|
|
09.05.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство ДП «СхідГЗК» є Замовником в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (надалі – Закон), оскільки у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, при цьому не є суб'єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність в окремих сферах господарювання, визначених частиною другою статті 2 Закону.
Відповідно до пункту 7 частини 6 статті 3 Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини 1 статті 2 Закону, здійснюють закупівлю товарів і послуг на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
Замовник має намір стати учасником ринку та придбавати електричну енергію на Українській енергетичний біржі з метою забезпечення власних потреб, тобто купівля без продажу.
Просимо надати роз’яснення, чи має право Замовник - ДП «СхідГЗК» придбавати електричну енергію на Українській енергетичний біржі з метою забезпечення власних потреб без застосування процедур закупівель, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників" (Щодо ознаки, за якої у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків), від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" (Щодо діяльності у сферах господарювання), у відповідях на запити № 778/2023, 734/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників є вичерпним та визначений у частинах п'ятій та шостій статті 3 Закону. В інших випадках у разі придбання предмета закупівлі замовник здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі.
|
|
|
07.05.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Додаток 2 Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності УЧАСНИКА кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону “Про публічні закупівлі” вимагається - На підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) Учасник має надати, п.п.п.1.1.3. копії/ю документів/а на підтвердження виконання не менше, ніж одного договору, зазначеного в наданій Учасником довідці (усі видаткові накладні та ТТН-ліс). Звертаємо Вашу увагу на той факт , що згідно Наказу від 27.09.2021 № 621 Про затвердження Інструкції з ведення електронного обліку деревини, п. 36. Вивезення деревини із місць заготівлі на склади лісокористувача (нижні, проміжні склади, цехи переробки та інші підрозділи) власним чи найманим транспортом здійснюється на підставі ТТН-ліс, сформованої в КПК. П. 37. Переміщення деревини між складами підрозділу лісокористувача, де одна і та ж відповідальна особа, здійснюється на підставі ТТН-ліс. Тобто оформлення ТТН ліс здійснюється коли однією з сторін яка переміщує деревину є лісокористувач, в той же час якщо при виконанні постачання товару за аналогічним (аналогічними) за предметом закупівлі договору (договорами), виконується постачання товару між Постачальником який не є лісокористувачем та Замовником, то такий Постачальник не має складати ТТН ліс та надавати їх на підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів). В такому випадку підтвердженням досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів) є первинні облікові документи, а саме Видаткові накладні. Вимагаємо виключити вимогу про надання ТТН-ліс на підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
2. Згідно Додатку 3 Технічна специфікація п. Учасник-переможець повинен мати склад чи інше приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області. Встановлюючи зазначену вимогу Ви суттєво обмежуєте кількість потенційних Учасників. Зазначена вимога не є обґрунтованою, оскільки кількість товару та кількість місць постачання є не настільки великими, щоб потребували наявності складу чи інше приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області. Відповідно до рекомендацій Антимонопольного комітету України (надалі АМКУ), які зазначено у листі №4-13-рк від 31.03.2020р: - частина 60: 1 Дискримінація учасників, це встановлення замовником вимог до учасника торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізовані порівняно з вимогами, які звичайно висуваються та вважаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. Включення до тендерної документації дискримінаційних умов призводить до необгрунтовано звуження кола потенційних учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які СПРОМОЖНІ виконати умови договору, брати участь у конкурсі. Вважаємо, що встановлення вимоги щодо наявності складу чи інше приміщення для зберігання деревини на території Червоноградського району Львівської області, є дискримінаційною. Відповідно до Закону України '"Про публічні закупівлі":- одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип недискримінації учасників (частина перша статті 5); - замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників (частина четверта статті 5). На підставі вищенаведеного просимо видалити дискримінаційні вимоги та внести зміни до тендерної документації.
Чи обов’язковим є зміна тендерної документації відповідно до даних вимог, згідно з законодавством???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 212/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5c67a02c-0083-4133-973b-7d43db8506da&lang=uk-UA
|
|
|
26.04.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою дотримання принципів здійснення публічних закупівель відповідно до ст. 5 Закону, зокрема «недискримінація учасників та рівне ставлення до них» та з метою приведення ціни тендерної пропозиції учасників до рівних умов з іншими учасниками, Замовником були застосовані певні правила для розрахунку ціни їх тендерної пропозиції, а саме: для учасників - неплатників ПДВ - додавання до ціни 20% ПДВ (1); для учасників-нерезидентів - розрахунок приведеної вартості з додавання до ціни 20% ПДВ, мита, акцизу, вартість перевезення, витрат на митне оформлення, тощо (2).
