Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Консультації
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
23.04.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1201 / 1089
19.03.2019 ДП «ПРОЗОРРО» видав наказ № 10 «Про затвердження інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі», який не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Згодом, за день до набрання чинності Нового Закону, ДП «ПРОЗОРРО» видає наказ № 18 «Про внесення змін до Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ «Про публічні закупівлі». Наказ від 19.03.2019 №10 зі змінами у редакції наказу №18 від 17.04.2020 видані з метою впорядкування використання електронної системи закупівель під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» з дотриманням постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» (надалі - Постанова №166) і наказами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.03.2016 № 473 «Про визначення веб–порталу Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування», від 18.03.2016 № 477 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі». Постановою № 166 затверджено Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків. Ч. 2 Розділу «Загальні положення» Постанови № 166 визначено, що адміністратор електронної системи закупівель (далі - адміністратор) – юридична особа, визначена Уповноваженим органом відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу. Відповідно до п. 13 Розділу «Основні завдання та функції адміністратора» Постанови № 166 умови використання електронної системи закупівель для здійснення закупівлі, вартість якої є меншою за вартість, визначену в ч. 1 ст. 2 Закону у попередній редакції, з метою здійснення відбору постачальника товару(ів), надавача послуг(и) та виконавця робіт визначається адміністратором. Адміністратором є ДП «Прозорро», яке наказом №10 від 19.03.2019 р. затвердило Інструкцію про порядок використання електронної системи закупівель, вартість якої є меншою за вартість, що встановлено в абзацах другому і третьому частини першої статті другої Закону України «Про публічні закупівлі». Отже, замовники до введення в дію Нового Закону, оголошуючи публічні закупівлі (допорогові закупівлі) керувалися інструкцією (порядком), затвердженою наказом №10 від 19.03.2019 р. зі змінами. Таким чином, виникає логічне запитання: яку юридичну силу мають нормативні акти, в т.ч., але не виключно накази, інструкції, порядки, визначені Уповноваженим органом з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування в особі ДП «ПРОЗОРРО». Ефективним способом вирішення проблем юридичних суперечностей (колізій) є тлумачення чи/або роз’яснення, що дає можливість виявити суперечливі і колізійні норми в законодавстві, встановити зв’язок загальних і спеціальних норм, допомогти правильно зрозуміти сферу їх дії, коло осіб, на яких поширюється їх дія, зміст того чи іншого законодавчого терміну. В межах своїх повноважень роз’яснення законів, в тому числі умови, порядок та застосування нормативно-правових актів, можуть надавати профільні комітети Верховної Ради України, Міністерства та спеціалізовані відомства. Враховуючи наведене,просимо надати роз'яснення щодо юридичної сили та дотримання нормативних актів ДП «ПРОЗОРРО»? Дякуємо!
Відповідь
23.04.2020 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
1576 / 1588
В прикінцевих положеннях Закону України «Про публічні закупівлі» №114-IX від 19.09.2019 (надалі – Новий Закон) вказано, що процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Таким чином, Замовник має право завершити розпочаті до 19 квітня процедури закупівель за положеннями того Закону, який діяв на момент оголошення закупівлі. Процедурами закупівлі у попередній редакції Закону України «Про публічні закупівлі» 922-VIII зі змінами є: • відкриті торги, • конкурентний діалог, • переговорна процедура закупівлі. При цьому, згідно з абзацом четвертим ч. 1 ст. 2 старої редакції Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини (далі – допорогові закупівлі), Замовники можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. При цьому в Прикінцевих положеннях Нового Закону не відображено право Замовника завершувати публічні закупівлі (надалі - допорогові закупівлі) в порядку, що діяв до введення в дію Нового Закону. Таким чином слідує, що законодавець не відобразив (не врегулював) процедуру (порядок) завершення допорогових закупівель, а саме: - закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тис. грн. - закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких перевищує 50 тис. грн., за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) не перевищує 200 тис. грн., а робіт - 1,5 млн. грн. Згідно до підпункту 95 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 р. № 838) Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель. При цьому, слід відмітити, що відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно – правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи та ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення (ч. 2 ст. 58 Конституції України). На підставі вищевикладеного, прошу надати роз’яснення щодо завершення допорогових закупівель, якщо такі закупівлі оголошено до 19 квітня 2020 року, укладання договору припадає на період після 19 квітня 2020 року, та не порушуючи при цьому вимоги норм ч. 10 ст. 3 Нового Закону. Дякуємо!
