|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Відповідно до Постанови КМУ від 05.04.2012 №321 «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліків таких засобів» орган соціального захисту здійснює забезпечення відповідних категорій населення протезами, ортезами, кріслами колісними та іншими технічними засобами реабілітації (далі – ТЗР) згідно з тристоронніми договорами (установа – підприємство- особа з інвалідністю).
Особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники обирають підприємство і повідомляють орган соціального захисту населення про вибір такого підприємства.
Орган соціального захисту населення протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення про вибір підприємства особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками повідомляє підприємство щодо такого вибору, про що робиться відповідна відмітка у банку даних.
Підприємство протягом наступних 20 робочих днів подає органу соціального захисту населення згоду/відмову на забезпечення відповідним технічним та іншим засобом реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи, про що підприємством робиться відповідна відмітка у банку даних.
Орган соціального захисту населення після надання згоди та внесення підприємством до банку даних необхідної для формування договору інформації формує в банку даних протягом п’яти робочих днів тристоронній договір.
Відповідно до п.7 розділу 2 наказу Мінекономіки від 15.04.2020 року №708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»визначення предмета закупівлі протезних виробів (у тому числі протезно-ортопедичних виробів, ортопедичного взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожної особи з інвалідністю та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням.
Враховуючи вищезазначене просимо надати роз’яснення, чи необхідно управлінню здійснювати забезпечення осіб з інвалідністю ТЗР шляхом оприлюднення річного плану в системі Прозоро та проведенням відповідної закупівлі?
Як проводити закупівлю вартістю понад 50тис.грн., якщо Постачальника обирає особа з інвалідністю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 705/2020 за посиланням https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=78f94c35-889a-436f-aa9c-5329e71c881b
|
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Відповідно до частини першої статті 75 Господарського кодексу України державні підприємства у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі», оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України «Про публічні закупівлі», звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього.
Згідно з відповіддю Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запит 794/2020, яка оприлюднена на сайті, «юридичні особи, які зазначені у статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, зазначені у пункті 1 та 2 частини першої статті 3 Закону».
Водночас, відповідно до п.12 ч.1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель оприлюднюється протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
З огляду на викладене вище, прошу надати роз’яснення у який строк (3 робочих чи 7 календарних)та в якому порядку оприлюднювати звіт про укладений договір про закупівлю на виконання вимог ст.75 Господарського кодексу України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 13 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель - протягом трьох робочих днів з дня укладення договору про закупівлю.
Так, пункт 13 частини першої статті 10 Закону застосовується до замовників у розумінні Закону.
Водночас юридичні особи, які зазначені у частині першій статті 75 ГК України та не є замовниками у розумінні Закону, оприлюднюють звіт про договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень у строки та відповідно до умов, визначених статтею 75 Господарського кодексу України.
При цьому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Просимо надати пояснення щодо Положення про Уповноважену особу (далі- УО) в ОМС. Штатний розпис організації містить відділ договірної роботи та публічних закупівель (4 особи але посади фахівця з публічних закупівель не має і не має потреби вводити окрему посаду, тому прийнято рішення визначити УО -начальника договірної роботи і публічних закупівель, при цьому Положення про відділ не передбачає функції УО).
Питання : Як правильно прописати в Положенні та в Розпоряджені про визначення УО спосіб № 1 (п.1.ч.1. ст.11 ЗУ) а саме визначення УО з працівників замовника щоб уникнути корупційних ризиків?
Варіант № 1 : Прописати в Положені та в Розпоряджені про визначення УО, що УО визначається замовником , шляхом покладання на працівника із штатної чисельності функцій УО і все крапка!? Тобто не прописувати в Положені, що це додаткова робота з відповідною доплатою як це прописано в ЗУ, для подальшого уникнення корупційних ризиків.
Варіант № 2 :в Положенні про УО (для ОМС)все ж таки прописати чітко спосіб визначення УО як передбачено п.1. ч.1. ст. 11 ЗУ( тобто СПОСІБ визначення УО - визначається замовником , шляхом покладання на працівника із штатної чисельності функцій УО як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно законодавства, при цьому в самому Розпоряджені Замовника про визначення УО зазначити що функції УО покладаються із числа працівників замовника (зазначити посаду та П.І.Б.) і не встановлювати таку доплату а також не зазначати що це додаткова робота з відповідною доплато. Також не проводити таку доплату за цю роботу та додаткове навантаження щоб уникнути корупційних ризиків.
Питання № 2 : Чи може Замовник ОМС проводити преміювання такого працівника (який виконує функції УО) за таке додаткове навантаження, тобто не доплата а премія при цьому таку премію передбачити Положенням і на підставі окремого розпорядження Замовника про надання такої премії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, який містить інформацію про Положення про уповноважену особу та способи призначення уповноваженої особи.
|
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник у ТД викладає вимогу щодо підтвердження відповідної кваліфікації працівників Учасника - наявність диплому та курсів підвищення кваліфікації.
Закупівля - бюджетне фінансування.
1.Чи має Учасник змогу подава покументи про освіту та документ підвищення кваліфікації не державного зразку?
2.Робітник не має відповідної кваліфікації, є тільки початкова освіта. Для підтвердження його кваліфікації чи достатньо буде подати тільки довідку про підвищення кваліфікації вільного зразку (не державного зразку)?
З повагою, Вікторія
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
У свою чергу, відповідно до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
|
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 1 частини 5 статті 3 Закону України від 19.09.2019 № 114-ІХ, зокрема, передбачено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи та послуги, закупівля яких згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки.
У зв'язку з цим питання:
1. Які заходи відносяться до спеціальних заходів безпеки?
2. Чи відносяться до цього пункту будівельні роботи, якщо проєкту на їх виконання присвоєно ступінь обмеження “Для службового користування”.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону встановлена статтею 3 Закону.
Водночас частиною п’ятою статті 3 Закону встановлено перелік випадків, коли Закон не застосовується.
Так, відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 3 Закону, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”, або які згідно із законами України потребують спеціальних заходів безпеки.
Поряд з цим, відповідно до статті 1 Закону України “Про державну таємницю” державна таємниця – вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України “Про державну таємницю”, державною таємницею і підлягають охороні державою.
Таким чином, у разі якщо закупівля товарів, робіт і послуг становить державну таємницю, яка визнана у порядку, встановленому Законом України “Про державну таємницю”, або закупівля товарів, робіт і послуг потребує спеціальних заходів безпеки, замовник здійснює таку закупівлю без застосування порядку, встановленого Законом.
При цьому Закон не містить випадків щодо його незастосування, у разі, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, інформація про які становить інформацію для службового користування.
В інших випадках замовник здійснює закупівлю, в порядку визначеному Законом, керуючись при цьому вартісними межами, визначеними в частині першій статті 3 Закону/пункті 28 частини першої статті 1 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить віднесення предметів закупівель до таких, на які не поширюється дія Закону в конкретних випадках.
|