|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником проведено закупівлю природного газу (як товару) за процедурою відкритих торгів та 04.02.2020 укладено договір.
В договорі в розділі «Ціна постачання природного газу» визначено:
«3.1. Ціна природного газу за цим Договором визначається за 1000 куб. м. та на момент укладання Договору становить 4584,75 грн, у тому числі відповідно до Постанов НКРЕКП від 24.15.2019 № 3013 тариф на транспортування природного газу (у т.ч. замовлення (бронювання) потужності – 124,16 грн без ПДВ).
Таким чином, в договорі про закупівлю застосовуються регульовані ціни (тарифи).
Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 затверджено коефіцієнти, які враховують період замовлення потужності, що застосовуються до тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортної (ої) систему (и) на регуляторний період 2020-20224 роки, чим змінено тариф на транспортування природного газу.
Відповідно до порядку зміни ціни, передбаченого договором, як наслідок ціна газу у договорі має змінитися у сторону збільшення.
Оскільки зміна ціни газу викликана зміною її складової (а саме транспортування), при цьому складова, що застосовується в договорі, є регульованою, чи правомірне зазначати підставою для зміни ціни договору пункт 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у попередній редакції)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 "Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства", за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР просимо Вас надати роз’яснення щодо застосування Закону України «Про публічні закупівлі».
Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» здійснює на комерційній основі утримання штучних споруд, надає послуги поточного ремонту зливових каналізацій та асфальтобетонного покриття, також здійснює прибирання доріг та тротуарів окремих районів міста Миколаєва.
Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автодоріг» (далі – підприємство) не має прямого фінансування з міського та державного бюджетів. Усі послуги надаються тільки на засадах укладеного договору з розпорядниками коштів. Для підписання договорів та надання послуг підприємство на рівних умовах з іншими учасниками приймає участь у відкритих торгах у системі «Prozzoro». Попри те, у статутному капіталі нашого підприємства комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Вивчивши та проаналізувавши частину першу статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) та лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) від 29.04.2016 року №3302-06/12875-06 «Щодо здійснення закупівель замовниками», розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, підприємство так і не знайшло відповіді, щодо правильного застосування цієї статті Закону.
Відповідно до вищезазначеного, просимо Вас надати роз’яснення щодо застосування Закону, а саме з питань:
1. В яких випадках та за яких умов комунальні підприємства повинні здійснювати закупівлю товарів/робіт/послуг з використання електронної системи закупівель?
2. В яких випадках та за яких умов комунальні підприємства можуть здійснювати закупівлю товарів/робіт/послуг без використання електронної системи закупівель?
3. Чи підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі» комунальні підприємства, які не мають фінансування з міського бюджету (не є розпорядником коштів) та надають послуги на конкурентних умовах? Чи повинні вони здійснювати закупівлю товарів/робіт/послуг з використання електронної системи закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
|
|
|
01.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до нової редакції Закону України “Про публічні закупівлі” державні замовники можуть надати можливість постачальникам виправити помилки в тендерній пропозиції.
Постачальник може усунути невідповідності в інформації та/або документах:
що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”;
на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Надайте, будь ласка, роз'яснення, що означає слово "НЕВІДПОВІДНІСТЬ" у даному випадку?
Якщо учасник, наприклад, взагалі не надав довідку про наявність працівників, якщо така вимагалась, або така довідка не підтверджує наявність НЕОБХІДНИХ ЗАМОВНИКУ працівників (не така кваліфікація працівників і т.д.), це можна тлумачити як "невідповідність", яку можна усунути? Чи це маються на увазі розбіжності/неточності у різних документах учасника (наприклад, помилка у прізвищі)? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 800/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
|
|
|
01.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку з введенням в дію Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, переліків таких засобів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 №321 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №238) (далі – Постанова) управлінням соціального захисту населення здійснюється забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб протезами верхніх та нижніх кінцівок, ортезами шарнірними на нижні кінцівки та кріслами колісними згідно з договорами, укладеними управлінням з підприємством та особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками (далі - тристоронній договір) відповідно до п. 23 Постанови.
Відповідно до п. 23 Постанови особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники самостійно обирають підприємство, з яким буде укладено тристоронній договір, та повідомляють управління про вибір такого підприємства.
З огляду на викладене вище просимо надати відповідь на питання:
1. Підпадає під дію Закону вищезазначена закупвля?
2. Чи повинне управління у разі здійснення закупівлі технічних та інших засобів реабілітації за тристороннім договором відповідно до п. 23 Постанови без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює 50 тисяч гривень оприлюднювати звіт про укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 Закону України «Про публічні закупівля».
3. Проводити спрощену процедуру закупівлі у разя, якщо сума закупівлі перевищує 50,0 тис.грн по кожній окремій особі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 711/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e6cb292-0608-49ad-8da6-e608e507471a&lang=uk-UA
|
|
|
01.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Був укладений договір на капітальний ремонт на 700 000тис. грн. до 19.04.2020 .Звісно було опубліковано просто звіт про укладений договір, так як на той час дозволяли пороги щодо виконання робіт Закону України "Про публічні закупівлі". На сьогодні будуть вноситись коректування до проекту і додактово виділятися ще 100 000 тис грн. Тепер потрібно провести спрощену закупівлю або можно зробити переговорну процедуру з тим самим підрядником який виконував роботи за укладеним договором відповідно ро розяснень Мінекономрозвитку від 25.11.2016 №3302-01/38216-06.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
При цьому частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
|