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 р. №382 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178» пункт 28 Особливостей доповнено абзацом такого змісту: «Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують нижню межу ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі».
Отже, враховуючи зазначення, просимо роз’яснити чи є порушення встановлення в тендерній документації зазначених додаткових умов для формування ціни тендерної пропозиції учасників - неплатників ПДВ (додавання до ціни 20% ПДВ) (1) та учасників-нерезидентів (розрахунок приведеної вартості з додавання до ціни 20% ПДВ, мита, акцизу, вартість перевезення, витрат на митне оформлення, тощо) (2) вимог абзацу 11 п. 28 Особливостей (Детально у вкладенні)
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UA Крім цього, зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Отже, питання встановлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель під час здійснення контролю належать до компетенції Держаудитслужби.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
19.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пункт 8 Особливостей № 1275 встановлює, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів зокрема :у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня завершення електронного аукціону (частина 11 статті 14 Закону).
При цьому, державний замовник під час розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі у разі виявлення невідповідності в інформації та / або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та / або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, повинен розмістити у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та / або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення державним замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
При цьому, якщо державний замовник на четверти день розглядає розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника , то він втрачає «24 години» на виправлення не відповідповідностей.
Чи планується технічна реалізація продовження строку розгляду пропозицій державними замовниками при проведенні спрощеної закупівлі, задля можливості скористатися нормою 24 години на виправлення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач! Відповідно до частини першої статті 30 Закону України “Про обороні закупівлі” Кабінетом Міністрів України визначені Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Крім цього постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2024 року № 122 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275” внесено зміни до Постанови № 1275. Абзацом 6 пункту 8 Особливостей № 1275 визначено, що у разі проведення закупівлі в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, державний замовник під час розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі у разі виявлення невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції та/або подання яких вимагалося оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, повинен розмістити у строк, який не може бути меншим, ніж два робочих дні до закінчення строку розгляду пропозицій, повідомлення з вимогою виправити невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у його пропозиції, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення державним замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником спрощених закупівель у складі пропозиції та/або подання яких вимагається оголошенням про проведення спрощеної закупівлі, слід розуміти невідповідність інформації та/або документів у значенні, наведеному в пункті 43 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178. Державний замовник не може розміщувати щодо одного і того ж учасника спрощеної закупівлі більш як один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції. Державний замовник відхиляє пропозицію учасника спрощеної закупівлі у разі, коли учасник спрощеної закупівлі не виправив виявлені державним замовником після розкриття пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених державним замовником невідповідностей протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Вищезазначений порядок виправлення невідповідностей в інформації та/або документах не передбачає права державного замовника на продовження строку розгляду пропозиції учасника спрощеної закупівлі. При цьому можливість надання державним замовником відповідної вимоги про усунення невідповідносте в інформації та/або документах, що подані учасником спрощеної закупівлі у складі пропозиції, реалізовано в електронній системі закупівель. Також інформуємо, що роз`яснення для державних замовників у сфері оборони та служб державних замовників щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану розміщені на офіційному сайті Міністерства економіки України за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboroniЗвертаємо увагу, що замовник приймає рішення щодо закупівлі товарів, робіт і послуг самостійно, на власний розсуд із дотриманням вимог законодавства. Разом з тим листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер. |
|
|
17.04.2024
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна бюджетній установі провести аварійний ремонт системи опалення в приміщенні по КЕКВ 2240, як послуга з поточного ремонту без застосування процедури закупівлі? Договір укласти за договірною ціною по КЕКВ 2240 без застосування АВК, аварійний ремонт системи опалення та аварійний ремонт пориву каналізаційних труб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F78667-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Водночас, виходячи з пунктів 14 і 15 Особливостей, планування закупівлі здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів) щодо предмета закупівлі, який визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Крім цього, будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Водночас зазначаємо, що питання стосовно застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону України "Про публічні закупівлі". Питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (зі змінами) (далі – наказ № 333). Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету. |