|
|
05.08.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
доброго дня, підкажіть чи можна вважати статут одним із документів, що підтверджує право підпису тендерної документації на повноваження особи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 839/2017 та 427/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=792651a6-1d2e-49dc-87a2-3258fa744f08&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd73f3c0-3b5f-42ae-860f-4bdce99bea52&lang=uk-UA
|
|
|
05.08.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент відповідно до положень ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закону) є замовником. Відповідно до п. 1 Положення про департамент, департамент виконує функції замовника з будівництва, реконструкції та капітального ремонту об'єктів житлового-комунального та соціального призначення.
Під час будівництва зазначених об'єктів непоодинокі випадки, коли проєкти будівництва за різними обставинами зазнають коригувань. Через зазначені коригування в проєкті суттєво змінюються передбачені ним роботи, або виникають нові додаткові роботи, що не були передбачені первинним проєктом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону України "Про публічні закупівлі" замовником може бути застосована як виняток переговорна процедура закупівлі у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
В згаданій статті наведені деякі умови проведення переговорної процедури: основний договір, загальна вартість додаткових робіт, стосовно яких у департаменту є наступні питання.
1)У зв'язку з тим, що Закон не містить визначення терміну – основний договір, тому є необхідність розтлумачити, що у розумінні Закону є основним договором, про який йдеться у п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону? Чи є можливість одночасного існування двох або більше основних договорів за одним тим самим об'єктом будівництва, у випадку закупівель додаткових робіт за процедурою відкритих торгів? Чи повинен бути основний договір таким що виконується на час проведення переговорів щодо закупівлі додаткових робіт до нього, чи припускається варіант переговорів також у випадку спливу терміну дії основного договору рік або два роки тому?
2)Розтлумачте, про яку загальну вартість додаткових робіт йдеться у п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону?
3)Чи можливе вдруге (втретє, вчетверте…) застосування переговорної процедури закупівель додаткових робіт у випадку, коли загальна сума робіт за першою (другою, третьою….) переговорною процедурою та очікуваною вартістю нових додаткових робіт не перевищують 50% від основного договору про закупівлю робіт?
4)Чи може бути підтвердженням наявності необхідності у закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника простий запис про це в обґрунтуванні переговорної закупівлі у повідомленні про намір укласти договір, чи для цього необхідні експертні висновки?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
Отже, замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої пунктом п’ятим частини другої статті 40 Закону протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт (по одному чи декількох договорах за результатами переговорної процедури закупівлі) чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю та за умови обґрунтування такої підстави.
При цьому 50 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного основного (первинного) договору про закупівлю з урахуванням змін, внесених до нього (у разі наявності).
Поряд з цим замовник може провести декілька переговорних процедур (у разі необхідності) за умови, якщо загальна вартість таких додаткових робіт або послуг в цілому не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю та за умови обґрунтування такої підстави.
Водночас аналогічна відповідь щодо підтверджуючих документів під час проведення переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 1224/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37481daf-7b78-4d99-b6de-1d7191b15584&lang=uk-UA
|
|
|
05.08.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи має право замовник вимагати від учасника на підтвердження технічних, якісних та кількісних характеристик інші документи ніж маркування, протоколи випробувань чи сертифікати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що за змістом питання міститься у запиті 1383/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d0c221ba-ea0d-422c-ad82-26b4eb80e146&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
04.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Ми комунальне підприємство, яке обслуговує багатоквартирні будинки. В процесі ведення діяльності постійно виникає потреба в придбанні тих чи інших товарів для виконання ремонтів (труби, запасні частини, вироби, інструменти, кріпильні матеріали і т.п.). Запланувати такі закупівлі на початку року неможливо тому, що вони повністю залежать від того, що вийшло з ладу в конкретний день. На початку року ми виходили з положення внесенням змін до річного плану і укладанням прямих договорів без використання електронної системи закупівель по кожному окремому випадку закупівлі та з подальшим оприлюдненням звіту про укладений договір (так як загальна вартість по тому чи іншому предмету закупівлі, який визначався по четвертій цифрі ЄЗС в річному плані не перевищувала 50 000 грн.).
Зараз в деяких випадках сумарна вартість всіх проведених закупівель по предмету закупівлі, зазначеному в річному плані і визначеному по четвертій цифрі ЄЗС наближається до граничної суми в 50 000 грн.
Згідно Закону після цього ми повинні проводити спрощену закупівлю. Але як кожен раз для закупівлі декількох метрів труби чи банки герметика чи десятка саморізів, дюбелів цвяхів і т.п. проводити спрощену процедуру (а в подальшому відкриті торги)? Як бути в таких випадках? Чи можемо ми і надалі проводити закупівлі без використання електронної системи як по новому предмету закупівлі зважаючи на те, що ці витрати передбачити (а отже і запланувати) не можливо? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
04.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне некомерційне підприємство, яке забезпечує потреби територіальної громади, діяльність якого не здійснюється комерційній основі, надає медичні послуги. Підприємство отримує фінансування згідно програми медичних гарантій за укладеними договорами з НСЗУ. Крім того, надає платні медичні послуги.
Чи підпадають під сферу застосування Закону кошти, отримані від реалізації платних послуг.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.
|