|
|
31.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник - бюджетна установа, не платник податку проводить відкриті торги. Учасник відкритих торгів на момент подачі та розкриття пропозиції (грудень 2021) мав статус платника податку на додану вартість. Договір підписано 04.01.2022 на умовах поданої тендерної пропозиції (частина 4 статті 41 Закону) . З 01.01.2022 учасник стає платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5%, про що повідомляє замовника листом від 11.01.2022. Якими мають бути подальші дії замовника? Укладення відповідної ду ? (при цьому технічні можливості системи вже не дають прибрати позначку "з ПДВ") Визнання договору недійсним з відшкодуванням коштів за фактично надані послуги? Якщо все ж таки можливе укладання ду то з відповідним зменшенням суми Договору на суму ПДВ? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеного на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
30.01.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У своїх відповідях на схожі запитання Ви стверджуєте, що "обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі" повинно бути у вигляді експертних, нормативних, технічних та інші документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Тоді виникає логічне запитання скільки повинно бути "інших документів", щоб у служб аудиту не було підстав притягувати Замовників до відповідальності. Чи не правомірно було б вважати, що для закупівлі таких послуг, як "Розподіл електричної енергії", "Розподіл газу" було б достатньо "Обгрунування застосування переговорної процедури", адже це є суб'єкти природніх монополій і тарифи на їхні послуги чітко регулюються комісією НКРЕПКП. Також законодавець сам міг прописати, що до п. 8 ч. 6 ст. 40 додати слова " у вигляді", але оскільки він цього не зробив, то можливо значення коми між частинами цього пункту означає "ТА/АБО", тоді все стає на свої місця і не буде викликати суперечок між замовниками та аудиторами. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь міститься у запиті 1319/2021 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b9d0f4f-c834-419d-83cf-61dadd3bb69a&lang=uk-UA
|
|
|
29.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нашому підприємству фізичні-особи підприємці надають послуги із лісозаготівлі, трелювання лісу деревини, садінню лісу, доповнення лісових культур і формування й оздоровлення лісів. З ними укладаються договори послуг на 1 -н рік. Сума договору буває різною і іноді за півроку перевищує 1,5 млн - 2 млн. грн.
Чи обов'язково нашому підприємству здійснювати та проводити закупівлю товарів, робіт і послуг через веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель в розумінні ст. 2 та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", якщо наше підприємство хоч і є державним, але відповідно до Статуту здійснює самостійно комерційну діяльність і не виконує функції держзамовлення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Питання щодо визначення замовника міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
|
|
|
27.01.2022
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
ДННУ "Академія фінансового управління" є неприбутковою бюджетною організацією, яка надає навчальні (освітні) послуги: проведення лекційних, практичних та семінарських занять для працівників суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які відповідальні за проведення фінансового моніторингу, а також працівників, залучених до проведення фінансового моніторингу, які проходять навчання в Академії, проведення іспитів, керівництво аспірантами та консультування докторантів Академії. Для надання цих послуг часто притягуються фізичні особи (не працівники Академії). Такі послуги виконуються на підставі цивільно-правових договорів.
Чи підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі» придбання замовником таких послуг, якщо вони виконуються на базі цивільно-правових договорів та чи потрібно їх вносити в річний план та оприлюднювати на закупівельному майданчику?
Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 1455/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=942f288c-894c-4c09-aff9-ac49d18c7c88&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
27.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 4 березня 2015 р. № 83 зі змінами акціонерне товариство “Національна суспільна телерадіокомпанія України” здійснює свою діяльність у сфері телекомунікацій та зв'язку, відноситься до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави”.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” (далі - Закон) АТ “НСТУ” є об’єктом загальнодержавного значення.
Діяльність АТ “НСТУ” відповідно до статті 3 Закону провадиться на дотриманні одних з таких принципів:
- всебічного, об’єктивного і збалансованого інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном;
- чіткого відокремлення фактів від коментарів та оцінок.
Основними завданнями АТ “НСТУ” відповідно до вимог статті 4 Закону є:
- об’єктивне, повне, своєчасне і неупереджене інформування про суспільно значущі події в Україні та за кордоном;
- сприяння консолідації українського суспільства;
- оперативне інформування населення про надзвичайні ситуації, що становлять загрозу життю чи здоров’ю людей;
- сприяння зміцненню міжнародного авторитету України.
Відповідно до статті 5 Закону АТ “НСТУ” здійснює мовлення не менше ніж на двох загальнонаціональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі (суспільно-політичному та культурно-освітньому), на регіональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі та не менше ніж на трьох загальнонаціональних ефірних радіоканалах (суспільно-політичному, культурно-освітньому, молодіжному).
Виконання основних завдань, що ставляться перед АТ “НСТУ”, є особливо важливим у разі:
- введення надзвичайного стану як особливого правового режиму, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;
- введення воєнного стану як особливого правового режиму, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Закупівля товарів, робіт та послуг для забезпечення виконання основних завдань, що ставляться перед АТ “НСТУ” здійснюється у порядку та в строки визначені Законом України “Про публічні закупівлі”, що при введенні надзвичайного чи воєнного стану унеможливить їх належне (своєчасне та якісне) виконання.
Враховуючи викладене, з метою безперебійного, своєчасного та якісного забезпечення виконання основних завдань, що ставляться перед АТ “НСТУ”, в тому числі і підготовки трансляцій, просимо дати роз'яснення щодо порядку дій на випадок якщо АТ “НСТУ”, як замовник, буде здійснювати закупівлю товарів, робіт та послуг у разі введення надзвичайного чи воєнного стану.
Крім цього, просимо ініціювати питання про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо не поширення дії Закону України “Про публічні закупівлі” на закупівлі АТ НСТУ з метою забезпечення безперебійного мовлення на території України та/або скорочення термінів проведення процедур закупівель
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим Закон має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію з ЄС).
Станом на сьогодні державна політика у сфері публічних закупівель, зокрема основні положення Закону, враховують міжнародні зобов’язання України щодо приведення вітчизняного законодавства у відповідність із директивами Європейського Союзу з питань закупівель (2014/23/ЄС, 2014/24/ЄC, 2014/25/ЄC, 92/13/ЄЕС, 89/665/ЄЕС), Угоди про асоціацію з ЄС.
Наразі Законом передбачений вичерпний перелік випадків непоширення дії Закону на закупівлі певних товарів, робіт та послуг, що концептуально узгоджується з директивами Європейського Союзу, та відповідно розширення такого переліку призведе до порушення міжнародних зобов’язань України та формування негативного іміджу України на міжнародній арені, що може впливати на прийняття рішень щодо виділення Україні макрофінансової допомоги.
Крім того, подальше виведення з-під дії Закону закупівель товарів, робіт і послуг не забезпечуватиме дотримання принципів здійснення публічних закупівель, зокрема принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, що може призвести до неефективного витрачання бюджетних коштів.
Водночас Міністерством економіки України ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням досвіду та найкращих практик закупівель, зокрема здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення законодавства. В рамках цієї роботи будуть обов’язково розглянуті пропозиції, надані у Вашому запиті.
|