіти і науки України; вимогам, затвердженим наказом МОН від 10.12.2003р. №811; упаковка товарів має відповідати вимогам до упаковки бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку» від 25.11.1993 № 98/118/740, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 1994 р. за № 8/217.
Просимо роз’яснити, чи підпадає під виключення, встановлене пунктом 16 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля послуг із виготовлення документів про базову середню освіту?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
15.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації. Згідно з пунктом 4 Розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається за показником четвертої цифри Державного класифікатора видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30 грудня 1997 року № 822.
У разі здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт за різними темами які належать до одного виду науково-технічних робіт, чи може замовник визначати різні теми науково-технічних робіт як окремі лоти?
Водночас з 20.03.2024 скасовано Державний класифікатор України «Класифікація видів науково-технічної діяльності» ДК 015-97, на його заміну не прийнятий інший класифікатор, як наразі бути замовнику?
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок).
Так, виходячи з пункту 3 Порядку, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Водночас зазначаємо, що Міністерством підготовлено проект нормативно - правового акту про внесення відповідних змін з урахуванням змін законодавства.
|
|
|
27.03.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю. Нам як Замовнику необхідно провести закупівлю послуг страхування ОСАГО - і стало питання: а який період надання послуг і дії договору страхування? 1. згідно Закону від 01.07.2004 № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Внутрішні договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік. (Ст.17 ЗУ), а згідно Закону Про публічні закупівлі" та постанову 1178 закупівля здійснюється згідно річної потреби. Питання: чи можливо оголошення процедури відкритих торгів з особливостями де Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг буде 1 календарний рік від дати підписання акту виконаних робіт (поліс діє 1 рік) чи до 31 грудня 2024 року. Якщо до 31 грудня 2024 року - то як закупати на наступний рік враховуєчи що це обовязкове страхування - укладати додаткові угоди на 20 % і за цей час проводити відкриті торги на 2025 рік? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №793/2017, № 504/2023, № 374/2023, та в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e2296ea2-1e42-43f5-9d0a-7f7eb36b7365&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=812886f8-5df5-4725-9718-7a57ecdf32dc&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Публічні закупівлі відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Згідно з пунктом 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України. Поряд з цим зазначаємо, що строк дії договору, який є його істотною умовою та погоджується сторонами, не є предметом регулювання Закону. Водночас замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України. |