|
|
24.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Деталі запиту у листі-вкладенні. По суті питання наступне:
АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" здійснює закупівлю електричної енергії для власних господаоських потреб. У випадку щомісячного укладення додаткових угод до договору, з огляду на специфіку підпунктів 2 та 5 пункту 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку, буде щомісячно відбуватися або зменшення загальної вартості договору або зменшення загальної кількості (обсягів) придбання, визначених у договорі. Таким чином, враховуючи вищевказану специфіку (щомісячне укладання додаткових угод), через певний проміжок часу обсяги та вартість по договору (з урахуванням укладених додаткових угод) будуть недостатніми для забезпечення потреб Товариства у споживанні електричної енергії. Більше того, обсяг та вартість з урахуванням додаткових угод будуть завжди меншими, ніж вартість та обсяг, визначені у основному договорі, укладеному за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
З огляду на все вищевикладене, звертаємось із проханням надати роз’яснення щодо коректності розуміння Товариством вимог статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у наведеному прикладі та роз’яснити наступне:
1. Чи дійсно, у випадку щомісячного укладення додаткових угод до договору, предметом закупівлі якого є електрична енергія, щомісячно відбуватиметься або зменшення загальної вартості договору або зменшення загальної кількості (обсягів) придбання, визначених у договорі?
2. Чи коректно, у випадку укладення таких додаткових угод, договірними обсягами та вартістю вважати обсяг та вартість, що були визначені у основному договорі, укладеному за результатами застосування переговорної процедури закупівлі, чи договірними обсягами та вартістю все ж вважатимуться вже такі обсяг та вартість, що були визначені останньою додатковою угодою до такого договору?
Заздалегідь дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
24.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 1 липня 2021 року набирає чинності Закон України від 02.12.2020 №1021 "Про внесення змін до ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо закупівлі природного газу. Бюджетна установа, що закуповує природний газ для власних потреб опалення та підігріву води є суб'єктом ринку природного газу (ЗУ "Про ринок природного газу") та на даний час закуповує природний газ шляхом проведення відкритих торгів. Просимо пояснити, які дії потрібно вчинити установі, щоб із 01.07.2021 закуповувати природний газ на товарній біржі без застосування конкурентних процедур закупівель, як це стане можливим із 01.07.2021 відповідно до пп.22 частини п'ятої ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що закупівля замовником товарів, робіт і послуг має здійснюватися у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), яким установлено правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас відповідно до Закону України від 02.12.2020 № 1021-IX з 01.07.2021 перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, що встановлений у частині п'ятій статті 3 Закону, буде доповнено новим абзацом, який передбачає, що природний газ, закупівля якого здійснюється суб'єктами ринку природного газу, визначеними Законом України "Про ринок природного газу", на товарних біржах, діяльність яких регулюється законом, що визначає правові умови створення та функціонування (діяльності) товарних бірж, та які відповідають вимогам кодексу газотранспортної системи.
При цьому зазначаємо, що оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону.
Натомість розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
При цьому відповідно дo Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
Тому, ураховуючи зазначене, з питань щодо можливості застосування порядку закупівлі природного газу суб'єктами ринку природного газу на товарних біржах, що запроваджується з 01.07.2021, пропонуємо звернутися до вищезазначених органів виконавчої виконавчої влади.
|
|
|
24.05.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: 1) якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Виникла ситуація: оголошували двічі спрощену закпівлю учасників не було, предмет закупівлі, його технічні, якісні харектеристики, вимоги до учасників не змінювалися, змінювалася лише очікувана вартість придмету закупівлі чи можна при таких умовах укладати договір без застосування процедур на підставі абз. 1 п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості та інших умов, крім встановлених у цій статті, у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.
|
|
|
24.05.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Приймак Елла, просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації.
Якщо на час проведення процедури закупівлі запасних частин до автотранспортних засобів замовник не може визначити повний асортимент і обсяг Товару, у випадку, якщо у замовника виникне потреба в поставці інших запасних запчастин до автотранспортних засобів, не визначених в додатку до Договору (специфікація/калькуляція).
Чи можливо в такому випадку у договорі використовувати пункт:
«Перелік Товару наведений у Додатку № 1 до Договору не є виключним і остаточним. У разі, якщо у Замовника виникне потреба в поставці інших запасних частин, не зазначених в переліку, то сторони укладають додаткову угоду до договору, в якій зазначають перелік і кількість не передбачених запасних частин. Фактичний перелік запчастин буде визначатися у процесі виконання договору згідно з заявками замовника».
А також чи можливо в подальшому укладання додаткових угод та внесення змін до договору з відповідним пунктом.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
22.05.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник відхилив пропозицію участника по причині " учасник процедури закупівлі зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п’ятнадцятою статті 29 цього Закону." Я якості відкритих джерел Замовник використовув інтнернет-сторінки виробників предмету закупііл, та не прийняв до уваги документацію на підтверждення технічних та якісних характеристик предмету закупівлі, та гарантійні листи від виробніиків про поставку товару з технічними та якісними характеристиками згідно специфікації предмету закупівлі. В тендерній документації визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Інтернет сторінки не відносяться до переліку вказаних джерел інформації. Крім того, інтернет сторінки виробників не містять всієї технічної документації та всього спектру товару, вони являються тільки інформвційним ресуросом про загальні можливості виробника, тому не можут слугувати для прийняття рішення, що виробник не має продукції як предмет закупівлі. Чи правомірне рішення Замовника в даному випадку ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
При цьому замовник самостійно визначає установу, організацію, до компетенції якої належить підтвердження інформації, наданої учасником.
Разом з тим виходячи зі змісту частини другої статті 44 Закону за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
У свою чергу, відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Водночас питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|