|
|
18.08.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Буду дуже завдячний, якщо ви дасте відповіді/коментарі на наступні запитання:
1) чи достатнім може вважатися наступне обгрунтування застосування проведення конкурсу ПРОЗОРРО у два етапи (1й – нецінова предкваліфікація, та другий, ціновий – тільки для учасників, що пройшли 1й етап) при закупівлі вуличних ЛЕД світильників та застосування приведеної ціни як критерію оцінки (питома вага нецінового критерію «потужність світильника» 30%),оскільки:
• ці вироби є технічно складними (кількість параметрів, що характерізують виріб, перевищує 25), та ці параметри ще не є стандартизованими у галузі у звязку з тим, що ЛЕД технологія є дуже новою,
• в Україні не існує постійно діючого ринку вуличних ЛЕД світильників,
• задля відповідності до вимог ДБНу обєкту освітлення (а не світильтника!, ця відповідність є обовязковою), учасники тендеру інколи намагаються надавати на тендерні конкурси зависокі потужності світильників низької якості (щоб бути конкурентними по ціні), що не відповідає принципу максимальної економії та ефективності здійснення закупівлі (Стаття 3,1 Закону про публічні закупівлі).
2) чи достатнім може вважатися наступне обгрунтування проведення саме ОКРЕМОЇ закупівлі вуличних ЛЕД світильників (а не робіт, як це робиться зараз) при проведенні проектів модернизації освітлення вулиць, доріг?:
• Вуличні ЛЕД світильники складають велику частину кошторису типового проекту роботи з модернизації (> 20 %) та мають технічно складний характер (див. вище)
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Визначення термінів “роботи” та “товари” передбачено пунктами 22 і 32 частини першої статті 1 Закону.
Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
Таким чином, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для робіт і товарів окремо.
При цьому відповідно до частини сьомої статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону конкурентний діалог може бути застосовано замовником за таких умов:
замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками;
предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог до виконання яких потребує переговорів.
При цьому згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема здійснює вибір процедури закупівлі.
Таким чином, вибір процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно.
|
|
|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Запит від ТОВ “Вінницька будівельна компанія”,
щодо оприлюднення інформації про закупівлю
ТОВ “Вінницька будівельна компанія” було учасником відкритих торгів на закупівлю робіт, пов’язаних з об’єктами будівництва завершеного чи незавершеного будівництва та об’єктів цивільного будівництва (45200000-9) “Будівництво 81-квартирного житлового будинку, місто Вінниця, вулиця Стрілецька, 23, військове містечко № 1” (шифр 1193- жб-11), що оголошені Міністерством оборони України, ідентифікатор закупівлі UA-2016-11-22-001476-a, оприлюднене у системі PROZORRO 22.11.2016 р., (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-11-22-001476-a) –
- 11.01.2017 р. була визнана переможцем у даній закупівлі;
- 07.02 2017 р. процедура даної закупівлі була відмінена, у зв`язку з тим, що замовник не встиг підписати договір, оскільки не була продовжена довіреність на підписанта;
- не погодившись із даною відміною замовника, нами був позов до суду про зобов’язання замовника укласти договір на закупівлі робіт;
- 03.05.2017 р. набрало законної сили рішення господарського суду м.Київ, яким було зобов’язано замовника:
1. Забов`язати замовника підписати договір
2. Продовжити термін підписання
На сьогоднішній день замовник має бажання підписати (укласти) договір, але технічно не має можливості його розміщення на сайті Прозорро.
Керуючись п.13 ч.1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі»:
Просимо надати роз’яснення –
1. Які дії необхідно вчинити замовнику, щоб виконати рішення суду.
2. Які дії необхідно вжити замовнику щодо розміщення звіту закінчення процедури закупівлі та щодо розміщення підписаного договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. При цьому статтею 382 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за невиконання судового рішення.
У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням :
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
21.06.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» просить надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.
Програмою економічного і соціального розвитку м. Києва на 2017 рік передбачені асигнування на будівництво об’єктів житлово-комунального господарства, зокрема на:
- Реконструкцію Шліхтеровського каналізаційного колектора Д = 600 - 700 - 900 - 1250 - 1450 - 2450 мм.;
- Реконструкцію Каунаського каналізаційного колектора Д = 700 - 800 - 960 - 1040 мм.;
- Реконструкцію III черги Ново-Дарницького каналізаційного колектора Д = 2980 мм.;
- Будівництво каналізаційного колектора по бульвару Лесі Українки в Печерському районі м. Києва;
- Будівництво каналізації Д = 1200 мм, L = 1150 м на вул. Урлівській від вул. Здолбунівської до вул. А. Ахматової в м. Києві.
Проекти будівництва по цим об’єктам пройшли комплексну державну експертизу та були затверджені відповідними Розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією (копії позитивних експертних звітів та розпоряджень КМДА додаються).
Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11.09.2012 № 1591 замовником будівництва даних об’єктів виступало комунальне підприємство «Інженерний центр». За окремими об’єктами це комунальне підприємство мало договори генерального підряду, укладені за результатами проведених ним процедур закупівель, але роботи з будівництва цих об’єктів не розпочинались, хоча дозволи на виконання будівельних робіт або декларації про початок виконання будівельних робіт по деяким об’єктам були оформлені.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 13.02.2015 № 118 «Про передачу функцій замовника будівництва об’єктів від комунального підприємства «Інженерний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» комунальному підприємству «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» передано функції замовника будівництва ряду об’єктів комунального господарства міста Києва, в тому числі вищезазначених об’єктів.
Відповідно до роз’яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.12.2013 № 7/15-19498, кошторисна документація, розроблена та затверджена у складі проекту у встановленому порядку, у зв’язку з введенням з 01.01.2014 національних стандартів з ціноутворення не перераховується і використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.
Враховуючи вищевикладене та те, що попереднім замовником будівництва вищезазначених об’єктів були укладені договори генерального підряду, КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» просить надати роз’яснення з наступних питань.
Чи можна визначити очікувану вартість предмета закупівлі робіт на підставі вищезазначених проектів будівництва по цим об’єктам, у разі якщо вони пройшли комплексну державну експертизу та були затверджені відповідними Розпорядженнями?
Чи можливо замінити сторону в договорах, укладених за результатами торгів або КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» як новий замовник, має проводити процедури закупівлі будівельних робіт по вищезазначених об’єктах, за умови, що вартість цих робіт перевищує межі, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 25.11.2016№ 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва.
Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону.
Щодо питання 2
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Таким чином, виходячи з частини четвертої статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, а істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених цією частиною цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва, в результаті чого права та обов'язки передаються іншим юридичним особам внаслідок припинення юридичної особи згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі та саме між замовником і учасником.
|
|
|
20.04.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2017 році Укравтодор планує розпочати ремонтно-будівельні роботи на автомобільних дорогах загального користування з фінансуванням відповідно до Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги (далі - Договір), який ратифіковано Законом України № 977-VIII від 03.02.2016.
Проект передбачається виконувати за поширеним в країнах ЄС принципом будівництва доріг «Dеsign and Build» відповідно до абзацу другого пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2017 № 73 «Деякі питання реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги» (далі - Постанова), яким сказано, що замовники проекту з будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг західного регіону та проекту з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску можуть здійснювати одночасно закупівлю робіт із проектування та робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту відповідно до моделі «проектування – будівництво» в установленому законодавством порядку.
Укравтодор просить надати роз’яснення щодо можливості проведення закупівлі одночасно на виконання проектно-вишукувальних та ремонтно-будівельних робіт в межах однієї процедури, та яким законодавством керуватись замовнику при визначені виконавців робіт в межах реалізації Договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 "Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb та від 25.11.2016 № 3301-02/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
24.03.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше підприємство є виробником теплової енергії та підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі». На території районної котельні №1 підприємства встановлено турбоагрегат для вироблення електричної енергії, який належить сторонній організації та функціонує на підставі Договору про спільну діяльність від 27.02.2007 р. Вага турбогенератора становить 27 тонн. Турбогенератор складається з турбіни типа р-12-35/5М та генератора типа Т-12-2УЗ потужністю 12МВт. Даний турбогенератор встановлений в машзалі турбінного відділення стаціонарно, приєднаний до трубопроводів пари, зв’язаний з розподільчим пристроєм електричними кабелями, забетонований і зрушити без пошкодження його неможливо.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, предмет закупівлі приєднано до мереж та обладнання нашого підприємства та складає з ним єдиний технологічний комплекс, що підтверджується Сертифікатом відповідності від 22.02.2010 р. № ДП000063, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, згідно з яким технічне переоснащення котельної № 1 з встановленим електрогенеруючим обладнанням як закінчений будівництвом об’єкт відповідає проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, підтверджено його готовність до експлуатації.
Встановлений предмет закупівлі разом з електрогенератором типу Т-12-2-У3 визнані кваліфікованою когенераційною установкою, що підтверджується Свідоцтвом про кваліфікацію когенераційної установки від 15.06.2011 р. №23, виданим Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР), листами Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України від 12.06.2012 р. № 923-01/14/4-12 та від 10.12.2012 р. № 1911-01/14/4-12.
Предмет закупівлі готовий до експлуатації, дозволить отримувати прибуток від реалізації електричної енергії, виробленої із використанням предмета закупівлі з моменту укладення договору.
З метою недопущення порушень у сфері державних закупівель просимо Вас надати роз’яснення:
- Чи можемо ми провести переговорну процедуру закупівлі з власником турбіни скориставшись абз. 2 част. 2 статті 35 вищевказаного закону,а саме відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|