|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Підкажіть, якщо визнано переможця по тендеру, чи може Замовник відхилити процедуру закупівлі на стадії оформлення договору за відсутністю фінансування. Чи буде застосовано до Замовника якісь санкції, чи є відповідальність.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини шостої статті 33 Закону Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся.
Поряд з цим Законом передбачено право замовника згідно з пунктом другим частини п’ятої статті 32 Закону визнати тендер таким, що не відбувся, у разі, зокрема скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг.
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. В лютому 2020 року укладено прямий договір на суму 4600 грн., відповідно, в додатку до річного плану закупівель була запланована аналогічна сума. В червні поточного року виконавець змінює тарифи за послуги в сторону збільшення. Загальна сума договору збільшиться приблизно на 300 грн. Згідно з ч.6 Розділу Х Закону України "Про публічні закупівлі" зміни до договорів про закупівлю, укладених до 19.04.2020 вносяться в порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону. Чи правильно буде внести зміни в договір наступним чином:1.) збільшуємо в річному плані закупівель суму на 300 грн.; 2.) укладаємо додаткову угоду про зміну ціни; 3.) в електронній системі договір (додаткову угоду) та/або повідомлення про внесення змін до договору НЕ публікуємо. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону.
Ураховуючи вимоги пункту 11 частини першої статті 10 Закону, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю: повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону - протягом трьох робочих днів з дня внесення змін.
Ураховуючи викладене, повідомлення про внесення змін до договору, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю, укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 13 Закону, та у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 41 цього Закону.
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
1.Роз’ясніть будь-ласка чи може Замовник застосовувати пункт 16 статті 29 Закону у разі якщо Учасником не було надано у пропозиції на відповідність кваліфікаційним критеріям, документів що вимагалися тендерною документацією, а саме: копій аналогічних договорів та листа-відгуку. Відповідь прошу надати у форматі "так" чи "ні", переписувати положення Закону не потрібно.
2. Абзац 2 частини пункту 1 статті 31 Відхилення тендерних пропозицій визначає підставу відхилення у відповідності до абзацу 1 частини 3 статті 22 , яка в свою чергу визначає що Замовник може зазначити і іншу інформацію та вимоги у тендерній документації. Чи слідує з цього що однією з підстав відхилення є невідповідність умовам тенедерної документації, яка вимагалась пропозиції Учасника. для учасників відхилення. Відповідь прошу надати у форматі "так" чи "ні", переписувати положення Закону не потрібно. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь міститься у запиті 800/2020 (питання 1) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Перелік підстав для відхилення визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Відповідно до абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Отже, якщо замовник встановив в тендерній документації іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та учасник не відповідає таким вимогам, у такому разі замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі на підставі абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону.
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. В 2019 році ми провели відкриті торги за результатами яких уклали договір з переможцем закупівлі на добудову школи на суму 6 млн.грн.. В зв'язку з тим, що профінансовано було лише частину робіт, - сторонами було підписано додаткову угоду, згідно якої в 2019 році оплачено частину робіт на 1 млн.грн. В договорі 2019 року вказано, що він діє до 31.12.2019 року або до повного виконання робіт або до повного виконання сторонами договірних зобов'язань, а в частині розрахунків до повного його виконання. В електронній системі ми вже прозвітували про виконання договору. На 2020 рік проектно-кошторисна документація не буде коригуватися. Чи можемо ми укласти з тим самим підрядником договір за переговорною процедурою закупівлі по Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції від 19.04.2020 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 13 Закону.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.
Отже, у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 40 Закону замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі.
Разом зтим замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому згідно з частиною десятою статті 11 Закону та пунктом 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону уповноважена особа або тендерний комітет здійснюють вибір процедури закупівель.
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
У зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі» прошу надати роз’яснення з приводу наступного.
Замовником (органом державної влади, розпорядником бюджетних коштів) для забезпечення діяльності своїх відділень, розміщених у різних районах області, у 2006, 2007, 2012 та 2015 роках укладено декілька прямих договорів на закупівлю послуг з поводження з побутовими відходами загальною вартістю 80 тис.грн. Вказані договори є діючими, оскільки строк їх дії щороку пролонгується на наступний рік на тих же умовах. На теперішній час, органами місцевого самоврядування затверджено постачальникам нові (збільшені) тарифи на надання послуг з поводження з побутовими відходами на підставі чого суми договорів підлягають збільшенню.
В той же час, частинами 2 - 4 ст. 35-1 Закону України «Про відходи» передбачено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами. Таким чином, виконавці послуг з поводження з побутовими відходами, які стали переможцем конкурсу та визнані надавачем послуг на певній території, є своєрідними монополістами на відповідній території. Тобто, замовник може укласти договір на закупівлю послуг з поводження з побутовими відходами лише одним виконавцем. При цьому ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачає такої підстави для укладання договору без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
Враховуючи наведене прошу надати роз’яснення:
- Яким чином Замовнику можливо правильно врегулювати договірні правовідносини: 1) шляхом внесення змін діючого договору в частині зміни тарифів та суми договору або 2) розірвання діючих договорів (у зв’язку із перевищенням порогу, передбаченого ч. 3 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі») та укладання нового договору в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- Чи зобов’язаний Замовник у кінці бюджетного року відмовитися від продовження строків дії договорів та розпочати укладання договорів на закупівлю послуг з поводження з побутовими відходами в порядку, передбаченому ст. 14 Закону України «Про публічні закупівлі», або має право, враховуючи абз. 4 п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», погодитися на продовження строку дії договорів, укладених до набрання чинності Законом України «Про публічні закупівлі».
Заздалегідь вдячна за роз’яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", який містить інформацію щодо виконання укладених договорів.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|