|
|
28.08.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. На сайті Прозорро з кодом ДК 35740000-3 «Симулятори бойових дій» є безліч публічних закупівель, предметом яких є - Системи лазерного симулятору двостороннього вогневого контакту (комплект тренажерів для тактичної підготовки та тренування). В технічних завданнях по таким закупкам вказані комплекти лазерних тренажерів з перелік складових комплекту та в такий комплект входить чомусь планшет з програмним забезпеченням. Саме програмне забезпечення, наскільки нам відомо, належить до іншого коду ДК 48510000-6 Пакети комунікаційного програмного забезпечення.
Однак, більшість Замовники оголошують закупівлю лазерних тренажерів разом з програмним забезпеченням та мотивують це тим, що їм потрібно закупити комплект лазерних тренажерів для тренування бійців, який без програмного забезпечення та планшету не працює. Товари разом з ПО - є складовими цілісного комплекту, тому вони оголошують одну закупівлю під одним кодом ДК 35740000-3 «Симулятори бойових дій» так як всі складові комплекту і програмне забезпечення належать до симуляторів бойових дій.
Проте, нам відомі також Замовники, але їх менше, які проводять окремо закупівлю за кодом ДК 35740000-3 «Симулятори бойових дій» - Системи лазерного симулятору двостороннього вогневого контакту (комплект тренажерів для тактичної підготовки та тренування) без програмного забезпечення та Закупівлю на Програмне забезпечення системи лазерного симулятору двохсторонньго вогневого контакту за кодом ДК 48510000-6 «Пакети комунікаційного програмного забезпечення».
Виникає питання у нас, як у учасників закупівель-наскільки правомірно об’єднувати програмне забезпечення разом з комплектом лазерних тренажерів під одну закупівлю та під один код ДК?
Наскільки правомірно розбивати начебто цілісний комплект на окрему закупівля товарів та окрему закупівлі програмного забезпечення для таких товарі, але під різними кодами ДК? Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас аналогічна відповідь міститься у запиті 1871/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1bb3e6aa-6162-40dd-86c8-070cf9c4a819&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
28.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У бюджетної установи на початку року у річному плані закупівель було передбачено 83000,00 грн на оплату розподілу газу. Договір було заключено на 45000,00грн. Зараз, у зв’язку із збільшенням ціни та збільшенням обсягу, виникла необхідність у збільшенні суми договору на 30000,00 грн. Скажіть, будь-ласка, можна заключити додаткову угоду чи необхідно заключати новий договір і чи можливо здійснити закупівлю без застосування скороченої процедури зіславшись на відсутність конкуренції з технічних причин(ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі»)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді містяться у запитах 1116/2020 та 1505/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e28b7880-72db-458d-86bc-c1d9504b41c4&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1b394a5e-3f89-461c-8716-91740607d25c&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
28.08.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником в тендерній документації однією із вимог вказано - "замовник вимагає від учасника-переможця внесення ним забезпечення виконання договору. Учасник-переможець не пізніше дати укладення договору надає забезпечення виконання договору у розмірі, що відповідає 5 відсоткам вартості договору у формі депозиту безвідсоткового (шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника)."
Вважаємо дану вимогу дискримінаційною, оскільки це досить велика сума коштів, яку потрібно в повному обсязі перерахувати на казначейський рахунок замовника. Існує вид тендерного забезпечення - банківська гарантія, яку можливо зробити в розмірі 0,5% для робіт, 3% для послуг, який значно вигідніший в фінансовому плані для учасника торгів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому статтею 27 Закону врегульоване питання встановлення забезпечення виконання договору про закупівлю. Так, замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю.
Поряд з цим, частиною першою статті 24 Закону встановлено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
|
|
|
28.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Проводилась процедура закупівлі відкритих торгів. Переможець торгів має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), але згідно ст.17 Закону України, такий учасник повинен здійснити заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості. Учасник надав листи в податкову, має копії цих листів з вхідними номерами, що податкова їх зареєструвала, але не отримав відповідь, щодо реструктуризації боргу. Чи можна вважати, що на підставі цих листів учасник здійснив заходи, щодо щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Отже, відповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації, зокрема підставам, встановленим у статті 17 Закону визначається замовником самостійно.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06 розміщено лист від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”.
При цьому питання розстрочення і відстрочення заборгованості регулюється Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 “Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків”.
Так, згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику та відповідно до покладених на неї завдань, зокрема приймає рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань та/або податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки, повідомляє Мінфіну про прийняті рішення та здійснює їх погодження з Мінфіном у випадках та порядку, визначених законодавством.
Тому з питання роз"яснення процесу розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) пропонуємо звернутися до Державної податкової служби України.
|
|
|
28.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Відділом молоді та спорту Сєвєродонецької міської ради (надалі - Замовник) були розпочаті відкриті торги 16.07.2020 року, щодо закупівлі ДК 021:2015 - 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи (Поточний ремонт м’якої покрівлі комплексної дитячо-юнацької спортивної школи 1 за адресою: вул. Федоренка, 33а), ідентифікатор закупівлі № UA-2020-07-16-001715-c.
28 липня 2020 року в місті Сєвєродонецьк Луганської області було створено Військово-цивільну адміністрацію разом з чим припинені повноваження Сєвєродонецької міської ради (Указ Президента України № 297/2020 від 28 липня 2020 року «Про утворення військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області»).
Замовник як орган місцевого самоврядування який підпорядковується Сєвєродонецькій міській раді також втратив свої повноваження на підписання документів як паперових так і електронних в наслідок чого після завершення аукціону 03.08.2020 року, щодо закупівлі ДК 021:2015 - 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи (Поточний ремонт м’якої покрівлі комплексної дитячо-юнацької спортивної школи 1 за адресою: вул. Федоренка, 33а), ідентифікатор закупівлі № UA-2020-07-16-001715-c Замовник не зміг довести до логічного завершення періоди кваліфікації та укладання договору з переможцем процедуру закупівлі відкриті торги, і порушив строки кваліфікації переможця процедури закупівлі відкриті торги.
У зв'язку з чим Замовник звертається до Вас з проханням надати роз'яснення чи вважається порушенням строку кваліфікації переможця відкритих торгів які виникли не з вени Замовника причиною для відміни процедури закупівлі відкриті торги згідно підпункту 2 (неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути) пункту 1 (Замовник відміняє тендер у разі) Статті 32 (Відміна тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.
Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
При цьому рішення приймаються замовником самостійно.
|