|
|
29.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник має право встановити кваліфікаційний критерій «досвід виконання аналогічного договору».
Чи має право Замовник встановити в тендерній документації вимогу, що пропозиція учасника відхиляється, якщо з даним учасником замовник знаходиться на етапі позовів за неналежне виконання укладеного договору закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”.
|
|
|
24.01.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
В додатку 2 тендерної документації зазначені кваліфікаційні критерії, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів.Чи дана вимога є порушенням ст.16 ЗУ "про публічні закупівлі",де йдеться про аналогічний договір.Чи має Замовник право для підтвердження досвіду установлювати вимогу як не менше 2-х договорів
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. При цьому Закон не містить визначення терміну “аналогічний договір”.
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
Ураховуючи викладене, замовник в тендерній документації самостійно встановлює вимогу щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору або аналогічних договорів, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
|
|
|
12.01.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь-ласка на Вашому сайті оприлюднено проект Наказу про внесення змін до Наказу 454 про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі. 1. Коли цей наказ буде підписаний.2. Якщо замовником проводились відкриті торги 1 раз на газ природний та визначався предмет закупівлі по двум класифікаторам (ДК 2010-5 знак; ДК 2015 -3 знак), а 2 раз будуть проводиться торги теж на газ природний талько по новому класифікатору ДК 2015 тільки по четвертому знаку, буде це вважатись підставою для проведення переговорної процедури на 3 раз, а саме предмет закупівлі вважатиметься аналогічним не дивлячись на те що перший раз був 3 знвак класифікатора а другий раз 4 знак. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c242a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 щодо порядку визначення предмета закупівлі, який містить відповідь стосовно визначення предмета закупівлі за умови застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону.
|
|
|
11.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Тендерний комітет просить Вас надати роз’яснення, як діяти комітету відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» (надалі Закон), а саме: Закладом були оголошені відкриті торги , на участь у яких було подано дві тендерні пропозиції. Під час розгляду пропозицій, було встановлено, що жодна з них не відповідає вимогам тендерної документації. Відповідно ч. 1 ст. 31 Закону замовник відміняє торги у разі відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з Законом та оприлюднює повідомлення про відміну протягом дня з дня прийняття відповідного рішення. Але з розмови з консультантом майданчика zakupki.prom.ua стає відомо, що система автоматично оприлюднить повідомлення про відміну через 10 днів ( термін дається для можливого оскарження). Про те, відповідно до ст. 18 Закону, можливість оскарження протягом 10 днів застосовується у випадку оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Тобто у випадку з відміною торгів без визначення переможця, зазначена умова не може застосовуватися. Також хочемо зауважити, що Законом не регламентовано коли замовник повинен відмінити процедуру відкритих торгів.
Аналогічний випадок було описано на Вашому сайті іншим Замовником 07.10.2016р., але за три місяці ніяких змін не відбулося. Тому просимо надати роз'яснення як діяти Замовнику у рамках чинного законодавства, у разі коли терміново потрібно проводити повторну процедуру для забезпечення безперервного процесу роботи Закладу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06, в якому розглянуті питання зокрема планування замовником закупівель.
Так, виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків. Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.
|
|
|
24.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
1) Прошу підказати правильний алгоритм дій щодо оприлюднення інформації по довгострокових договорах, які укладені кілька років тому а ще виконуються і будуть виконуватись (електроенергія і водопостачання).
Ці договори, як я вже написав, укладались ще в "нульових" роках, суми договору у них немає, але відомо, що за рік по них буде оплачено більше 50 тис. грн.
Тож виходить, що з початку 2017 року по цих договорах будуть реєструватись бюджетні зобов'язання, річна сума яких буде перевищувати 50 тис. грн. - тобто з метою виконання Закону 922 потрібно оприлюднити звіт про укладення договору. Але як його оприлюднити, якщо дата договору кількарічної давності, а суми договору немає?
2) Інше питання стосується договорів про відшкодування вартості комунальних послуг орендарем. Ситуація майже аналогічна - хоч дата договору буде першими числами січня, проте суми договору немає? Потрібно звіт про укладення договору оприлюднювати (очікувана сума річна буде більше 50 тис. грн.).
3) Ну і ще питання, яке випливає із попереднього - як визначити предмет закупівлі для договорів відшкодування? Який код ДК використовувати - код відповідного енергоносія/компослуги чи для відшкодування окремий якийсь використовувати?
4) З 01.01.2017 р. укладається багато річних договорів по утриманню будівель і прибудинкової території (вивезення сміття, охорона, профдезінфекція тощо). Відповідно, потрібно внести ці закупівлі в додаток до РПЗ і оприлюднити звіти про укладення договорів (суми більше 50 тис. грн.). Інформація ця буде оприлюднюватись вже в перших днях січня, отже мав би використовуватись тільки код ДК 021:2015. Яку форму додатку до РПЗ використовувати, якщо врахувати, що в теперішній є ще колонка із кодом ДК 016:2010? Просто залишати її порожноьою? З паперовим варіантом з цим проблем не буде, а от в електронній формі така можливість буде?
5) Чи обов'язковим є прикріплення скан-копії самого підписаного договору при оприлюдненні звіту про укладений договір? Чи прикріпити можна і певне рішення замовника про укладення цього договору? Якщо це рішення то якої форми воно мало б бути (протокол ТК якщо допороги закріплені за ним чи якесь "рішення про укладення договору", яке можна було б прикріпити нескановане)?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1-3
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Щодо питань 4 та 5
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель (в тому числі форми річного плану закупівель та звіту про укладені договори) затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації. У разі необхідності замовник може зазначити додаткову інформацію про закупівлю, якщо заповнить необов'язкові поля, передбачені системою
Ураховуючи зазначене, замовник може не заповнювати необов'язкові поля форми звіту про укладені договори, передбачені системою.
У свою чергу, вимоги до функціонування електронної системи закупівель та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Виходячи зі змісту пункту 8 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі інформаційну підтримку та можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі, оскільки згідно з абзацом дванадцятим частини першої статті 10 Закону, відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).
|