|
01.12.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне некомерційне підприємство «Павлоградський пологовий будинок» Павлоградської міської ради ( далі – Підприємство) висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним.
Між Підприємством та Національною службою здоров’я України укладено договір про медичне обслуговування населення за программою медичних гарантій. Відповідно до спеціальних умов надання медичної допомоги , підприємство зобов’язане забезпечити можливість проведення лабораторних досліджень у закладі або на умовах договору підряду.
Чи підпадають під дію статті 3 пункту 18 Закону «Про публічні закупівлі» договори, предметом закупівлі якого є лабораторні дослідження, які укладаються між підприємством та підрядною організацією для можливості виконання вимог за договором про медичне обслуговування населення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 1081/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA
|
|
23.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Підприємству, в межах договору про обслуговування населення за програмою медичних гарантій, необхідно здійснити закупівлію медичних послуг (лаболаторних досліджень). Тарифи Виконавця на такі послуги, в якого планується проведення закупівлі, встановлені Черкаською обласною державною адміністрацією відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення". Просимо роз'яснити чи поширюєтся на даний випадок (застосовується) дія Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 1081/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA
Крім цього, зазначаємо, що норма пункту 5 частини шостої статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), яка дозволяє здійснювати закупівлі деяких предметів закупівлі без застосування Закону, стосується: 1) саме замовника, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання; 2) якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині шостій статті 3 Закону у конкретних випадках.
|
|
17.11.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Наказом Мінрегіону «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01.11.2021 р. № 281 затверджено:
- Настанову з визначення вартості будівництва;
- Настанову з визначення вартості проектних, науковопроектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.
Відповідно до п.1.1 Настанови з визначення вартості будівництва вона визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування та є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Обидва зазначені вище документи набрали чинності з моменту їх реєстрації в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) — 08.11.2021 року.
З цієї ж дати, на підставі наказу № 281, втратив чинність ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 р. № 293. Але в п. 4 роз. 1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 р. № 708 і досі міститься вимога щодо урахування зазначеного документа при визначення предмета закупівлі робіт. Як бути?
Адже закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України). Тож за загальним правилом документація виготовлена до набуття чинності Наказу № 281 є чинною і вносити зміни до річного плану закупівель з цього приводу не потрібно. Можна проводити закупівлі далі.? Чи необхыдно коригувати всы ПКД?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=56247
|
|
03.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Все частіше Замовники вимагають від Учасників надати гарантійний лист від виробника або офіційного представника виробника на території України, яким підтверджується можливість поставки товару, який є предметом закупівлі торгів та пропонується Учасником, в належній якості, у кількості, зі строками придатності та в терміни, визначені тендерною документацією та пропозицією Учасника торгів (далі - авторизаційний лист про повноваження).
Стандартом поведінки виробника або його офіційного представника є надання лише одного авторизаційного листа про повноваження для одного учасника, або ненадання жодного,- у разі якщо сам виробники приймає участі у закупівлях. Зазначена обставина виключає можливість отримати авторизаційний лист про повноваження всіма іншими учасниками, та не уможливлює їх участь у закупівлі.
Вимога надати авторизаційний лист про повноваження тендерної документації суттєво обмежує конкуренцію та дає важіль Замовнику - відхиляти Учасників без цих листів за те, що «пропозиція не відповідає вимогам замовника».
У зв’язку з вищевикладеним, просимо Вас роз’яснити:
чи є вимога тендерної документації про надання учасником авторизаційного листа про повноваження дискримінацією, у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі»?
чи має право замовник включати до тендерної документації вимогу про надання учасником авторизаційних листів від виробника або офіційного представника виробника на території України?
якими положеннями ЗУ «Про публічні закупівлі» чи інших нормативно-правових актів передбачено обов’язок виробника або його офіційного представника на території України надавати учаснику закупівлі лист про повноваження для участі у закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону.
Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
15.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовниками у документаціях закупівель часто розміщуються вимоги про підтвердження відповідності систем управління якістю ТРЕТІМИ ОСОБАМИ (НЕ УЧАСНИКАМИ ЗАКУПІВЕЛЬ), шляхом надання сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018, а саме: щодо асфальтобетонних заводів, лабораторій, виробників бетону та інших будматеріалів, у яких Підрядник (учасник закупівлі) планує закуповувати матеріали і вироби під час виконання робіт за предметом закупівлі.
Дані вимоги розміщуються у різних місцях Оголошень/Тендерних документацій, у зв’язку з чим неможливо встановити – чи відносяться такі вимоги до технічної специфікації, а чи до вимог ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), або інших категорій.
Питання.
Оскільки наявність в учасників закупівлі необхідних будівельних матеріалів, або способів їх здобуття/придбання, відноситься до критерію наявності матеріально-технічної бази (ст. 16 Закону), то чи належать також до даного категорію ст. 16 Закону похідні вимоги – про наявність відповідних сертифікатів/атестатів та інших документів У ПОСТАЧАЛЬНИКІВ, у яких Учасник планує купувати матеріали для робіт закупівлі?
ДРУГЕ ПИТАННЯ
Стаття 6 ГК України декларує принцип свободи господарської діяльності.
Стаття 44 ГКУ гарантує принципи самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції.
Статтею 19 Конституції України встановлено: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Таким чином, ми, як споживачі бетонної / асфальтобетонної та іншої будівельної продукції, користуємось вільним вибором контрагентів, які є вигідними по ціновим і якісним параметрам. Разом з тим, контрагенти у нашому регіоні не мають сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018, або отримали їх у неакредитованих організацій. Тож, для виконання вимог замовників нам слід спонукати заводи-постачальники здобути відповідні сертифікати, або шукати інших постачальників, які розміщені на великих відстанях, мають невигідні ціни на матеріали тощо.
Змусити власних контрагентів здобути необхідні сертифікати ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018 неможливо, оскільки це порушення ст. 19 Конституції і подібні рішення є їх вільною господарською компетенцією. Крім того, сертифікація не є безкоштовною і контрагенти не бажають витрачати кошти на непотрібні їм документи.
ЗУ «Про публічні закупівлі» ст. 14, ст. 24 Закону передбачає право учасників для звернення за роз’ясненнями до замовника і право виставляти замовнику вимоги.
Тож для ефективної правової взаємодії із замовниками і орієнтування на кваліфіковану правову позицію Мінекономіки, просимо роз’яснити аспекти сертифікації за стандартами ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018 у таких площинах:
a. Чи є стандарти ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ EN ISO 9001:2018 обов’язковими для впровадження суб’єктами господарювання (резидентами) у галузі будівництва в Україні?
b. Чи є сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 на підприємстві – документом, який підтверджує якість виробленої продукції (наданих послуг), або ж сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 НЕ ПІДТВЕРДЖУЄ якість безпосередньо продукції та послуг?
d. Чи є сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 – документом, що підтверджує виключно певний спосіб взаємодії (організації) працівників підприємства і їх підрозділів, до компетенції яких віднесено контроль за якістю виробленої продукції/наданих послуг?
До запиту прикріплюємо відповіді виробників асфальтобетонних сумішей і документи
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим під час здійснення закупівель замовник може використовувати: нормативно-правові акти, стандарти тощо, що не суперечить нормам Закону.
Крім того, вимоги тендерної документації/умови оголошення про проведення спрощеної закупівлі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам/умовам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання ДСТУ та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах № 812/2020 і 1552/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA
При цьому інформація щодо сертифікації ISO міститься за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/sertifikaciya-iso-praktika-organu-oskarzhennya
https://infobox.prozorro.org/articles/ekologichne-markuvannya-i-tipu-ta-publichni-zakupivli
|