|
|
14.12.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами процедури відкритих торгів https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-10-008128-c було укладено договір з переможцем закупівлі на надання послуг з перевірки удаваним суб’єктом звернення.
Кошторис витрат до договору містить розрахунок вартості послуг за договором, до складу якої входить, зокрема:
а) Одинарний візит за сценарієм: Видача довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування особи (4 128 візитів по ціні 290,50 грн за візит);
б) Подвійний візит за сценарієм: Надання довідки про наявність та розмір земельної частки (паю) (58 візитів по ціні 1150,00 грн за візит).
в) навчання користувачів вебінструментом (одна послуга по ціні 41 200 грн);
г) Одинарний візит за сценарієм: Надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (58 візитів по ціні 800,00 грн за візит).
Під час виконання договору виконавцем було проведено аналіз попередніх результатів дослідження та з метою отримання більш релевантних даних запропоновано внесення змін до договору в частині:
а) зменшення обсягів закупівлі послуг «Одинарний візит за сценарієм: Видача довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування особи» (з 4 128 до 2 010);
б) збільшити кількість послуг «Подвійний візит за сценарієм: Надання довідки про наявність та розмір земельної частки (паю)» (з 58 до 116);
в) збільшити кількість послуг з навчання користувачів вебінструментом (з однієї до двох).
Такі зміни не призведуть до зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договору про закупівлю;
г) збільшити кількість послуг «Одинарний візит за сценарієм: Надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (з 58 до 692).
Прошу надати роз’яснення щодо можливості внесення вищеописаних змін до договору з урахуванням вимог часини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Водночас істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону.
Разом з тим пункти 1-7 частини п’ятої статті 41 Закону не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Поряд з цим, випадки, зазначені у пунктах 3-5 частини п’ятої статті 41 Закону не передбачають можливості ані збільшення суми договору про закупівлю, ані зміни обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю.
Пункти 1, 2 частини п’ятої статті 41 Закону передбачають випадки щодо зменшення обсягів закупівлі після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Крім того, у разі необхідності здійснення додаткової закупівлі послуг, замовник здійснює таку закупівлю у спосіб та з дотриманням вартісних меж, що визначені в Законі.
При цьому повідомляємо, що питання зміни істотних умов договору про закупівлю розглянуто в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
|
13.12.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Центр судової експертизи та експертних досліджень є відокремленим структурним підрозділом Держаного підприємства «Інформаційні судові системи», який в своїй діяльності керується чинним законодавством, статутом ДП «Інформаційні судові системи» та Положенням «Про відокремлений структурний підрозділ державного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень». Для чіткого виконання своїх функцій в межах чинного законодавства виникла потреба у роз’ясненнях порядку застосування процедур публічних закупівель, зокрема:
1. Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на процедуру укладення договору комісії, в якому Відокремлений структурний підрозділ Держаного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» (державне комерційне підприємство) є комісіонером? За виконання послуг Центр буде отримувати комісійну плату.
2. Чи потрібно Відокремленому структурному підрозділу Держаного підприємства «Інформаційні судові системи» «Центр судової експертизи та експертних досліджень» (державне комерційне підприємство) застосовувати процедури здійснення публічних закупівель при укладанні договору від свого імені, але в інтересах та за рахунок іншої особи (комітента) на виконання укладеного договору комісії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону здійснюється придбання товарів, робіт і послуг, яке передбачає укладання договору про закупівлю, то така закупівля має відбуватися відповідно до вимог Закону.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, то його дія не поширюється на інші правовідносини, зокрема до тих, які виникають з правочину за договором комісії.
|
|
|
13.12.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Переможцем аукціону виступила ГО "Київська академія плавання" код 39480064 директор Ключник Генадій Анатолійович. Після перевірки юристом лікарні Ключника Г.А. виявилось що прои ньго було відкрито 19 справ за вчинення різного рода правопорушень, розпиття алкоголю у заборонених законом місцях, поява в громадському місті у пяному вигляді, спротив працівникам поліції, вчинення домашнєго насильства і т.д. Як можна допускати такого орендаря в медичний заклад?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі.
Водночас правові відносини, що виникають, чи можуть виникнути між адміністратором, організатором, операторами, користувачами та учасниками в процесі проведення електронних аукціонів в електронній торговій системі “Prozorro.Продажі ЦБД2” регулюються Регламентом роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права.
Своєю чергою, постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 433 адміністратором електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 визначено державне підприємство “Прозорро.Продажі”.
Ураховуючи зазначене, з питань, зазначених у вашому запиті, пропонуємо звернутися до ДП “Прозорро.Продажі”.
|
|
|
10.12.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У пункті 3.7 Примірного положення про уповноважену особу, затвердженого наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40, зазначено, що "Уповноваженій особі РЕКОМЕНДОВАНО дотримуватися принципів доброчесності та діяти на основі етичних міркувань, передбачених настановами щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель". Тобто, Уповноважена особа може нехтувати принципами доброчесності, оскільки НЕ ЗОБОВ'ЯЗАНА їх дотримуватися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, інформуємо, що Примірне положення про уповноважену особу затверджене наказом Міністерства економіки України “Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу” від 08.06.2021 № 40 (далі - наказ) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи.
При цьому, оскільки положення є примірним та має рекомендаційний характер, замовники можуть ним керуватися та на його основі затвердити власні положення про уповноважених, що матимуть обов’язковий характер, у тому числі в частині дотримання принципів доброчесності та дій на основі етичних міркувань, передбачених настановами щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель.
Водночас перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення установлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того зазначаємо, що уповноважена особа самостійно приймає рішення, за які несе відповідальність.
|
|
|
10.12.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Відповідно до результатів конкурсного відбору організаторів електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами ТОВ "Українська енергетична біржа" отримала першочергове право на організацію та проведення аукціонів. Публікуючи «Місячний індекс базового навантаження» в торговій зоні «ОЕС Україна», біржа забезпечує прозорість і дає ринку надійний довідковий сигнал. Базова ринкова ціна формує важливу основу для операцій учасників ринку.
«Місячний індекс базового навантаження» – розрахований накопичувальним підсумком показник середньозваженої ціни в торговій зоні «ОЕС України», що визначається шляхом ділення загальної вартості реалізованої електричної енергії базового навантаження (без ПДВ) на загальний обсяг реалізованої електричної енергії базового навантаження, за періодом постачання, що охоплює повний календарний місяць, який є наступним відповідно до розрахункового (М+1).
Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи можна зазначений «Місячний індекс базового навантаження», який публікується ТОВ "Українська енергетична біржа", відносити до поняття «біржові котирування»?
2. Чи можна у договорі про закупівлю електричної енергії прописати порядок зміни істотних умов договору відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 Закону враховувати «Місячний індекс базового навантаження», як «біржові котирування», для всіх учасників енергетичного ринку, не дивлячись на те, що аукціони з продажу електричної енергії ТОВ "Українська енергетична біржа" здійснюються тільки за двосторонніми договорами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення значення «Місячний індекс базового навантаження» до поняття «біржові котирування»
|