|
|
20.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Згідно ч. 1 Статті 2. Закону До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать:
3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів. Дайте відповідь будь ласка, чи є Одеський обласний благодійний фонд реабілітації дітей-інвалідів «Майбутнє» замовником в розумінні закону, якщо Фонд здійснює надання реабілітаційних послуг дітям з інвалідністю згідно укладених договорів про відшкодування вартості послуг з департаментом праці та соціальної політики. Відшкодування відбувається згідно Міської цільової програми надання соціальних послуг, згідно якої фонд зазначений виконавцем даної програми. Чи повинен Фонд здійснювати закупівлю товарів/робіт та послуг за кошти отримані, як відшкодування вартості наданих Фондом послуг з дотриманням вимог ЗУ "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат.
Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
|
|
|
20.08.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може бути накладений штраф на замовника за невідхилення тендерної пропозиції , яка підлягала відхиленню при проведенні спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Водночас статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі у разі настання яких передбачена відповідальність. При цьому Кодекс не передбачає накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у разі невідхилення пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до Закону під час проведення спрощеної закупівлі.
Поряд з цим згідно з частиною двадцятою статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.
Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
|
|
|
20.08.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. До договору можуть бути внесені зміни в випадках, передбачених частиною 5 цієї статті, такі зміни оформлюються додатковими угодами. В Державному підприємстві для проведення процедур закупівель утворений тендерний комітет. Договори та додаткові угоди до них підписує керівник підприємтвта та/або уповноважена ним на підписання договорів особа по довіреності. Хто повинен приймати рішення про внесення змін до договору, укладеного за результатми процедур закупівель, в порядку ч.5 ст.41 Закону: тендерний комітет чи керівник підприємтвта та/або уповноважена ним на підписання договорів особа по довіреності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 4 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом. Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).
Так, у пункті 2.7 розділу ІІ Примірного положення визначені головні функції тендерного комітету при організації та проведенні процедур закупівель.
Водночас Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень щодо прийняття рішення тендерним комітетом стосовно виконання зобов’язань за договором про закупівлю.
|
|
|
20.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Орендодавець, отримавши реєстраційний внесок учасників аукціону по оренді державного майна від оператора електронного майданчика,як може розпорядитися зазначеними коштамм?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Разом з тим, питання визначення потреб організації-замовника, можливості та доцільності придбання предмета закупівлі належать до компетенції замовника та не є предметом регулювання цього Закону.
При цьому у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.
Водночас згідно зі статтею 1 Закону України “Про Фонд державного майна України” Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Тому, з питання, що стосується оренди державного та комунального майна, пропонуємо звернутися до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
|
20.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
В зв'язку з ситуацією, що склалася, а саме проведення місцевих виборів прошу надати роз'яснення стосовно закупівлі тонерів для картреджів та папіру для друку списків виборців, адже в ч.5 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" в новій редакції від 19.04.2020 року прописані випадки, на які не поширюється дія Закону, а саме: абз.16)" бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, паспорти, бланки документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, бланки інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, виборчі бюлетені з виборів Президента України та/або народних депутатів України, марки акцизного податку, що виготовляються підприємствами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, а також товари і послуги, необхідні для їх виготовлення;", а для проведення процедури відкритих торгів необхідно приблизно 30 календарних днів, коли будуть віділенні кошти ЦВК на придбання зазначених вище товарів поки що невідомо. Тому прошу надати роз'яснення як вірно трактовати Закон при придбані товарів (укладання прямих договорів або проведення відкритих торгів), які потрібні для проведення місцевих виборів щоб не зірвати процес проведення місцевих виборів. Буду дуже вдячна за роз'яснення питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюється замовниками, виходячи з вартісних меж предмета закупівлі та у спосіб, установлений Законом. Водночас питання щодо вартісних меж та пов'язаних з цим способів закупівлі розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
Разом з тим частиною п'ятою статті 3 Закону установлений перелік випадків, на які не поширюються дія цього Закону. Цей перелік випадків є вичерпним. В інших випадках замовник здійснює закупівлю в один із способів, керуючись вартісними межами, що встановлені Законом.
|