Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

У зв’язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України розпорядження від 24 березня 2021 року № 233-р "Про визначення державного підприємства "Українські спеціальні системи" централізованою закупівельною організацією" (далі – розпорядження), передбачені Держстатом як замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі: "48610000-7 Системи баз даних (Послуги з постачання програмного забезпечення системи керування базами даних)", "48760000-3 Пакети програмного забезпечення для захисту від вірусів (Комплексний антивірусний та антиспамовий захист інформаційних ресурсів)", відповідно до додатка 1 до розпорядження, мають обов’язково здійснюватися через централізовану закупівельну організацію (далі – ЦЗО), а саме через державне підприємство "Українські спеціальні системи". Звертаємо увагу на те, що додаток 1 до розпорядження має назву "Перелік товарів, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою", у той час як відповідно до основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, вищезазначені предмети закупівель належать до виду закупівлі – послуги. Крім того, оскільки придбання програмного забезпечення, що є предметами вищезазначених закупівель, Держстат здійснюватиме на правах користування, то відповідно до підпункту 12 підпункту 2.2.4 пункту 2.2 глави 2 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року № 333 (зі змінами), оплата здійснюватиметься за кодом економічної класифікації видатків 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)". Наведене свідчить про неузгодженість між нормативно-правовими актами та містить ознаки правової колізії, що унеможливлює їх виконання без допущення порушень. Закупівля ліцензій програмного забезпечення системи керування базами даних термінова, тому що Держстату необхідно завершити її до кінця травня, оскільки це пов’язано з реалізацією заходів у рамках іншого договору щодо технічної підтримки, супроводження, адаптації нового сервісу та постачання пакетів оновлень програмного комплексу Єдиної інформаційно-аналітичної системи фінансово-господарської діяльності органів державної статистики. Ураховуючи неузгодженість між нормативно-правовими актами, а також нагальну потребу у здійсненні вищезазначених закупівель послуг, просимо надати роз’яснення щодо можливості Держстату як Замовнику самостійно здійснити вищезазначені закупівлі послуг без передачі закупівель ДП "Українські спеціальні системи" як ЦЗО.

Відповідь

12.04.2021

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

3224 / 3264

Сторони підписання рамкової угоди, яка укладається ЦЗО в інтересах замовника; Сторони підписання договору закупівлі за рамковою угодою, яка укладається ЦЗО в інтересах замовника;

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, що укладається одним чи кількома замовниками (у тому числі централізованою закупівельною організацією) в порядку, встановленому цим Законом, з кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону укладення рамкових угод здійснюється за результатами проведення відкритих торгів з урахуванням вимог цієї статті.

Водночас, виходячи зі змісту частини четвертої статті 15 Закону, у разі проведення закупівлі за рамковою угодою централізованою закупівельною організацією рамкова угода укладається цією централізованою закупівельною організацією, усіма замовниками, в інтересах яких проводиться закупівля за рамковою угодою, а також усіма учасниками-переможцями.

Поряд з цим, відповідно до частини 7 статті 15 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю відповідних товарів і послуг виключно з тими учасниками, з якими укладено рамкову угоду. Укладення договору про закупівлю за рамковою угодою здійснюється за результатами проведення відбору або конкурентного відбору.

Водночас особливості закупівель за рамковими угодами та їх укладення відповідно до Закону встановлює «Порядок укладання і виконання рамкових угод» (далі – Порядок), затверджений Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2017 № 1372 (зі змінами).

Так, відповідно до пункту 1 розділу 7 Порядку замовник, у тому числі замовник, в інтересах якого проводилася закупівля ЦЗО, укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем відбору або конкурентного відбору, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 10 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за рамковою угодою.

Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянуто тему: “Рамкові угоди”, за посиланням:

https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

11.04.2021

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

3096 / 3365

Чи включає в себе пункт ПКМУ від 20 березня 2020 р. № 225 «Реконструкція, реставрація, капітальний ремонт приміщень та споруд закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» послуги з проектування, проведення експертизи проектно-кошторисної документації, авторського та технічного нагляду вищезгаданих робіт?

Відповідь

09.04.2021

Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа

Розширений перегляд

3422 / 3429

1. Чи правомірним є покладення рішенням (наказом) начальника організації (військового інституту) фунцій оповноваженої особи на військовослужбовця (як додаткової роботи, але без відповідної доплати згідно з законодавством)? Відсутність доплати аргументована статтею 25 Закону України № 1700-VII “Про запобігання корупції”, у якій визначено, що військовим заборонено займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту). При цьому у військовому інституті є працівники (не військові), яким є можливість здійснювати доплату. 2.Чи має право і на якій підставі військовослужбовець відмовитися від виконання фунцій оповноваженої особи (як додаткової роботи)?

Відповідь