|
24.12.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можливо на рівні Міської ради або його виконкому організувати один (єдиний) тендерний комітет, який би проводив публічні закупівлі (закупівлю товарів, робіт і послуг) для розпорядників нижчого рівня (як от: управління соц. захисту, управління охорони здоровья, відділ освіти і таке інше)? Чи відповідає це чинному законодавству?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Відповідно до пунктів 3 і 7 частини п’ятої статті 22 Бюджетного Кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону замовники – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, виходячи зі змісту пункту 20 частини першої статті 1 Закону у разі якщо замовником є головний розпорядник бюджетних коштів, придбання товарів, робіт або послуг у порядку, встановленому Законом, здійснюється тендерним комітетом або уповноваженою особою такого замовника.
|
|
14.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Рішенням сесії Запорізької обласної ради від 27.07.2016 № 13 створено комунальну установу «Центр публічних закупівель» Запорізької обласної ради та затверджено Статут установи. Метою діяльності установи визначено організацію та проведення процедур закупівель (в тому числі централізовано) та закупівель товарів і послуг за рамковими угодами в інтересах замовників за рахунок коштів обласного бюджету. Рішенням Запорізької обласної ради від 05.10.2016 № 10 визначено комунальну установу «Центр публічних закупівель» Запорізької обласної ради централізованою закупівельною організацією, яка організовує і проводить процедури закупівель та закупівлі за кошти обласного бюджету за рамковими угодами.
Установі необхідно здійснювати процедури торгів за рамковими угодами на 2017 рік в інтересах більш ніж 150 замовників. Проте механізм проведення даної процедури не визначено.
З метою організації відповідної процедури у межах чинного законодавства у найкоротші терміни, просимо надати роз’яснення щодо порядку проведення процедури закупівель за рамковими угодами з використанням електронної системи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону рамкова угода – правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону особливості укладення і виконання рамкових угод визначаються Уповноваженим органом.
У свою чергу, відповідно до пункту 36 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації – юридичні особи, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На даний час Мінекономрозвитку ведеться робота щодо розроблення проектів відповідних нормативно-правових актів, які визначатимуть особливості укладення і виконання рамкових угод та регулюватимуть питання створення та діяльності централізованих закупівельних організацій.
Так, 23.11.2016 Кабінет Міністрів України затвердив постанову про запуск пілотного проекту із організації діяльності Централізованої закупівельної організації. Участь в централізованих закупівлях в пілотному проекті зокрема будуть брати Секретаріат Кабінету Міністрів України, а також Донецька обласна військово-цивільна адміністрація. За результатами реалізації пілотного проекту досвід Централізованої закупівельної організації буде розповсюджено, зокрема на регіональному рівні.
|
|
27.10.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! На момент завершення торгів, після укладання договору з підрядчиком було виявлено розбіжність назви предмету закупівлі у договорі з назвою предмету закупівлі у звіті про результати проведення процедури закупівлі(UA-2016-08-25-00092-A), а саме у пункті 3 (конкретна назва предмету закупівлі) замість назви предмету закупівлі вказано "Закупівля здійснюється щодо предмету закупівлі в цілому". Дані розбіжності є перешкодою для казначейської служби, що здійснює фінансування за рахунок державних коштів. Чи можливо на сьогодні здійснити коригування звіту про результати проведення процедури з метою подальшого фінансування обєкту та виправлення допущеної технічної помилки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною другою статті 19 Закону передбачено, що звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
При цьому щодо аналогічного питання пропонуємо додатково ознайомитись із відповіддю, розміщеною за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4be5a8d6-0edc-4e0a-9d3b-da2a8cfaccdd&lang=uk-UA
|
|
17.10.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
26 квітня 2016 року Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюма» уклало
Договіру про закупівлю товарів № 1 від 26.04.2016 р. з переможцем процедури закпівлі щодо
поставки пального. Відповідно до річного плану дана закупівля здійснювалась за принципом
змішаного фінансування - частина коштів підприємства, а частина кошти місцевого бюджету. Тому у пункті вищенаведеного договору вказувалось, що фінансування закупівлі
здійснюється коштами місцевого бюджету та власними коштами підприємство з
визначенням конкретних сум фінансування.
На теперішній час на підставі рішення Ізюмської міської ради Харківської області
збільшено фінансування витрат підприємства на закупівлю пального, що призводить до змін
пропорцій витрачання коштів на закупівлю пального при відсутності змін як об'ємів
закупівлі, так і загальної ціни Договору. Просимо роз'яснити чи повинно КП “Благоустрій міста Ізюма” знов проводити
процедуру торгів на закупівлію пального на додаткову суму фінансування, що була виділена з
місцевого бюджету рішенням Ізюмської міської ради, або має право внести зміни до
Договору про закупівлю товарів № 1 від 26.04.2016 р., укладеного з переможцем процедури
закпівлі щодо поставки пального, в частині джерел фінансування закупівлі, а саме змінити в
Договорі суми фінансування закупівлі за рахунок коштів місцевого бюджету (збільшити) та
за рахунок власних коштів підприємства (зменшити) без зміни загальної ціни Договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари;
Відповідно до статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ураховуючи викладене, у разі зміни джерела фінансування за договором про закупівлю, укладеним замовником за результатами процедури закупівлі, зазначений договір є обов’язковим до виконання та не потребує проведення нової процедури закупівлі.
У свою чергу, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 36 Закону.
Так, статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У свою чергу, підстави для зміни або розірвання договору зазначені в статті 651 Цивільного кодексу України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України.
Таким чином, норми частини четвертої статті 36 Закону застосовуються у разі зміни істотних умов договору про закупівлю.
Водночас у випадку необхідності змін умов договору про закупівлю, які не є істотними для даного договору, сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України.
|
|
05.10.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може бути строк дії договору за результатами процедури закупівлі (кошти підприємства) бути більший ніж один рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет або уповноважена особа (особи).
Поряд з цим при плануванні закупівель замовник повинен дотримуватись норми частини сьомої статті 2 Закону.
Відповідно до статті 78 Господарського кодексу України, зокрема особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом.
Так, відповідно до статті 75 Господарського кодексу України, зокрема основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору (стаття 631 Цивільного кодексу України).
Таким чином, у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата не за рахунок бюджетних коштів, норми Бюджетного кодексу України, зокрема щодо обмеження у часі строку дії такого договору (строку виконання замовником зобов’язань за таким договором), не розповсюджуються. Разом з цим укладання такого договору здійснюється відповідно до умов пропозиції учасника-переможця процедури закупівлі з урахуванням фінансового плану підприємства.
|