|
11.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! У замовника буде працювати 5 уповноважених осіб з 01.01.2022 року. Чи потрібно кожній уповноваженій особі затверджувати свій річний план?Чи це буде єдиний план,який затвердить одна УО на початку року та в який всі інші УО вносят зміни? Якщо план затверджує одна УО, то яка саме і яким чином інші УО вносять зміни до цього плану?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Отже, у кожного замовника є річний план до якого уповноважена особа (особи) включають заплановані закупівлі.
При цьому замовник самостійно зазначає в положенні про уповноважену особу, розпорядчому рішенні розмежування відповідальності уповноважених осіб за планування закупівель та формування річного плану, а також його оприлюднення. При цьому внесення інформації до річного плану про заплановані закупівлі може здійснюватися або однією уповноваженою особою, визначеною замовником відповідальною за планування закупівель, або кожною уповноваженою особою, стосовно тих закупівель за які вони відповідальні.
|
|
10.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Керуючись пунктами 12), 13), 15) частини першої, частини другої статті 9 Закону, Морська адміністрація просить надати роз'яснення щодо:
- заходів, яких необхідно вжити замовнику для недопущення порушень бюджетного законодавства під час виконання бюджетної програми;
- заходів, яких необхідно вжити замовнику для ефективного і своєчасного використання державних коштів у зв’язку з відмовою ЦЗО ДУ «Професійні закупівлі» та ЦЗО ДП «Українські спеціалізовані системи» від виконання вимог Постанови КМУ № 1216;
- оцінки правомірності дій ЦЗО ДУ «Професійні закупівлі» та ЦЗО ДП «Українські спеціалізовані системи» щодо відмови виконання вимог Постанови КМУ № 1216 та не включення в річний план закупівель проведення тендерів в інтересах замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону.
Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону централізована закупівельна організація набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені Законом, та несе відповідальність згідно із законами України. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 установлені особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, що встановлюють механізм визначення централізованих закупівельних організацій та умови їх діяльності.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій централізованих закупівельних організацій в конкретних випадках.
Крім цього, оскільки відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (із змінами), Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з питання заходів, яких необхідно вжити замовнику для недопущення порушень бюджетного законодавства під час виконання бюджетної програми пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
10.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено цінові пороги для застосування процедур закупівель/спрощених закупівель/укладення прямих договорів замовниками публічних закупівель залежно від вартості предмета закупівлі. Закон містить порогові значення вартості предмета закупівлі, однак не містить тлумачення терміну "вартість предмета закупівлі", насамперед - чи включає така вартість предмета закупівлі податок на додану вартість (далі - ПДВ). Згідно з законодавством Європейського Союзу, до гармонізації з яким Україна прямує згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, порогові значення для цілей застосування законодавства про закупівлю не включають ПДВ. Відповдіно до частини 1 статті 5 «Методи розрахунку очікуваної вартості закупівель» Директиви № 2014/24/ЄС від 26.02.2014 «Про державні закупівлі та скасування Директиви 2004/18/EC» розрахунок оціночної вартості закупівлі повинен ґрунтуватися на загальній сумі, без ПДВ, яку належить сплатити згідно оцінки замовника, включаючи будь-які форми варіантів і будь-які поновлення контрактів, явно зазначені в документації конкурсних торгів. У зв'язку з викладеним прошу роз'яснити: чи включають порогові значення вартості предмета закупівлі, встановлені у статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", розмір ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону цей Закон застосовується:
1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Разом з тим згідно з примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.
Визначення очікуваної вартості предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно.
Отже, замовники при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі самостійно зазначають про включення/невключення податку на додану вартість (ПДВ) та керуються вартісними межами, що зазначені в пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
|
|
09.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Питання стосується планування закупівель Замовникм, який утворений шляхом реорганізації двох юридичних осіб. В результаті реорганізації утворена юридична особа з новою назвою та окремим кодом ЄДРПОУ.
Суть питання: чи повинен Замовник вхаховувати закупівлі, які вже провели організації, які діяли до реорганізації. Якщо одна організація по конкретному коду ДК уже провела спрощену закупівлю, а інша ще не використовувала цей же код ДК, то який вид закупівлі повинна обрати юридична особа, яка утворена в результеті реорганізації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06 розміщено лист від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб".
При цьому зазначаємо, що нова юридична особа має скласти новий Річний план закупіель, без урахувань закупівель, які були здійснені юридичними особами до реорганізації.
|
|
04.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
У 2018 році було виготовлено Проектно-кошторисну документацію на будівництво спортивного комплексу на суму 195400,00 грн. Закупівля була здійснена без електронної системи закупівель і оплочено.
У 2021 році було кориговано дану ПКД на суму 22079,00 грн. Без електронної системи закупівлі. Також було виговлено енергетичний сертифікат на даний об’єкт у сумі 8505,00 грн (без електронної системи закупівель)
На даний час є потреба знову коригувати ПКД по даному обєкту. Планується коригування на суму 90000,00 грн і Експертиза на даний обект будівництва на суму 32000,00 грн. Ці витрати не планувалися на початок року.
Питання: яку вибрати процедуру закупівлі на коригування ПКД на будівництво (90000,00 грн.) і експертизу (32000,00 грн) ? Чи потрібно провести спрощену процедуру закупівлі чиможна використати статтю 3 ч 7 п.5 (оскільки може провести коригування той самий учасник, що і виконав початкову ПКД на будівництво?)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1362/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9f11244e-7254-4d7b-9cd7-51a931aa2a00&lang=uk-UA
|