|
|
25.11.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Предметом діяльності Міського комунального підприємства «Яворіввода» відповідно до Статуту являється видобування, збирання, очищення та розподілення води (центральне водопостачання та водовідведення). Просимо Вас роз»яснити чи поширюється на МКП «Яворіввода» дія п.4 ч.1 ст.2 Закону України про публічні закупівлі, а саме чи є МКП «Яворіввода» Замовником в окремих сферах господарювання, який здійснює діяльність передбачену п.4 ч.2 ст.2.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
|
|
|
25.11.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Після проведення переговорів з учасником процедури, складаеться протокол переговорів. Даний протокол містить всю інформацію про хід проведення переговорів, кого запрошено як представника учасника, затверджується ціна на товар.В кінці протоколу зазначені уповноважені особи Тендерного комітету і представник учасника, з місцями для підпису. Чи дійсний протокол без підпису представника учасника? Та який Закон регулює порядок проведення переговорної процедури?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|
|
|
25.11.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України "Про здійснення публічних закупівель" встановлено, що Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Однак на сайті судової влади при відкритті провадження можливо побачити лише номер справи, а номер провадження не визначено.Отже, номер провадження не можливо вказати протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження у зв'язку з його відсутністю. Яким чином замовнику виконувати зазначену вимогу України "Про здійснення публічних закупівель"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини десятої статті 8 Закону у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Додатково зазначаємо, що на сайті судової влади України міститься інформація щодо списку судових справ, призначених до розгляду та стану розгляду справ.
При цьому відповідно до пункту 2.8.5. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами) на веб-порталі судової влади України щоденно оприлюднюється така інформація:
список судових справ, призначених до розгляду (дата та час розгляду судової справи; склад суду; єдиний унікальний номер судової справи; сторони у справі; суть судової справи).
інформація щодо стадій розгляду судових справ (назва суду; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження; дата реєстрації; склад суду; сторони у судовій справі; суть судової справи; стадія розгляду судової справи; звіт про автоматизований розподіл судової справи).
Отже, у разі оскарження замовником висновку до суду в електронній системі закупівель зазначається відповідна інформація, а після відкриття провадження у справі замовник зазначає в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
25.11.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Умови:
1. Категорія замовника: юридична особа, яка здійснює діяльність в окремій сфері господарювання, зазначене в п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII (в редакції 114-IX) (далі – Закон).
2. Абз.2 ч.1 ст.4. Закону – Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
3. п.11 ч.1 ст.1. Закону – замовники - суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
4. Лист Мінекономіки https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06 від 10.04.2020 №3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника” розкриває питання, зокрема «Хто повинен затверджувати річний план закупівель?», де зазначено: «…виходячи зі змісту статті 11 та розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону, оскільки відповідальною за процедури закупівель є уповноважена особа та тендерний комітет, то їх планування та оприлюднення здійснюється уповноваженою особою або тендерним комітетом.
При цьому оскільки відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі є уповноважена особа, планування та оприлюднення таких закупівель буде здійснювати виключно уповноважена особа.
Водночас замовник самостійно в Положенні про тендерний комітет та уповноважену особу визначає функціональні обов’язки таких осіб».
5. Враховуючи усі потреби, великі обсяги закупівель, розподіл повноважень та необхідність оперативно вносити зміни до Річного плану закупівель, відповідно до норм Закону, на нашому підприємстві створено тендерний комітет для проведення процедур закупівель та визначено уповноважені особи.
6. Законодавчо не встановлено вимог про не можливість покладання на уповноважену особу обов’язків з огляду на їх спеціалізацію в закупівельному процесі (організація/планування закупівель та безпосереднє проведення закупівлі).
Питання:
Чи має право Замовник своїм розпорядчим документом, для контролю коректності меж застосування Закону, враховуючи загальну потребу за кожним предметом закупівлі, та для централізації плану закупівель Замовника, визначити уповноважену особу (всього визначається потреба Замовника у більше трьох УО з окремим функціоналом), котра буде відповідальною виключно за організацію планування, внесення змін до річного плану закупівель Замовника, його затвердження та оприлюднення (абз.2 ч.1 ст.4. Закону)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання містяться в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20
При цьому консолідацію потреб організації в цілому у закупівлі товарів, робіт та послуг може здійснювати будь-яка особа або підрозділ, визначені замовником.
|
|
|
25.11.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
avatar
Чим ми можемо допомогти?
22 листопада поточного року набрали чинності зміни до Закону України «Про публічні закупівлі», внесені Законом України «Про внесення змін до статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень”» від 3 листопада 2020 року № 954-IX. В зв’язку із внесеними змінами до пунктів 5 та 6 частини 1 статті 17 чи потрібно вносити зміни до тендерної документації, якщо закупівлю оголошено до 22.11.2020 року?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Законом України від 03.11.2020 № 954-IX “Про внесення змін до статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” у зв’язку з прийняттям Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень” (далі – Закон № 954-IX), який набрав чинності 22.11.2020, внесені зміни до пунктів 5 і 6 частини першої статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”, в яких слова “злочин, учинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний”, “злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний” замінюються словами “кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане”.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Ураховуючи, що така вказівка у Законі № 954-IX відсутня, його норми не розповсюджуються на правовідносини до набрання ним чинності.
|