|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Чи є правомірним використання посади директора при підписанні фізичною особою - підприємцем тендерних документів, поданих на розгляд? Чи може тендерний комітет Управління освіти визначати таку тендерну пропозицію учасника, як пропозицію переможця у закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Статтею 22 Закону встановлені обов’язкові складові, які повинна містити тендерна документація.
Вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 5 Закону та з дотриманням законодавства в цілому.
Тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону.
При цьому розгляд тендерних пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. У свою чергу, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону.
|
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, 15.03.20 був укладений прямий договір (без застосування процедур закупівель) між бюджетною організацією та постачальником бензину (код 09130000-9) на суму 140,0 тис. грн. При цьому в плані закупівель передбачено 199 тис.грн. (по коду 09130000-9). Питання: станом на 27.08.20 існує додаткова потреба закупівлі бензину, чи можливо змінити істотну умову договору - збільшити суму діючого договору на 12 тис.грн., (договір укладений без процедури і не є договором про закупівлю в розумінні Закону, тому можливо змінити істотні умови)? Чи потрібно вже проводити спрощену закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування закупівель зокрема розглянуто у запитах 366/2020, 493/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями; https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=61a9df4f-1188-4262-bc63-3ea78fa734c7&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, у зв’язку із специфікою роботи установ спортивного спрямування, а також зважаючи на зміни в Календарному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області спричинених пандемією коронавіросної хвороби (Covid-19), враховуючи спричинені труднощі в плануваннях дат проведення даних заходів, забезпечення таких заходів необхідними спортивними спорудами, а також спортивним інвентарем та обладнанням з урахуванням специфіки виду спорту та вимог, встановлених правилами спортивних заходів з відповідного виду спорту, просимо надати роз’яснення пункту 6 розділу II Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі України та сільського господарства України від 15.04.2020 р. № 708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»: «Визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України», чи можна керуватися даною нормою при плануванні та проведення спортивно-масових заходів обласного рівня за умови їх включення в Календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області?
Чи необхідно вказувати інформацію про конкретний спортивний захід при здійсненні публічних закупівель для його потреб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Пунктом 3 розділу І “Загальні положення” Порядку передбачено загальне визначення предмета закупівлі товарів і послуг, яке визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку визначення предмета закупівлі товарів (крім лікарських засобів) і послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань, всеукраїнських масових фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, у тому числі заходів із фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, а також висвітлення таких спортивних заходів з видів спорту осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивної реабілітації, здійснюється за обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного спортивного заходу (або забезпечення участі в ньому чи його висвітлення), якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України.
Отже, предмет закупівлі послуг з проведення спортивних заходів визначається відповідно до пункту 6 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку у разі якщо такий захід включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України.
В іншому випадку предмет закупівлі послуг визначається згідно розділу І “Загальні положення” Порядку.
Водночас оскільки відповідно до положення Міністерство молоді та спорту України (Мінмолодьспорт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 220, (Мінмолодьспорт) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у молодіжній сфері, сферах фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання та затверджує порядок складення календарних планів фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів, а також вимоги до змісту положення (регламенту) про офіційні фізкультурно-оздоровчі заходи або спортивні змагання; Єдиний календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, з питання взаємозв’язку Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України з Календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів області пропонуємо додатково звернутися до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Скажіть будь ласка, чи буде порушенням чинного законодавства, якщо Замовник у тендерній документації у розділі "Оцінка тендерної пропозиції" доповнив розділ наступним текстом: "За умови рівних цінових пропозицій тендерний комітет на своєму засідання визначає Переможця простою більшістю голосів за оцінкою якості поданих документів та технічними можливостями Учасника"? Дане доповнення здійснено у зв'язку з тим, що подібний випадок не урегульовано діючим законодавством
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі – учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим пунктом 15 частини першої статті 1 Закону визначено, що найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція – тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 цього Закону.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.
|
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла у суб’єкта запиту як замовника процедури закупівлі.
Так, процедура закупівлі (відкриті торги) здійснюється суб’єктом запиту згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» в попередній редакції станом на 17 квітня 2020 року (дата оприлюднення оголошення).
Учасником процедури закупівлі рішення замовника про визначення переможця торгів було оскаржено до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, рішенням якої в задоволені поданої скарги відмовлено.
Вказану відмову учасник процедури закупівлі оскаржив до суду, подавши заяву про забезпечення позову, яку суд задовольнив частково: заборонив продовжувати процедуру закупівлі, та зокрема, заборонив замовнику процедури закупівлі на період розгляду справи у суді укладати договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі.
Внаслідок судової заборони, договір про закупівлю з переможцем процедури закупівлі у строки, визначені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», не було укладено.
У зв’язку з вищевказаним, просимо надати наступні роз’яснення:
1). Чи поновлюються строки укладення договору про закупівлю з переможцем процедури закупівлі, визначені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», у разі скасування судової заборони на укладання договору про закупівлю? Яким державним органом такі строки поновлюються?
2). Чи можливо укладення договору про закупівлю з переможцем процедури закупівлі з пропущенням строків, визначених ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вини у такому пропущені не має ні в замовника торгів, ні в переможця процедури закупівлі?
3). Якщо строки, визначені ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», не поновлюються, або є не можливим укладення договору про закупівлю з пропущенням вище зазначених строків, чи може пропущення цих строків бути підставою для відміни торгів?
Наприклад, відміна торгів з підстав, викладених ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель)?
Дякуємо за надані роз’яснення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1099/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b1b1882-4a76-491c-8797-dc8bd428260c&lang=uk-UA
|