|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
При цьому згідно статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону. Так, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі:
не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;
не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;
Водночас рішення про відхилення приймаються замовником самостійно.
Разом з тим питання щодо віднесення помилок, допущених учасниками в тендерних пропозиціях до формальних (несуттєвих), розглянуто у запиті № 2018/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0588eda2-8315-4015-a6f0-0abef67c1dc9&lang=uk-UA
|
|
Добрий день. Є запитання по закупівлі "Запит цін пропозицій", допоможіть, будь ласка, з відповідями:
1) Річна очікувана вартість (наприклад, картоплі) складає 80 тисяч. Але замовнику потрібно декілька поставок (наприклад, одразу на різні адреси або просто декілька поставок за однією адресою протягом року). Нехай таких поставок буде 4 (кожна по 20 тисяч). Відповідно, замовник повинен оформити 4 замовлення через електронний каталог. Це має бути 4 запиту ціни пропозиції (оскільки загальна сума перевищує 50 тисяч), чи 4 прямі замовлення "через кошик" (оскільки сума кожного замовлення не перевищує 50 тисяч)?
2) Чи може замовник провести одну закупівлю шляхом запиту цін, та передбачити в договорі декілька поставок протягом року ?
3) Чи може замовник укладати додаткові угоду з причини збільшення ціни за одиницю? наприклад, уклали договір сьогодні, а через певний проміжок часу - перед поставкою - постачальник надіслав додаткову угоду з метою збільшення ціни, аргументуючи що ціни зросли , і він вже не може поставляти за ціною, узгодженою в договорі.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) порядок формування та використання електронного каталогу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі - Порядок).
Правилами здійснення закупівель через електронний каталог, визначеними пунктами 53-68 Порядку, передбачено два способи закупівель для замовників:
1) відбір постачальника шляхом формування замовлення в електронному каталозі з дотриманням принципів здійснення закупівель, визначених статтею 5 Закону, - для закупівель товарів, вартість яких не перевищує 50 тис. гривень;
2) відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників - для здійснення закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 50 тис. гривень та є меншою, ніж 200 тис. гривень, для замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, та меншою, ніж 1 млн. гривень для замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону.
Отже, виходячи із зазначених вище положень Порядку, закупівля через електронний каталог може здійснюватися прямою закупівлею (якщо її вартість до 50 тис. гривень ) або через запит ціни пропозицій (якщо її вартість дорівнює або перевищує 50 тис. гривень).
Наприклад, у разі якщо у замовника передбачена закупівля товару, наявного у каталозі, у межах одного коду (за ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”) на суму 80 тис. гривень, то цю позицію замовник має закупити, застосовуючи запит ціни пропозицій.
При цьому інформація, зокрема щодо строків поставки товару, має зазначатися замовником у запиті ціни пропозицій. Своєю чергою, договір про закупівлю з переможцем відбору має укладатися у повній відповідності до умов, визначених у запиті ціни пропозицій, та вимог законодавства, зокрема Цивільного та Господарського кодексів України. Водночас питання внесення змін до такого договору також регулюється Цивільним та Господарським кодексами України.
Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку договір про закупівлю, укладений з використанням електронного каталогу – це договір, укладений замовником з переможцем відбору, та/або документ, що підтверджує придбання замовником товару у переможця відбору відповідно до Порядку.
Отже, ураховуючи зазначене, договір про закупівлю, укладений з використанням електронного каталогу, який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні Закону. Правовідносини, що виникають при укладенні та виконанні такого договору не є предметом регулювання Закону.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 "Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства", від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
|
|
Після прийняття наказу Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628, замовники почали вимагати додержання його вимог при наданні забезпечення тендерної пропозиції.
Разом з тим, наказом визначені обов'язкові реквізити, що мають бути зазначені в гарантії, зокрема:
повне найменування гаранта, його ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія - для принципала юридичної особи - резидента;
ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія.
Законом України "Про публічні закупівлі" наведено визначення лише категорій бенефіціарів, при цьому таке поняття як "категорія принципала" та "категорія гаранта" в законодавчому полі України відсутні.
Прошу надати вичерпну відповідь, у відповідності до Закону України "Про звернення громадян" у визначений Законом термін на наступні питання:
Що мається на увазі під вимогою зазначати категорію принципала та який сенс наводити таку інформацію, якщо вона жодним чином не впливає на зобов'язання банку по відповідній банківській гарантії?
Що мається на увазі під вимогою зазначати категорію гаранта та який сенс наводити таку інформацію, якщо вона жодним чином не впливає на зобов'язання банку по відповідній банківській гарантії?
Чи було публічне обговорення наказу Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628?
|
|
Шановний користувачу!
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону.
Так, на інформаційному ресурсі, на який Ви звернулися, Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель відповідно до пункту 13 частини першої статті 9 Закону.
З огляду на зазначене Ваше звернення розглядається у відповідності до Закону України “Про публічні закупівлі”.
При цьому повідомляємо, що відповідь на питання, що стосується реквізитів гарантії міститься у запиті № 620/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=790cb159-97fe-4e13-9b77-47b58d75be50&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що проект наказу “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції” погоджений з Міністерством цифрової трансформації України, Національним банком України та Державною регуляторною службою України.
До того ж зазначений проект наказу та аналіз його регуляторного впливу було розміщено на веб-сайті Мінекономіки в розділі “Обговорення проектів документів”. Зауваження та пропозиції до зазначеного проекту наказу приймалися впродовж листопаду 2020 року.
|