Відповідь
23.04.2020 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
1447 / 1421
За результатами закупівлі укладено договір на капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення. У відповідності до ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон). Виходячи зі змісту ст.19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю. В подальшому, договірні взаємовідносини між сторонами здійснюються у відповідності до цивільного та господарського законодавства. В розумінні Закону, процедура закупівлі завершується оприлюдненням звіту про результати її проведення, а не оприлюдненням звіту про виконання договору про закупівлю. Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону договір укладається відповідно до норм ЦКУ та ГКУ з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно ст.638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Частиною 5 ст.318 ГКУ передбачено, що договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін, якими за таким видом договору є підрядник та замовник, предмет договору (найменування об'єкту, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; вартість та порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт). Крім того, правовідносини в сфері капітального будівництва регулюються Постановою КМУ № 668 від 01.08.2005 (Загальні умови). Абзацем 9 п. 30 Загальних умов передбачено право Підрядника ініціювати внесення змін у договір підряду. Згідно п. 98 Загальних умов, у договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Пунком 117 Загальних умов передбачено, що внесення змін у договір підряду чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором підряду або законом. Внесення змін у договір підряду оформлюється додатковою угодою, про що робиться застереження у договорі підряду. Таким чином, постала необхідність внести зміни до договору передбачивши можливість здійснення попередньої оплати. При цьому, просимо врахувати, що вимогами Закону(ст.36) встановлено обмеження щодо внесення змін до договору про закупівлю виключно в частині зміни його істотних умов. Звертаємо Вашу увагу, що умова щодо можливості попередньої оплати не визначена як істотна жодним чинним законом, а її необхідність для договорів підряду в капітальному будівництві не передбачена жодним чинним нормативно-правовим актом. Тому, умова щодо можливості попередньої оплати не є істотною умовою договору про закупівлю, а тому користуючись наданим п.98 Загальних умов правом, підрядник просить внести відповідні зміни до договору. Частина 1 ст.651 ЦКУ передбачає можливість внесення змін до договору за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, ні умовами укладеного договору, ні вимогами чинного законодавства не встановлено обмежень, про які йдеться у вказаній статті ЦКУ. Частина 1 ст.627 ЦКУ передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору проявляється у т.ч. у можливості, наданій сторонам, визначати умови такого договору. Крім того, свобода договору визнається однією із основних засад цивільного законодавства України (п.3 ст.3 ЦК України). Проте, як вже зазначалося вище, умова щодо можливості здійснення попередньої оплати не є істотною умовою договору підряду, а тому до неї не можуть бути застосовані обмеження, передбачені ст.36 Закону. Просимо надати роз’яснення, щодо можливості внесення змін до договору після завершення процедури закупівлі в частині здійснення попередньої оплати.
Відповідь
23.04.2020 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
1115 / 1094
Підскажіть будь ласка. В спрощених закупівлях ми можемо закупити той товар який ми хочемо "наприклад нам потрібен глюкометр Акучек Актив він і тільки він так, як закуплені під цю марку тест смужки до цього глюкометру" Чи можемо ми не прийняти еквівалент товару поданий учасником. Чи це буде порушення Закону??????????
Відповідь
23.04.2020 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
1111 / 1103
Добрий день! Просимо Вас надати роз`яснення щодо допорогових закупівель розпочатих до 19.04.2020року. Що робити? закінчувати по старому Закону України, чи відміняти? Дуже чекаємо відповіді. Дякуємо.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2